Постанова № 76731222, 25.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3407/18 Суддя суду першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року, що прийняте о 14 год. 33 хв. у місті Києві (повний текст складений 15 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби, що полягає в не реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 ПАТ «КМФІ ім. М.Ф. Ватутіна» до податкової накладної № 9 від 26.04.2017, поданого ПАТ «КМФІ ім. М.Ф. Ватутіна» за датою його подання;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 ПАТ «КМЗІ ім. М.Ф. Ватутіна» до податкової накладної № 9 від 26.04.2017р., поданою ПрАТ «КМЗІ ім. М.Ф. Ватутіна» за датою його подання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для реєстрації спірного розрахунок коригування відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 16 лютого 2017 року між позивачем та ПрАТ "Житомирський меблевий комбінат" (далі -покупець) був укладений договір № 6/2017 купівлі-продажу майнових прав, предметом якого були майнові права на адміністративно-офісні приміщення загальною площею 507,07 кв. м., що знаходяться у житловому комплексі магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування та підземним паркінгом, розташованого по вулиці Боженка 75-77 (вулиці Володимиро-Либідська, 21-17, вулиці Антоновича, 118) у Голосіївському районі м. Києва, будівництво якого здійснює позивач.

По факту отримання від покупця часткової оплати по договору купівлі-продажу № 6/2017 позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована податкова накладна № 9 від 26.04.2016.

За згодою сторін 18 жовтня 2017 року договір купівлі-продажу майнових прав № 6/2017 від 16.02.2017 розірваний, про що сторони уклали договір про розірвання договору № 6/2017 купівлі-продажу майнових прав від 16 лютого 2017 року.

Пунктом 2 договору про розірвання договору № 6/2017 купівлі-продажу майнових прав від 16 лютого року сторонами передбачено, що в зв'язку з розірванням Договору № 6/2017 купівлі-продажу майнових від 16 лютого 2017 року позивач зобов'язується протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання цього договору повернути покупцю грошові кошти в розмірі 34 607 527,50 грн, в тому числі ПДВ 5 767 921,25 грн, сплачені від покупця позивачу за Договором № 6/2017 купівлі-продажу майнових прав від 16.02.2017.

Відповідно до платіжного доручення № 990 від 17.11.2017 позивач повернув покупцю грошові кошти в сумі 11 530 527,50 грн.

Позивачем 19.12.2017 було направлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 26.04.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних через (далі - ЄРПН) автоматизовану систему Єдине вікно електронних документів» Державної фіскальної служби України.

Проте, 19.12.2017 позивач отримав від автоматизованої системи «Єдине вікно електронних документів» відповідача квитанцію № 1 про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 26.04.2017 в зв'язку із виявленням помилки: відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПНУРК зупинена, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК/ПН в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р № 567. Відповідно до п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ризиків, визначеним п.п. 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р № 567. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН відповідно до п. в) пп.201.16.1. п. 201.16. ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017р. № 567 та/або Таблицею даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

Позивач 04.01.2018 направив на адресу відповідача таблицю даних платника податку та повідомлення з поясненнями № 1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій пн/рк, реєстрація якої зупинена, та документи довільного формату (для подання скан копій документів), що достатні для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 26.04.2017.

Однак 04.01.2018 позивач отримав квитанцію № 1 про відмову у прийнятті повідомлення у зв'язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Позивач 11.01.2018 направив на адресу відповідача повідомлення з поясненнями у довільній формі щодо розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 11/01-1 щодо подачі документів про затвердження реальності здійснення операцій по пн/рк, реєстрація якої зупинена, та документи довільного формату (для подання скан копій документів), що достатні для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 26.04.2017.

Листом відповідача від 02.02.2018 № 3593/6/99-99-07-05-01-15 позивача було повідомлено про неможливість реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 26.04.2016, оскільки від позивача на адресу відповідача не надходило повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по рахунку коригування від 17.11.2017 № 29.

Позивач 09 лютого 2018 року повторно надав відповідачу пояснення в довільній формі щодо розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 26.04.2017 з додатками та отримав доказ отримання цього пояснення (вхідний номер відповідача - 23209/6 від 09.02.2018).

Поряд із цим, вважаючи бездіяльність позивача щодо нездійснення реєстрації розрахунку коригування протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач зупинив реєстрацію розрахунку коригування без передбачених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 підстав, а позивач, як належний платник податків, для отримання рішення відповідача про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, керуючись порядком, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" неодноразово подавав відповідачу, як в електронній, так і в паперовій формі пояснення та копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по розрахунку кількісних і вартісних показників № 26 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 22.11.2017.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК) передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пункту 188.1 статті 188 ПК база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 ПК).

Відповідно до положень пункту 192.1 статті 192 ПК якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі при поверненні постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, для коригування сум податкових зобов'язань постачальника послуг у зв'язку із поверненням попередньої передоплати отримувачу, платник податку - постачальник зобов'язаний: 1) скласти розрахунок коригування до податкових накладних, які були оформлені в момент отримання попередньої оплати від отримувача; 2) направити такі розрахунки коригування отримувачу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних; 3) зменшити суму податкових зобов'язань у податковому (звітному) періоді, коли був проведений такий перерахунок шляхом відображення у декларації з ПДВ.

Форма розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної і порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Як зазначалося, у зв'язку із поверненням попередньої передоплати, позивачем 19.12.2017 було направлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 26.04.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних через (далі - ЄРПН) автоматизовану систему Єдине вікно електронних документів» Державної фіскальної служби України.

Відповідно до пунктів 74.2, 74.3 статті 74 ПК в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначалося, 19.12.2017 позивач отримав від автоматизованої системи «Єдине вікно електронних документів» відповідача квитанцію № 1 про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 29 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 26.04.2017 в зв'язку із виявленням помилки: відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПНУРК зупинена, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК/ПН в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р № 567. Відповідно до п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ризиків, визначеним п.п. 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р № 567. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН відповідно до п. в) пп.201.16.1. п. 201.16. ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017р. № 567 та/або Таблицею даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

Так, згідно підпункту 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Критерії), що слугував підставою для зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, розрахунок коригування №29 від 17.11.2017 не містить передбачених підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв зміни вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміни номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Тому, відповідач зупинив реєстрацію розрахунку коригування без передбачених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 підстав. При цьому колегія суддів відхиляє посилання в апеляційній скарзі на те, що зупинення реєстрації розрахунку здійснено в автоматичному режимі, оскільки автоматизація певних процесів не може бути виправданням неправомірних дій відповідача та свідчити про правомірність порушення прав третіх осіб - платників податку.

Як зазначив суд першої інстанції, відповідачем не доведена відповідність податкової накладної позивача критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв, достатніх для зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів наголошує на тому, що будь-яких мотивів та доказів на спростування висновків суду першої інстанції в цій частині в апеляційній скарзі зазначено не було, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим.

Окрім того, в порушення абз. «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування не зазначено документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпунктів 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Абзацами 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16. ст.201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до п. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК позивачем неодноразово подавалося відповідачу, як в електронній, так і в паперовій формі пояснення та копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по розрахунку кількісних і вартісних показників № 26 від 17.11.2017 до податкової накладної № 9 від 22.11.2017.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи (т. 1 а.с. 51, 54-56, 171-203), проте відповідачем в апеляційній скарзі зазначених обставин спростовано не було та не наведено будь-яких законодавчо необґрунтованих причин неприйняття поданих позивачем документів до розгляду. Тому посилання в апеляційній скарзі на неотримання пояснень від позивача колегією суддів відхиляється.

Підсумовуючи викладене, враховуючи необґрунтоване зупинення реєстрації розрахунку, безпідставне неприйняття документів, поданих позивачем на підтвердження обґрунтованості спірного розрахунку, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної бездіяльності відповідача та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги обмежені посиланням на норми права та обставинами здійснення зупинення реєстрації розрахунку в автоматичному режимі, а також неотриманням пояснень від позивача. Зазначені доводи, як зазначалося, були відхилені судом апеляційної інстанції. Інших підстав, за яких скаржник вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, в апеляційній скарзі не вказано.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 25.09.2018.