Постанова № 76731008, 26.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року справа №812/1150/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Міронової Г.М., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 812/1150/18 (головуючий 1 інстанції Борзаниця С.В., у приміщенні суду пр-т. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк) за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2М.) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач, пенсійний орган), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського ОУПФУ № 211/252/Б-14 від 01.12.2017 року про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов’язати Рубіжанське ОУПФУ призначити та виплачувати пенсію відповідно до частини 3 статі 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, з 01 жовтня 2017 року;

- зобов’язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Рубіжанського управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_2 від 16.11.2017 року про перерахунок пенсії або відмову у перерахунку пенсії з 01.10.2017 року на підставі абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Рубіжанське управління Пенсійного фонду України Луганської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.11.2017 року про перерахунок пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно норм пенсійного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області судовий збір в сумі 704,80 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що військовослужбовці, призвані на військові збори належать до військовослужбовців в розумінні ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач не проходив дійсну строкову військову службу під час ліквідації наслідків ЧАЕС. Просив розглянути справу у відсутність свого представника.

Від позивача на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься, до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Просив розглянути справу без участі позивача.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, заслухав суддю – доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності на підставі положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (том 1, а.с. 60).

16 листопада 2017 року позивач звернувся до Рубіжанського ОУПФУ із письмовою заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 (том 1, а.с. 65).

Пенсійний орган листом від 01.12.2017 року № 211/252/Б-14, повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби (том 1, а.с. 70-71).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є військовослужбовцем у розумінні ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону № 231-V від 05 жовтня 2006 року передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Тобто, до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року частина третя статті 59 Закону № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:

«Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців, логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Згідно посвідчення серії ААБ № 020009 від 17.02.2010 року позивач отримує пенсію по інвалідності 2 групи як потерпілий від аварії на ЧАЕС (том 1, а.с. 44).

Відповідно до довідок Рубіжанського районного військового комісаріату від 14.10.1986 року № 118, та від 23.12.1996 року № 3/104, а також військового квитка, позивач дійсно з 03.09.1986 року по 14.10.1986 року був призваний на збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні підвищеної радіації № 3 та отримав 25 рентген дозу опромінення (том 1, а.с. 66, 67).

Проте, з записів військового квитка вбачається, що позивач проходив дійсну військову (строкову) службу у період з 09.06.1988 року до 20.07.1990 року, а участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймав у період з 03.09.1986 року по 14.10.1986 року (том 1, а.с. 66, 94).

Таким чином, матеріалами справи встановлено та не є спірним між сторонами, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження дійсної строкової служби, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 року № 851, та, відповідно, обчислення його пенсії на підставі вказаних норм.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 08.05.2018 року у справі 820/1148/18.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вирішив, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального закону, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, неправильно вирішив справу за суттю вимог, в зв’язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. ст. ч. 5 ст. 250, п. 2 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317, ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 812/1150/18 – задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 812/1150/18 за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Повний текст постанови складений 26 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

ОСОБА_3