Постанова № 76729678, 27.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 369/814/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення № 31/1000 від 20.07.2017 "Про затвердження детального плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_1".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 позов повернуто у зв'язку з тим, що не усунено його недоліки.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року позовну заяву залишено без руху, та запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду додаткових пояснень з приводу обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, а також пояснень про те, які саме права позивачів порушено рішенням № 31/1000 від 20.07.2017.

Судом надано 5 днів для усунення вказаних недоліків.

Копію ухвали про без руху отримано позивачем ОСОБА_4 13.06.2018, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с 36а).

Конверт з копією ухвали для позивача ОСОБА_3 повернувся до суду без вручення адресату з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення»(а.с.37).

На виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 не надіслано відповідні документи у зв'язку з чим судом першої інстанції повернуто адміністративний позов.

Підставою для повернення позовної заяви суд першої інстанції вказав не усунення недоліків позову у строк, визначений судом.

В оскаржуваній ухвалі зазначено, що відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Однак, колегія суддів зазначає, що вказані судом першої інстанції недоліки не могли бути усунуті позивачем в наданий строк, у зв'язку з неотриманням ним копії відповідної ухвали, а тому висновок суду про правомірність повернення позову не відповідає вимогам процесуального права.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Такі дії сторона може вчинити будучи повідомленою про таку необхідність.

Згідно ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Однак, у матеріалах справи відсутні відмітки в поштовому повідомленні про відмову отримати таке повідомлення або відмітка про відсутність особи за адресою.

У справі є інша відмітка, яка не передбачена законом - «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Про нетотожність таких відміток свідчить і позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 20.06.2018 у справі №127/2871/16-ц.

Враховуючи що матеріалами справи підтверджується неотримання позивачем ОСОБА_3 копії ухвали про залишення позову без руху, що позбавило позивача виконати її вимоги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.

Відтак, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лиш фактичним, але й реальним.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 320, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 27.09.2018