Ухвала суду № 76729676, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/7341/18

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Большакова О. О., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 819/121/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області подало апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 31.05.2018, копію якого отримано скаржником згідно розписки 11.06.2018 (а.с. 102).

Вказане рішення апелянт оскаржив 09.07.2018.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України.

17 вересня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Тернопільській області повторно подано апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду першої інстанції, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин його пропуску апелянт зазначає, що у попередній апеляційній скарзі ним зазначалось, що довіреність на підтвердження повноважень представника знаходиться у матеріалах справи, а його повноваження були перевірені судом першої інстанції, оскільки він брав участь у судових засіданнях суду першої інстанції.

Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Доказів, у підтвердження наявності обставин, які б перешкоджали Головному управлінню Державної фіскальної служби у Тернопільській області своєчасно оскаржити рішення суду не надано.

Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження фактично обґрунтоване незгодою з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року про повернення апеляційної скарги.

Вказані обставини не є належним доказом поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та неможливості вчасного оскарження судового рішення, оскільки апелянт є суб'єктом владних повноважень та повинен слідкувати за своєчасністю оскарження рішення суду першої інстанції та за належністю і відповідністю вимогам законодавства документів про підтвердження повноважень на представництво. Крім того, апелянт в разі незгоди із ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, мав можливість оскаржити її в касаційному порядку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки вказані апелянтом підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 819/121/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Тернопільській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяО. О. Большакова