Постанова № 76731086, 26.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року справа №812/1335/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року (повний текст складено 09 липня 2018 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 812/1335/18 (суддя І інстанції – Пляшкова К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь грошову винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 11.08.2014 по 31.12.2014 у загальному розмірі 38557,82 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач згідно з довідкою від 24.10.2016 № А-6288 у період з часу з 11.08.2014 по 07.11.2015; з 07.11.2015 по 18.07.2016 брала безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, згідно чого позивачу нараховувалась щомісячна винагорода за участь в АТО.

Позивач отримала від відповідача довідку від 14.11.2016 № 1543/111/22-2016 про нарахування та виплату грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, з якої встановила, що їй за період за серпня 2014 року по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.

Виходячи з розміру грошового забезпечення у зазначеному періоді, розмір винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції складає всього 38557,82 грн, у тому числі: за серпень – 5403,33 грн; за вересень – 7976,35 грн; за жовтень- 7976,35 грн; за листопад – 7991,95 грн; за грудень – 9209,84 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 812/1335/18 позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 11.08.2014 по 31.12.2014 у загальному розмірі 38557,82 грн (тридцять вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят сім гривень 82 коп.), у тому числі: за серпень – 5403,33 грн (п’ять тисяч чотириста три гривні 33 коп.); за вересень – 7976,35 грн (сім тисяч дев’ятсот сімдесят шість гривень 35 коп.); за жовтень – 7976,35 (сім тисяч дев’ятсот сімдесят шість гривень 35 коп.); за листопад – 7991,95 грн (сім тисяч дев’ятсот дев’яносто одна гривня 95 коп.); за грудень – 9209,84 грн (дев’ять тисяч двісті дев’ять гривень 84 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що як на докази безпосередньої участі в антитерористічній операції суд першої інстанції вказує на довідку № А-6288 від 24.10.2016 року. Проте, зазначена довідка свідчить лише про залучення позивача до проведення антитерористичної операції на території Луганської області у період часу з 11.08.2014 року по 31.12.2014 року.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходила службу в ОВС України, що підтверджено сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до довідки ГУМВС України у Луганській області від 24.10.2015 № А-6288, виданої на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158, від 17.11.2015 № 321; від 07.12.2015 № 341; від 24.07.2016 № 206 дск, позивач дійсно у період з 11.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 18.07.2016 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 10).

За даними довідки ГУМВС України у Луганській області від 07.06.2018 № 6/4-263ЛК, наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач з 07.11.2015 виключена зі складу сил та засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення (арк. спр. 36).

Згідно з довідкою про доходи від 14.11.2016 № 1543/111/22-2016 загальний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 по 31.12.2014 складав 49518,87 грн, а саме: за серпень - 8100,59 грн, з яких 124,24 грн - індексація; за вересень – 8120,07 грн, з яких 143,72 грн - індексація; за жовтень- 16096,42 грн, з яких 79676,35 грн - матеріальна допомога, 143,72 грн - індексація; за листопад - 8185,61 грн, з яких 193,66 грн - індексація; за грудень 9016,18 грн, з яких відраховано 193,66 грн індексації (арк. спр. 51).

Відповідно до довідки від 14.11.2017 № 1543/111/22-2016 винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях за період з 11 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року складає 38557,82 грн, у тому числі: за серпень 2014 року – 5403,33 грн, за вересень 2014 року – 7976,35 грн, за жовтень 2014 року – 7976,35 грн, за листопад 2014 року – 7991,95 грн, за грудень 2014 року – 9209,84 грн (арк. спр. 11).

Довідкою відповідача 07.08.2017 № 6/2-266 Лк підтверджено, що у період з 11.08.2014 по 31.12.2014 позивач у відпустці та на лікарняному не перебувала (арк. спр. 38).

Позивач звернулась до відповідача із запитом щодо невиплати винагороди за участь в антитерористичній операції за період з 11.08.2014 по 31.12.2014, на що отримала довідку із відмовою у здійсненні такої виплати (арк. спр. 12).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Оскільки інформацією, зазначеною у довідці від 24.10.2016 № А-6288, підтверджується безпосередня участь позивача в антитерористичній операції у періоді з 11.08.2014 по 31.12.2014, тобто право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої пунктом 2 Постанови № 158, відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 11.08.2014 по 31.12.2014.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону № 638-УІ, антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.

Статтею 5 Закону № 638-УІ визначено, що Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

При проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону (ст. 13 Закону № 638-УІ).

За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб’єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв’язку, інші матеріально- технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України. Національної поліції, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (надалі - Постанова № 24).

Пунктом 1 Постанови № 24 установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій. Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби. Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац 2 пункту 1 Постанови № 24).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 24, винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до Постанови № 24 в період мобілізації (в тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, період проведення антитерористичної операції винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за безпосередню участь військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

На виконання вимог пункту 4 Постанови № 24 Міністерством оборони України. 02.02.2015року прийнято Наказ № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (надалі - Порядок).

У п. 4 розділу І Порядку визначено, що виплата винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) наказами вищих командирів (начальників, керівників).

Згідно із п. З розділу II Порядку, винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Відповідно до п.5 розділу II Порядку, військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

Відповідно до довідки ГУМВС України у Луганській області від 24.10.2016 № А-6288, виданої на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158, від 17.11.2015 № 321; від 07.12.2015 № 341; від 24.07.2016 № 206 дск, позивач дійсно у період з 11.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 18.07.2016 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 10).

На підставі абз. 3, 4 п. 6 розділу II Порядку, підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення АТО є наказ командира військової частини Державної прикордонної служби України, який видається у тому числі на військовослужбовців інших підрозділів. Наказ на виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується:

- журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

- бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є:

- бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об’єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання;

- запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися (п.7 розділу II Порядку).

З аналізу вищенаведених норм законодавства, що регулює зазначені правовідносини слідує, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа. Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки відповідачем не видавались накази, які б свідчили про те, що позивач виконував завдання керівництва штабу АТО, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, відсутні законні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за участь в АТО за період з 11.08.2014 року по 31.12.2014 року.

Таким чином, враховуючи відсутність інших доказів на підтвердження доводів позивача щодо нарахування та виплати винагороди за участь в АТО за період з 11.08.2014 року по 31.12.2014 року, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Під час прийняття рішення судом апеляційної інстанції враховувалась правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду у справах: № 805/2527/17-а від 21.02.2018 року, №812/787/16 від 14.03.2018 року, №805/3210/17-а від 16.05.2018 року.

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 812/1335/18 – задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 812/1335/18 – скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2