Рішення № 76727187, 26.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. Справа№805/4180/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про скасування процесуального документу від 23.05.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про скасування процесуального документу від 23.05.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 травня 2018 року директором ТОВ «Мінова Україна» було подано заяву про скасування арешту майна та грошових коштів ТОВ «Мінова Україна» до відповідача, у зв’язку із скасуванням усіх рішень у справі № 237/3641/17-ц та втратою чинності арешту накладеного ухвалою про арешт. 22 березня 2018 року старшим державним виконавцем відповідача ОСОБА_1 прийнято постанову про зняття арешту із майна та коштів Боржника. 23 травня 2018 року начальником Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 скасовано постанову про зняття арешту та прийнято спірну постанову, якою залишено чинність арешту коштів, накладеного постановою від 08.11.2017 року.

Отже, позивач вважає, що спірна Постанова є протиправною, прийнятою з порушенням законодавства України, просить визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа, прийняту начальником Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року відкрито провадження у справі.

Позивач до судового засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що посадові особи Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при прийнятті спірного рішення діяли у межах своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна», код ЄДРПОУ НОМЕР_1, є дочірньої компанією міжнародного холдингу MINOVA HOLDING GmbH, що є глобальним лідером в області геотехнічних рішень для гірничих, тунельних та поверхневих інженерних проектів, що реалізуються у всьому світі і в Україні.

У 2017 році між ТОВ «Мінова Україна» та громадянином ОСОБА_3 виник спір про стягнення боргу у розмірі 5598474,37 грн. за договорами найму (оренди), який було передано на розгляд Мар’їнського районного суду Донецької області.

04 вересня 2017 року Мар’їнським районним судом Донецької області накладено арешт на все майно та позивача (провадження № 2/237/1912/17). Дана ухвала була направлена до органів державної виконавчої служби, якими 08 листопада 2017 року накладено відповідні арешти.

11 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 у справі № 237/3641/17-ц задоволено в повному обсязі, вирішено стягнути із ТОВ «Мінова України» суму заборгованості в розмірі 5598474,37 грн. Це рішення суду оскаржено позивачем до суду апеляційної інстанції.

28 листопада 2017 року апеляційним судом Донецької області за наслідком розгляду апеляційної скарги позивача, винесено рішення, яким апеляційну скаргу задоволено, скасовано Рішення місцевого суду. Рішення набрало сили 28.11.2017 року.

Не погодившись із Рішенням апеляційного суду, ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

16 травня 2018 року Верховним Судом винесено постанову, якою скасовано Рішення місцевого та апеляційного судів у справі № 237/3641/17-ц, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

18 травня 2018 року директором ТОВ «Мінова Україна» було подано заяву про скасування арешту майна та грошових коштів ТОВ «Мінова Україна» до відповідача, у зв’язку із скасуванням усіх рішень у справі № 237/3641/17-ц та втратою чинності арешту накладеного Ухвалою про арешт.

22 березня 2018 року старшим державним виконавцем Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 винесено постанову про зняття арешту із майна та коштів Боржника.

23 травня 2018 року начальником відповідача ОСОБА_2 скасовано Постанову про зняття арешту та винесено оскаржувану постанову, якщо залишено чинність арешту коштів, накладеного постановою від 08.11.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 59, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, як суд зазначав раніше, рішення апеляційного суду набрало чинності 28.11.2017 року ухвалою апеляційного суду Донецької області від 06.03.2018 року роз’яснено резолютивну частину рішення апеляційного суду, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту коштів, усього рухомого і нерухомого майна ТОВ «Мінова Україна», вжиті ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 4 вересня 2017 року, скасовано.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч. 4 статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до п. 15 розділу VIII Інструкції «З організації примусового виконання рішень», при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв’язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Отже, судові рішення, відповідно до яких заходи забезпечення позову було скасовано, отримані посадовою особою Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 18.05.2018 року, проте 23 травня 2108 року ОСОБА_2 винесено спірну постанову.

Прийняття вищевказаної постанови відповідачем обґрунтовувалося тим, що 16 травня 2018 року Верховним Судом прийнято постанову, якою скасовано рішення місцевого та апеляційного судів у справі № 237/3641/17-ц, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до рішення Апеляційного суду Донецької області від 28.11.2017 року, ухвала Мар’їнського районного суду Донецької області від 04.09.2017 року про забезпечення позову, якою накладено арешт на майно ТОВ «Мінова Україна», втратила чинність з дня набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент ухвалення рішення Апеляційного суду) рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Отже, попри те, що рішенням Апеляційного суду Донецької області скасовано, а справу направлено на новий розгляду, втрата чинності ухвали від 04.09.2017 року не є виконанням судового рішення (яке визначається ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» як сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України», а є юридичним фактом, що вже відбувся 28.11.2017 року у момент набрання законної сили Рішенням апеляційного суду.

Таким чином, ухвала Мар’їнського районного суду Донецької області від 04.09.2017 року, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також, на грошові кошти ТОВ «Мінова Україна», втратила свою чинність 28.11.2017 року та не може вважатися такою, що встановлює права та обов’язки для сторін спору та органів державної влади.

Ухвалою від 03 травня 2018 року у справі № 237/3641/17-ц, Верховний суд, роз’яснює, що питання скасування заходів забезпечення позову знайшло своє вирішення у рішенні апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2017 року, яким визнано, що ухвала Мар’їнського районного суду Донецької області від 04 вересня 2017 року втрачає чинність з дня набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, оцінивши докази, які є у справі, та пояснення представника позивача за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що посадові особи Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при прийнятті постанови про скасування процесуального документу від 23.05.2018 року прийнята з порушенням чинного законодавства, а отже повинно бути скасоване.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про скасування процесуального документу від 23.05.2018 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа, винесену начальником Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 23.05.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мар’їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Курахове, проспект Соборний, 4, код ЄДРПОУ 34849572) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» (місцезнаходження: 85610, Донецька область, Донецька область, Мар’їнський район, с. Новоселидівка, код ЄДРПОУ 35833631), судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду у строки, що визначені статтею 287 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Тарасенко І.М.