Рішення № 76726895, 19.09.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року справа № 1140/2187/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Толстової О.І.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Управління Держпраці у Кіровоградській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову за №КР1505/387/АВ/ТД-ФС від 26 липня 2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 111 690, 00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідками інспекційного відвідування позивача управлінням Держпраці у Кіровоградсьікій області встановлені порушення законодавства про працю, зокрема, ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи продавцем ОСОБА_4 без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження, чим порушено вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та ч.1 ст.21 КЗпП України.

Позивач стверджує, що висновки акта інспекційного відвідування та припису містять недостовірну інформацію. Зокрема, 02 липня 2018 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений цивільно-правовий договір на виконання певних робіт. Під час перевірки ОСОБА_4 дійсно знаходилась в приміщенні магазину, так як здійснювала ряд робіт, визначених цивільно-правовим договором.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що виконання робіт ОСОБА_4 за цивільно-правовим договором фактично є виконанням трудових функцій продавця продовольчих товарів (згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 65 «Торгівля і громадське харчування»). Вказане підтверджує факт допуску до роботи працівника ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин, попри наявні ознаки таких відносин між позивачем та вказаною особою.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.05.2011 року(а.с.15) та є платником єдиного податку (а.с.16).

Наказом заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області від 06.07.2018 №845 посадовим особам Управління доручено у період з 23.05.2018р. по 06.06.2018р. здійснити позаплановий захід (інспекційне відвідування) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у зв’язку з наявністю інформації передбаченої пп.3 п.5 Порядку №295 (а.с.40).

06 липня 2018 року посадовою особою Управління Держпраці у Кіровоградській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1С, за наслідками якого складено акт №КР/1505/387/АВ від 09.07.2018 (далі - акт інспекційного відвідування).

В акті інспекційного відвідування встановлено допуск до роботи продавцем ОСОБА_4 без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), чим порушено вимоги ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України та ч.1 ст.21 КЗпП України.

На підставі акту інспекційного відвідування, посадовою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень №КР/1505/387/АВ/П від 09.07.2018р., яким встановлено термін для усунення порушень до 20 липня 2018 року (а.с.44).

16.07.2018 року заступником начальника управління прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с.53).

20.07.2018 року позивачем на адресу відповідача направлено лист з підтверджуючими документами про виконання припису, а саме укладення ним трудового договору з ОСОБА_4 від 18.07.2018 року (а.с.49-52)

На підставі акта інспекційного відвідування та документів, поданих ФОП ОСОБА_1 додатково, заступником начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу №КР1505/387/АВ/ТД-ФС від 26.07.2018, за якою за порушення законодавства про працю, керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690 грн. (а.с.10).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

В акті інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 встановлено допуск до роботи продавцем ОСОБА_4 без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), чим порушено вимоги ст.21, ст. 24 КЗпП України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядникові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Судом досліджено цивільно-правовий договір від 02.07.2018р, укладений між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_4 (Виконавець), за яким виконавець зобов'язується виконати замовнику роботи у повному обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу (п. 1.1. , п.1.3 вказаного Договору) (а.с.14).

Обов'язки виконавця по цивільно-правому договору: приймання товару, ведення обліку товару; матеріальна відповідальність за збереження товару та дбайливе ставлення до майна роботодавця (п. 1.2. Договору); вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає: 1250 грн (п. 2.1 Договору); даний Договір вступає в силу 02 липня 2018 року та діє до 13 липня 2018 (п. 6.1. Договору).

Вказані докази свідчать, що 06.07.2018 року ОСОБА_4 виконувала роботу в продуктовому магазині за адресою: вул. Дніпровська,64, м. Кропивницький, ринок «Ідеал» за цивільно-правовим договором від 02.07.2018р., укладеним з ФОП ОСОБА_1

Вказана обставина також підтверджено поясненнями ОСОБА_4, допитаної в судовому засіданні в якості свідка.

Згідно з поясненнями свідка встановлено, що між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не виникали трудові відносини, а мали місце цивільно-правові відносини. Свідок вказала, що виконувала роботу за цивільно-правовим договором.

При цьому, свідок зазначила, що після проведення перевірки з нею укладено трудовий договір.

Суд також зазначає, що відповідач посилається на письмові пояснення позивача, згідно з якими на момент перевірки ОСОБА_4 працювала стажером, та лист позивача, згідно з яким позивач на виконання припису оформив з нею трудовий договір від 18.07.2018р.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши акт інспекційного відвідування, суд встановив, що у акті вказано, що 06.07.2018р. ОСОБА_4 була допущена до роботи продавця. Разом з цим, у акті не вказано, які функції продавця здійснювала ОСОБА_4 під час перевірки.

Відтак, відповідачем не доведено, що 06.07.2018р. ОСОБА_4 була допущена позивачем до роботи продавця без оформлення трудового договору.

З огляду на зазначене, суд надає перевагу доводам позивача і вважає, що відповідач не довів ту обставину, що ОСОБА_4А була допущена до роботи по трудовому договору.

Посилання відповідача на ту обставину, що виконання робіт за цивільно-правовим договором від 02.07.2018р. є фактичним виконанням трудових функцій продавця продовольчих товарів суд вважає необґрунтованим, оскільки діючим законодавством не передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності укладати лише трудові договори, а недійсність вказаного цивільно-правового договору не є предметом даного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем ст.21, ст. 24 КЗпП України, тому постанова про накладення штрафу №КР1505/387/АВ/ТД-ФС від 26 липня 2018 року піддягає скасуванню.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області за №КР1505/387/АВ/ТД-ФС від 26 липня 2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 111 690,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано - 25.09.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_6