Постанова № 76730735, 19.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 року

справа № 804/1873/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,

суддів: Уханенка С.А. Божко Л.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Світлофор» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 року (суддя Царікова О.В.) ухвалене в місті Дніпро у справі за адміністративним позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Світлофор» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Світлофор» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1 та за Списком №2 за листопад-грудень 2017 року – січень 2018 року у розмірі 77537.02 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 року адміністративний позов було задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Світлофор” (вул. Новомосковська, 1 м. Дніпро, 49083, і.к. 00656551) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, і.к 21910427) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по Списку № 1 та Списку №2, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за листопад – грудень 2017 року в сумі 77537,02 (сімдесят сім тисяч п’ятсот тридцять сім) грн.02 коп.

Приватне акціонерне товариство «Світлофор», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що приписами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» прямо визначено обов’язок підприємства тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим у підприємства відсутній законодавчо встановлений обов’язок зі сплати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які було призначено на підставі пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Сторони в судове засідання не з’явились. Відповідно до ст. 311 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство "Світлофор" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Так, органами Пенсійного фонду України були понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1 та Списку №2, призначених працівникам відповідача, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за листопад – грудень 2017 року на загальну суму 77537,02 грн.(по Списку № 1 – 48 725,64 грн. та по Списку № 2 – 28 811,38 грн.)

Однак, вказані суми підприємством органам пенсійного органу відшкодовані не були, що на переконання останнього свідчить про можливість їх стягнення в судовому порядку.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на Відповідача покладений обов’язок по відшкодовуванню Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених його працівникам відповідно до п. “а” та п. “б” - “з” ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, що в свою чергу свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне страхування» (далі – Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII за списком N 1 та списком N 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача - пенсіонерам були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством прямо передбачений обов’язок підприємства відшкодовувати суму виплат на доставку та виплату пенсій за списком №1 та списком №2, то відповідно відшкодування пенсії, яка доставляється вищезазначеним особам має здійснюватися Відповідачем.

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а порядок відшкодування - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. N 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 - 6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" цього Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення: нової пенсії. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, надіслання розрахунків по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є обов’язковою передумовою для сплати підприємством зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки пенсійним органом були сформовані належним чином та надіслані Відповідачу.

Факт отримання зазначених розрахунків Відповідачем не оскаржується, що свідчить про виконання Позивачем покладених на нього обов’язків.

Отже, пенсійним органом була дотримана процедура щодо надіслання Відповідачеві розрахунків на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, що свідчить про наявність належних підстав для стягнення зазначених коштів у примусовому порядку.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у Публічного акціонерного товариства «Світлофор» є обов’язок по відшкодовуванню пенсійному органу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період пенсіонерам, яким пенсія призначена за списком N 1 та списком N 2.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо достатності підстав для задоволення позовних вимог та правомірності стягнення з Публічного акціонерного товариства «Світлофор» заборгованості в сумі 77537.02 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 року є законним і обґрунтованим, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 243, ст.308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Світлофор» – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання асаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Л.А. Божко