Постанова № 76730992, 19.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 року, м. Дніпросправа № 804/4030/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії: головуючий суддя: Коршун А.О. (доповідач)

судді: Чередниченко В.Є., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017р. у справі №804/7639/17за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до: про:Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1В.) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування наказу /а.с. 5-8/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №804/7639/17 та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на відсутність підстав, для призначення фактичної перевірки, на те, що наказ головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2017р. №5642-п не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ головного управління ДФС у Дніпропетровській області №5642-п від 12.10.2017р. «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1В.».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2017р. у справі №804/7639/17 в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу – відмовлено (суддя Букіна Л.Є.) /а.с. 23-24/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу /а.с. 32-35/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 06.12.2017р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Матеріали адміністративної справи №804/7639/17 з вищезазначеною апеляційною скаргою позивача надійшли до суду апеляційної інстанції 04.05.2018р. /а.с. 31/.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018р. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду та надано позивачу строк – десять днів для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надати документ про сплату судового збору, надати письмову заяву про поновлення строку.

05.06.2018р. на адресу суду на виконання ухвали від 08.05.2018р. надійшла заява про усунення недоліків з копією квитанції /а.с.47-52/ (оригінал надійшов до суду 21.06.2018р. /а.с.58/).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017р. у даній справі /а.с. 55/.

11.07.2018р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження 01.08.2018р.

30.07.2018р. до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи у судовому засіданні, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018р. клопотання ФОП ОСОБА_1 задоволено та призначено розгляд справи у судове засідання на 19.09.2018р. о 10:00.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду адміністративної справи відповідач повідомленний відповідно до чинного законодавства /а.с.66/.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити та постанову суду першої інстанції від 06.12.2017р. скасувати, постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.11.2005р., включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців / а.с. 10-11/.

12.10.2017р. в.о. заст. керівника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 5642-п підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1,тривалістю 10 робочих днів з 17.10.2017р. /а.с.9/.

Позивачем було допущено представників відповідача до перевірки і була проведена фактична перевірка, відповідно до наказу № 5642-п від 12.10.2017р., торгівельного об’єкту, який належить позивачу, з питань додержання суб’єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт № 16668/04-36-40-06-2263116033 від 18.10.2017р. /а.с.12-13/, у якому встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без ліцензії, що є порушенням ст..15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідачем на підставі акту перевірки, прийнято рішення від 31.10.2017р. №000168/04/-36-40-06/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 34000грн. /а.с. 19/.

Саме наказ відповідача № 5642-п від 12.10.2017р. «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1В.» позивач вважає, таким що порушує його права та охоронювані законом інтереси та таким, що прийнятий з порушенням наданих відповідачу повноважень, що і обумовило звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, з приводу правомірності прийняття відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, наказу № 5642-п від 12.10.2017р. про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, який є предметом оскарження у даній справі, врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Так п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок врегульовано статтею 80 Податкового кодексу України. Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, такої обставини як отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 81.1 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, згідно з наведеними правовими нормами, фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається на умовах пред’явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки.

Як вбачається з ксерокопії наказу, він містить всі необхідні данні, а саме : дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб'єкта; адреса об'єкта; мета перевірки - контроль за дотриманням вимог Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забезпечення здійснення всебічного контролю за обігом та реалізацією алкогольних напоїв, тютюнових виробів та нафтопродуктів в сфері роздрібної та оптової торгівлі, інвентаризації їх залишків, відбору проб і зразків; вид перевірки; підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом - пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80; дата початку перевірки; тривалість перевірки. Крім того наказ містить підпис в.о. начальника до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та скріплені печаткою контролюючого органу, тому посилання позивача, про те, що в оскаржувальном наказі про фактичну перевірку відсутні підстави для проведення перевірки, не обоснованні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач при прийняті оскаржуваного наказу діяв у межах своїх повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, а тому підстави для визнання наказу протиправним та його скасування відсутні.

Пояснення позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції про незаконність рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій, яке прийнято за результатами перевірки, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, оскільки дослідження законності (незаконності) рішення відповідача про застосування штрафних санкцій прийнятого за результатами перевірки, не охоплюється предметом данного адміністративного позову і таке рішення може бути оскаржено позивачем у іншому адміністративному провадженні.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення постанову суду першої інстанції від 06.12.2017р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2017р. у справі №808/2483/17 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст виготовлено – 26.09.2018р.

Головуючий суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко