Рішення № 76729260, 25.09.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1669/18

25 вересня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 15.06.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу роботу на посаді методиста в період з 01.09.1992 по 01.09.1996 до спеціального стажу, та призначити позивачу пенсію за вислугу років з 11.06.2018.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 25.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 11.06.2018 звернулася до відповідача із заявою про призначення її пенсії за вислугу років, оскільки працювала працівником освіти в установах з 11.05.1986 по 15.01.2018. Однак, за результатами розгляду заяви, відповідач листом від 15.06.2018 № 2913/02 відмовив позивачу у задоволенні зазначеної заяви, мотивуючи тим, що період роботи з 31.08.1992 по 01.09.1996 на посаді методиста Хоростківського ясел - садка "Колосочок" не враховано до педагогічного стажу через відсутність найменування зазначеної посади у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 № 909 (далі - Постанова № 909).

Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував стаж роботи за період з 31.08.1992 по 01.09.1996 на посаді методиста Хоростківського ясел - садка "Колосочок", оскільки робота на посаді методиста позашкільного навчального закладу відноситься до категорії педагогічних працівників, а тому вона має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Позивач у судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву від 25.09.2018, в якій просить розглядати дану справу без її участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання також не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомив. Водночас, у відзиві на позовну заяву від 07.09.2018 № 07/216, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу у зарахуванні стажу роботи на посаді методиста Хоростківського ясел - садка "Колосочок" за період з 31.08.1992 по 01.09.1996, оскільки відповідно до Постанови № 909 посада методист не відноситься до категорії педагогічних працівників, а тому зазначений період роботи не враховано до педагогічного стажу.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, що позивач 11.06.2018 звернулася до відповідача із заявою про призначення її пенсії за вислугу років, оскільки працювала працівником освіти в установах з 11.05.1986 по 15.01.2018.

За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 15.06.2018 № 2913/02 (згідно протоколу №635 від 15.06.18, аркуш справи 19) повідомив позивача про відмову у задоволенні зазначеної заяви, мотивуючи тим, що період роботи з 31.08.1992 по 01.09.1996 на посаді методиста Хоростківського ясел - садка "Колосочок" не враховано до педагогічного стажу, оскільки відповідно до Постанови № 909 посада методист не відноситься до категорії педагогічних працівників.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII.

Згідно з пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Відповідно до розділу ХV Прикінцевих положень пункту 2-1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 4 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 № 1841-III (далі – Закон № 1841-III) визначено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 21 Закону № 1841-III педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови № 909 право на пенсію за вислугу років мають, зокрема вихователі - методисти дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Постановою КМУ від 14.06.2000 № 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково - педагогічних працівників, згідно якого посади, зокрема методист належить до категорії педагогічних працівників.

Таким чином, посада методиста відноситься до категорії педагогічних працівників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № К/9901/1485/17 580/122/17, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як слідує з матеріалів справи, в тому числі з трудової книжки позивача БТ-ІІ № 2431173 від 24.03.1986, що остання з 31.08.1992 по 01.09.1996 працювала на посаді методиста Хоростківського ясел - садка "Колосочок" (арк. справи 16-17), що не заперечується і відповідачем у відзиві на позовну заяву від 07.09.2018 № 07/216.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи те, що посада методиста відноситься до категорії педагогічних працівників, суд дійшов висновку, що позивач протиправно не зарахував до педагогічного стажу період роботи позивача з 31.08.1992 по 01.09.1996 на посаді методиста Хоростківського ясел - садка "Колосочок", як наслідок протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII, ( стаж роботи позивача, як працівника освіти станом на 01.04.2015 року становить 27 років 7 місяців 2 дні = 23 роки 7 місяців 1 день (стаж працівника освіти, що визнається сторонами по справі) + 4 роки 1 день (стаж працівника освіти за спірний період).

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати позивачу роботу на посаді методиста в період з 01.09.1992 по 01.09.1996 до спеціального стажу, та призначити позивачу пенсію за вислугу років з 11.06.2018.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (вул. Івасюка, 19/1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1) до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100, код ЄДРПОУ 41246380) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100, код ЄДРПОУ 41246380) від 15.06.2018 про відмову ОСОБА_1 (вул. Івасюка, 19/1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1) у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100, код ЄДРПОУ 41246380) зарахувати ОСОБА_1 (вул. Івасюка, 19/1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1) роботу на посаді методиста Хоростківського ясел - садка "Колосочок" за період з 01.09.1992 по 01.09.1996 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100, код ЄДРПОУ 41246380) призначити ОСОБА_1 (вул. Івасюка, 19/1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1) з 11.06.2018 пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100, код ЄДРПОУ 41246380) в користь ОСОБА_1 (вул. Івасюка, 19/1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений нею судовий збір на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. згідно квитанції № 0.0.1100490573.1 від 03.08.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.09.2018.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.