Постанова № 76731573, 25.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 376/54/18 Суддя суду першої інстанції: Виноградова О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 19 серпня 2004 р. № 189 неправомірною;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) руб. 43 коп., на підставі довідки ВАТ «Стандарт-Авто» № 189 від 19 серпня 2004 року, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 12 червня 2017 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 10 червня 2004 року та вкладкою до нього № НОМЕР_2 від 10 червня 2004 року.

У період з 6 травня 1976 року по 11 грудня 2001 року позивач перебував у трудових відносинах зі Сквирським АТП 11033, правонаступником якого згодом стало ВАТ «Стандарт-Авто», де перебував на посаді водія, що підтверджується трудовою книжкою позивача.

Відповідно до «Командировочное удовстоверение» типової форми №288, позивач з 7 червня 1986 року по 13 червня 1986 року перебував в м. Чорнобиль.

Відповідно до довідки МСЕК серії НОМЕР_3 позивачу було встановлено другу групу інвалідності з 21 травня 2004 року, причиною якої є захворювання, пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Крім того, відповідно до експертного висновку № 204 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України за результатами розгляду звернення позивача та наданої згідно Переліку та зареєстрованої в ЦМЕК 12 травня 2017 року документації на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлено основний діагноз: ГХ-ІІ ст.. Ранній АСГМ. ДЕП-ІІ ст.. з двобічною пірамідною недостатністю, переважно зліва, вестибулокоординаційними порушеннями, син копальними пароксизмами в анамнезі, мністичним зниженням. Згідно експертного висновку захворювання позивача пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 15 червня 2004 року у справі №2-337/2004 встановлено факт, що позивач з 7 по 13 червня 1986 року перебував у відрядженні у м. Прип'яті Київської області, і тривалість робочого часу становила 20 годин 30 хвилин в зоні відчуження.

У подальшому, на підставі рішення суду, позивачу ТОВ "Сквира-Авто» було видано довідку від 19 серпня 2007 року № 189 про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, згідно якої йому було нараховано 858 руб. 43 коп.

Позивач 13 листопада 2017 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку на підставі довідки від 19 серпня 2004 року №189.

Листом від 24 листопада 2017 року № 93/Щ-01 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що призначена позивачу пенсія обчислюється у відповідності до чинного законодавства.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач не має права надавати оцінку рішенню Сквирського районного суду Київської області та змісту довідки, яка видана на його підставі, враховуючи те, що цим рішенням встановлено факт перебування позивача у відрядженні в м. Прип'ять з 7 по 13 червня 1986 року, де тривалість його робочого дня щоденно становила 20 годин 30 хвилин. За цих підстав, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки, яка була видана на виконання рішення суду, а тому позивач має законне право на здійснення такого перерахунку.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Приписи ч. 3 ст. 54 вказаного Закону визначають, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210).

Пунктом 1 вказаного Порядку №1210 закріплено, що останній визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії). Крім того, в указаному пункті зазначено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пп. 4 п. 3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться в залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Приписи ч. 4 ст. 15 Закону визначають, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Згідно пп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 р. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 вказаного Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 органу, що призначає пенсію, надано право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

При цьому, розмір отриманої заробітної плати зазначається у довідці, яка видається на підставі первинних документів, а орган Пенсійного фонду України, що помилково не врахував суд першої інстанції, має право перевірити обґрунтованість її видачі.

Указана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04.11.2015 року у справі №539/4466/14-а та від 15.12.2015 року у справі №2-а/576/29/14, а також у подальшому підтримана й Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.02.2018 року у справі №358/1179/17, від 27.03.2018 року у справі №640/12426/17, від 10.04.2018 року у справі №539/1875/17.

Проте, як вірно зазначено скаржником, однак залишено поза увагою судом першої інстанції, довідка ВАТ «Сквира-Авто» про розмір заробітної плати видана позивачу на виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 15 червня 2004 року у справі №2-337/2004, проте, визначений у ній розмір заробітної плати та її виплата не підтверджується жодними первинними документами, зокрема, особовими рахунками, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством. Рішення ж суду, яким встановлено факт роботи позивача у зоні відчуження та тривалість такої роботи, Сквирським районним судом Київської області помилково віднесено до первинних документів, якими визначено розмір нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати.

Посилання позивача на рішення Сквирського районного суду Київської області від 15 червня 2004 року у справі №2-337/2004 судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки у вказаному рішення будь-яких відомостей про нарахування та фактичне отримання позивачем заробітної плати у спірний період не наведено. Окрім того, відповідно до частини п'ятої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість твердження Сквирського ОУПФ про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки ВАТ «Стандарт-Авто» № 189 від 19 серпня 2004 року, оскільки зазначені у цій довідці дані не підтверджені розрахунковими документами (відомостями), які б свідчили про їх фактичне отримання позивачем.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити.

Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 25.09.2018.