Рішення № 76729399, 19.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р. справа № 820/4879/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача 1 - ОСОБА_2, представника відповідача 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" (вул. Плеханівська, буд. 57-А,м. Харків,61001) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків, 61003), Управління Державної казначейської служби України в м. Харків Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (вул. Гуданова, буд. 4/10, 61024) про скасування рішення та картки відмови, стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Завод Фрунзе" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000398/2 від 12.06.2018 року;

-скасувати картку відмови в митному оформленні випуску товарів № UA807190/2018/00122 від 12.06.2018 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Завод Фрунзе" надмірно сплачені митні платежі в розмірі 88800,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті митницею рішення про коригування митної вартості, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів (лавок) є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України. Так, представник позивача вважає, що подання до митного оформлення документів, які засвідчують факт та суму оплати за придбаний товар та документів щодо вірності визначення митної вартості товару шляхом з'явлення вартості товару без додавання складових митної вартості є необов'язковими. Також, представник позивача зауважив, що у підприємства не було потреби звертатись до відповідного суб'єкта владних повноважень із заявою про повернення коштів, оскільки наразі не прийнято судове рішення. З огляду на зазначене, представник позивача просив скасувати оскаржувані рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представника відповідача 1 заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що у інформації, наданій декларантом під час подання митних декларацій, було відсутнє обґрунтування числового значення рівня заявленої митної вартості товарів, що імпортується, тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Однак декларантом на адресу митного органу направлено лист, в якому зазначено про неможливість надання будь-яких документів для визначення митної вартості товару та прохання прийняти рішення не дотримуючись терміну 10 днів. Враховуючи те, що заявлені числові значення складових митної вартості не були підтверджені документально та не піддаються обчисленню, відповідач стверджував, що застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди було неможливим. Оскільки декларантом було надано відмову в наданні додаткових документів, що підтвердили рівень митної вартості, у зв'язку з не наданням жодних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 4 ст.53 та у відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, прохання декларанта позивача щодо прийняття рішення про коригування оцінюваного товару, наявної цінової інформації щодо подібних, аналогічних товарів у офіційних джерелах, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості заявленого товару. З огляду на зазначене, представник відповідача 1 зазначив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці ДФС та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, Харківською митницею ДФС прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 19.09.2018 року не прибув, через канцелярію суду (вх. № 01-26/38362/18) надав відзив на позов, в якому зазначив, що повернення коштів буде здійснено Управлінням після надання Харківською митницею ДФС висновку на повернення суми надмір сплачених митних платежів відповідно до Порядку 1146.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача 1 підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Згідно з п.1 ч.1 ст.51 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню (п.1 ч.2 ст.52 Митного кодексу України).

Частиною п’ятою статті 54 Митного кодексу України за органами доходів і зборів, який згідно із чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, закріплено право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості у випадках, встановлених Митним кодексом України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митниця зобов’язана здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Митниця з метою здійснення контролю заявленої митної вартості має право, та зобов’язана: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частина 5 статті 54 Митного кодексу України); письмово запитувати від декларанта додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості - передбачені пунктами 1-8 частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

Таким чином, Харківська митниця ДФС зобов’язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначені митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, з поміж іншого, і витрати на транспортування оцінюваних товарів.

В силу вимог частини 9 статті 58 Митного кодексу України, розрахунки згідно із методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, робиться лише на основі обєктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При цьому, відповідно до ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 Митного Кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відтак, твердження представника позивача щодо необовязковості подання до митного оформлення документів, які засвідчують факт та суму оплати за придбаний товар та щодо вірності визначення позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.

Крім того, згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо дані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозвязок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій ст.53 Митного кодексу України, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Повноваження органів доходів і зборів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено як статтею 53 Митного кодексу України, так і статтею 17 Угоди.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України і базуються на положеннях статті VII генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII ГАТТ (далі - Угода).

Стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок №631).

Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку №631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності: 4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Суд зазначає, що 17.12.2016 року між ПАТ "Завод Фрунзе" та Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd Xinli Industrial Zone, Huangji Road Jiujiang, Nanhai, Foshan City (Китай) було укладено контракт № F-F-1712 на поставку лавок металевих перфорованих.

На підставі вказаного договору позивачем було імпортовано на митну територію України товар - лавки металеві перфоровані.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення ПАТ "Завод Фрунзе", здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 Митного кодексу України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статей 337 та 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення до митного поста “Харків - автомобільний” Харківської митниці ДФС декларантом була подана електронна митна декларація типу ІМ-40 № UA 90/2018/010541 від 05.06.2018 року на товар “Лавка металева перфорована, з ніжками й підлокітниками з хромованого металу, не оббита: трьохсекційна, модель SJ820 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ820 - 120 шт. — чотирьохсекційна, модель SJ820 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ820 - 40 шт. - трьохсекційна, модель SJ8202 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ8202 - 10 шт. - трьохсекційна, модель SJ8201 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал. арт. SJ8201 - 20 шт. - чотирьохсекційна, модель SJ8201 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ8201-10 шт. - трьохсекційна, модель SJ709 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ709 — 15 шт. - трьохсекційна, модель SJ820А колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники, хромований метал+поліуретанові накладки чорного кольору арт. SJ820А -10 шт. - трьохсекційна, модель. SJ708LА колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал + поліуретанові накладки чорного кольору арт. SJ708LА- 20 шт. Торгівельна марка:SHU JIAN Країна виробництва: СN Виробник Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd, що надійшов на адресу ПАТ "Завод Фрунзе"в рамках контракту № F-F-1712, укладеного з Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd Xinli Industrial Zone, Huangji Road Jiujiang, Nanhai, Foshan City (Китай).

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807190/2018/010541 від 05.06.2018 спрацював ризик, згенерований АСАУР по товару № 1 «Лавка металева перфорована...»: «по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: 1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»: Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1800 до 2200 ШО. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД».

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів."

На підставі вказаного результату застосування системи управління ризиками за вказаною декларацією посадовою особою підрозділу митного оформлення відповідно до положень п.4.7 розділу IV Порядку №631 направлений запит щодо вирішення складного питання правильності визначення митної вартості товару до спеціалізованого підрозділу Харківської митниці ДФС.

При перевірці заявленої митної вартості зазначеного товару посадовими особами підрозділу митного оформлення відповідно до пп.2.5 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації) було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

За результатами аналізу було встановлено, що заявлена митна вартість товару за вищевказаною митною декларацією менша ніж митна вартість по фактам митних оформлень іншими митницями ДФС подібних товарів (МД №ЦА100020/2018/171364 від 14.02.2018).

Зазначені обставини стали підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до пп.2.9, 2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій, після надходження запиту від підрозділу митного оформлення, посадовою особою спеціалізованого підрозділу було здійснено зокрема:

- перевірку рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок з ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування та документальне підтвердження;

- перевірку наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів, за результатами чого було встановлено наступне.

За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено наступне:

- подані до митного оформлення документи містять розбіжності (в коносаменті присутня примітка про здійснену передоплату фрахту, що не може відповідати умовам поставки FОВ Шеньчжень);

- заявлена декларантом митна вартість, вартість зазначена в інвойсі (19805,00 USD) не відповідає вартості товару, зазначеної в експортній декларації (28125,00 USD);

Заявлена декларантом митна вартість товару (2,46 USD /кг) значно відрізняється від цінової інформації наявної в митних органах, в ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС про митні оформлення ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено (4,50 USD /кг).

Отже, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено розбіжності в документах, зокрема зафіксовано, що надані документи та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, вищезазначені обставини стали підставою для витребування від позивача додаткових документів, перелік яких передбачений статтею 53 Митного кодексу України, та, відповідно до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 МКУ була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

05.06.2018 року на адресу декларанта направлено письмовий запит щодо надання додаткових документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, що підтверджується електронним повідомленням (а.с. 92-94).

Так, у декларанта було витребувано:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом;

- рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракти);

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також митним органом було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару

Однак, додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару ПАТ «Завод Фрунзе» до митниці не надав, натомість засобами електронного декларування декларант повідомив (надіслав лист) про прохання надання рішення про коригування митної вартості в зв‘язку з відсутністю можливості надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної

вартості та прийняти вказане рішення не дотримуючись терміну 10 днів (а.с. 95).

Відповідно до ст.58 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МКУ); використані декларантом відомості повинні бути об’єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МКУ).

Відповідно до ч.6 ст.54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МКУ); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ(п.3 ч.6 ст.54 МКУ).

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 64 Митного кодексу України, в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Згідно з частиною 2 статті 64 Митного кодексу України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як встановлено судом з пояснень відповідача 1, документи, подані декларантом до Харківської митниці ДФС разом з вищевказаною митною декларацією не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Додаткових документів для спростування обґрунтованих сумнівів митниці в об’єктивності заявленої митної вартості товарів декларант до Харківської митниці ДФС не надав.

Cуд вважає необґрунтованим посилання позивача на дотримання декларантом вимог чинного законодавства в частині надання документів під час митного оформлення товару, зокрема висновку експертного товарознавчого дослідження № 19 від 06.06.2018 року, оскільки вказаний висновок є лише одним документом із запитуваних митним органом документів.

При цьому, доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали позивачу реалізувати своє право та, водночас, виконати вимоги митного органу щодо надання інших документів для з’ясуванням митної вартості заявленого товару позивачем не надано, чим позивач, в свою чергу, обмежив себе у виборі обґрунтованого методу визначення митної вартості товару.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.6 ст.55 МКУ консультації проводяться у письмовому вигляді на вимогу декларанта.

Матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано до суду жодного доказу звернення декларанта щодо проведення письмової консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів до Харківської митниці ДФС не надходило.

Таким чином, декларантом, не було надано всіх необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а документи, що були надані позивачем при митному оформленні та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Враховуючи зазначені положення МКУ Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про неможливість застосування до товарів позивача, заявлених до митного оформлення за вказаними ЕМД, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до положень ч.3 ст.57 МКУ митним органом було визначено митну вартості товару позивача за другорядними методами, в результаті чого Харківською митницею ДФС 12.06.2018 правомірно прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000395/2 за другорядним методом (за резервним методом) відповідно до положень ст.64 МКУ, та з додержанням вимог ч.2 ст.55 МКУ та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

Так, у графі 33 вказаного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.54, 55, 58-63 МКУ.

З урахуванням положень ст. 59, 60 МК України та листа ПАТ «Завод Фрунзе», джерелом інформації для вказаного рішення про коригування митної вартості товарів використана наявна у митного органу цінова інформація на подібні та ідентичні товари за фактами митних оформлень, а саме митна декларація № UA100020/2018/171364 від 14.02.2018 року.

Товар позивача було оформлено та випущено у вільний обіг за новою митною декларацією №UА807190/2018/011209 від 14.06.2018.

Враховуючи викладене, Харківською митницею ДФС була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено у митному оформленні митної декларації № UA807190/2018/00122 від 12.06.2018

Відповідно до ч.8 ст.264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З приводу позиції позивача, викладеної у відповіді на відзив (а.с. 139-141) відносно того, що в експортну декларацію включена доставка товару до порту Шеньчжень та навантаження, а також з приводу того, що відповідно до умов поставки FОВ Шеньчжень, доставка до порту та навантаження оплачується продавцем, що, як вважає позивач, обґрунтовує різницю сум в інвойсі та експортній декларації, підтвердженням чого, на думку позивача, є лист продавця від 25.04.2018, то суд зазначає наступне.

Згідно з п.1.1 та 3.2 Контракту №F-F-1712 від 17.12.2016 умови поставки FОВ Шеньчжень відповідно до правил «Інкотермс-2010».

Умови постачання FОВ, згідно «Інкотермс 2010», передбачають, що продавцем здійснюються, зокрема: навантаження на первинний транспорт; доставка товару до основного перевізника (з фабрики до порту - логістично значна відстань): навантаження товару на основний транспорт.

За вказаних умов поставки, вартість товару, вказана у інвойсі - ціна договору (вартість операції), має бути вищою, ніж вартість товару за калькуляцією (собівартість товару), оскільки витрати на навантаження на первинний транспорт, доставку товару до основного перевізника (з фабрики/складу до порту) та навантаження товару на основний транспорт повинні вкючатись продавцем до вартості товару, зазначеної в інвойсі.

Отже, за умови додержання такого порядку формування ціни товару за договором (вартість операції) на умовах «FОВ», така ціна може бути визнана митною вартістю товару, що дозволятиме обґрунтовано застосувати метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції), відповідно до положень ст.58 МКУ.

Під час аналізу документів, що були надані позивачем на підтвердження митної вартості товару, було встановлено, що заявлена декларантом митна вартість (вартість зазначена в інвойсі (19805,00 USD)) не відповідає вартості товару, зазначеної в експортній декларації (28125,00 USD).

Отже, вартість товарів, зазначена в інвойсі OSJ1801041P від 16.04.2018, тобто фактично сплачена позивачем ціна, яку позивач визначив як митну вартість товару, застосувавши при цьому метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції), не включає в себе витрат на навантаження та доставку товарів до основного перевізника, які, за приписами п.5 та п.6 ч.108 ст.58 МКУ, є складовими митної вартості, та повинні додаватись до ціни, що була фактично сплачена, при визначенні митної вартості товарів, а тому в даному випадку вартість товарів, зазначена в інвойсі OSJ1801041P від 16.04.2018, не є належним підтвердженням митної вартості товарів.

ОСОБА_3 від 25.04.2018 підтверджується факт понесення ним витрат на навантаження та доставку товарів до основного перевізника та, водночас, не включення зазначених витрат до митної вартості, визначеної позивачем.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України, відображеної у постанові №21-354а13, в якій Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено.

Крім того, в постановах №21-270а13 та №21-342а13 Верховний Суд України прийшов до висновку, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність у спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах інформації про іншу митну вартість ідентичних або подібних товарів.

В постанові від 10.04.2012 у справі № 21-52а12, Верховний Суду України дійшов висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а субєкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України, що визначено частиною першою статті 51 Митного кодексу України, згідно з якою, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та восьмою главою розділу ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до положень частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів здійснюється згідно положень статті 368 Митного кодексу України: для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів; при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України; особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості; у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що декларантом при обрані методу визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) при подані митної декларації № UA807190/2017/303668 не включено усі складові митної вартості та документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять належного документального підтвердження відомостей, заявлених декларантом. Відповідно, митний орган правомірно прийшов до висновку, що застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди є неможливим.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товар відповідачем використано найменшу вартість із альтернативних, згідно з інформацією, наявною у митного органу, доказів на спростування чого позивачем до суду не надано.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що митним органом у повній мірі реалізовано повноваження, регламентовані статтями 53, 54, 55 Митного кодексу України, в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару, обґрунтованості підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, прийняття оспорюваного рішення щодо коригування митної вартості імпортованого товару № UA 807000/2018/000395/2 та правомірно складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807190/2018/00122 від 12.06.2018 року.

Щодо правомірності та обґрунтованості вимоги позивача про стягнення на користь ПАТ "Завод Фрунзе" надмірно сплачених митних платежів в розмірі 88800,41 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1-3 статті 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно пунктів 43.4, 43.5 ПК України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджено Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 №643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844, та який визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Отже, поверненню надміру сплачених сум митних платежів передує звернення платника податків до митного органу з відповідною заявою та документами, за результатами розгляду якої митний орган має скласти висновок про повернення таких коштів, який в подальшому передається до органу Казначейства.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач звертався до Харківської митниці ДФС із відповідною заявою, в якій би просив повернути надмірно сплачені грошові кошти.

Таким чином, враховуючи те що позивач із заявою не звертався та наявність чітко визначеного механізму повернення платникам податків коштів, які обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/ надмірно сплачених до бюджету, а саме обовязку митного органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про повернення надмірно сплачених позивачем митних платежів є передчасними та задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на те, що із заявою про повернення коштів не було підстав для звернення, з огляду на відсутність судового рішення додатково підтверджує факт, що вказана позовна вимога є передчасною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних рішень підтверджено повністю, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" до Харківської митниці ДФС, Управління Державної казначейської служби України в м. Харків Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення та картки відмови, стягнення суми - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 вересня 2018 року

Суддя Горшкова О.О.