Ухвала суду № 76726453, 21.09.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

21 вересня 2018 рокум. Ужгород№ 807/586/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калинич Я. М.

при секретарі Попович М.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , адвокат - Бряник М.М.

відповідача: Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - Олійник А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просить суд: 1. Визнати протиправними дії Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо неврахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час призначення та проведення 06.02.2018 року перерахунку раніше призначеної йому за вислугу років пенсії без урахування стажу роботи згідно поданих до УПФ у Тячівському районі трудових книжок Серії НОМЕР_1 від 22 січня 1988 року виданої колгоспом «Дружба» та від 3.05.1971 р. виданої Радгоспом «Авангард» за періоди: з 27.04.1971 р. по 13.10.1971 р. включно; з 24.03.1972 р. по 7.09.1972 р. включно; з 22.01.1988 р. по 15.10.1988 р. включно; з 05.05.1989 р. по 4.10.1991 р. включно. 2. Зобов'язати Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії, з урахування стажу роботи згідно поданих до УПФ у Тячівському районі трудових книжок Серії НОМЕР_1 від 22 січня 1988 року виданої колгоспом «Дружба» та від 3.05.1971 р. виданої Радгоспом «Авангард» за періоди: з 27.04.1971 р. по 13.10.1971 р. включно; з 24.03.1972 р. по 7.09.1972 р. включно; з 22.01.1988 р. по 15.10.1988 р. включно; з 05.05.1989 р. по 4.10.1991 р. включно та виплатити різницю перерахованої пенсії з дня проведення перерахунку пенсії відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VІІ від 3 жовтня 2017 року, а саме з 06.02.2018 року.

Ухвалою суду від 04 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до підготовчого засідання.

11 вересня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання від представника Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про залишення позову без розгляду. У клопотанні представник відповідача стверджує, що позивач про порушення своїх прав дізнався ще у 2008 році з листа Міністерства праці та соціальної політики України №534/К від 11.07.2008 року, а за таких обставин ним пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала та просила адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Позивач та його адвокат в судовому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача заперечили, подавши письмові пояснення з цього приводу. Так, останні, вважають, що правовідносини між сторонами - триваючі у часі, і їх характерною рисою є постійне виконання сторонами своїх прав та обов'язків. Переконані, що оскільки ОСОБА_1 оскаржує рішення щодо проведення перерахунку пенсії, в зв'язку з цим перебіг строків за пред'явленими ним позовними вимогами, слід обчислювати з часу коли він дізнався про прийняте суб'єктом владних повноважень оскаржуване рішення про перерахунок пенсії датоване 6 лютим 2018 року. З цих підстав, вважають що клопотання відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду не підлягає задоволенню, а зазначені позивачем обставини можуть бути прийняті в якості достатніх підстав для поновлення строку звернення до суду.

Заслухавши представників сторін, розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши докази, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Крім того, встановлення таких строків дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, спонукає до своєчасного вчинення ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не зловживаючи ними.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Судом встановлено, що предметом позову в даній справі є права та інтереси ОСОБА_1, що були, на його думку, порушені Тячівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області у 2007 році та полягають у неврахуванні відповідачем певного стажу при призначенні йому пенсії 11 квітня 2007 року, позивач вважає такі дії протиправними та просить зобов'язати здійснити перерахунок із врахуванням непідтвердженого стажу в Колгоспі «Дружба» та Радгоспі «Авангард».

З матеріалів пенсійної справи №121324 ОСОБА_1 вбачається, що позивач отримує пенсію з 2007 року. При призначені пенсії стаж роботи в Колгоспі «Дружба» та Радгоспі «Авангард» зараховані не були, про що відповідачем було надано кінцеву відповідь на звернення ОСОБА_1, яка оскаржена до суду не була, що підтверджується, зокрема, позивачем в судовому засіданні.

Крім того, позивач з питанням щодо врахування зазначених у позові спірних періодів стажу роботи звертався ще в лютому 2008 року. У відповідь на його звернення йому було надано відповідь по суті з нормативним обґрунтуванням причин неврахування періодів роботи в Радгоспі «Авангард» та в колгоспі «Дружба» при призначенні пенсії.

Дане питання також було розглянуте спеціалістами відділу з призначення пенсій головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у відповідь на звернення ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики України, йому надано роз'яснення з даного питання 11.07.2008 року листом №534/К (а.с.53-54).

Тобто, про відмову в зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 періодів з 27.04.1971р. по 13.10.1971р., з 24.03.1972р. по 07.09.1972р., з 22.01.1988р. по 15.10.1988р. та з 05.05.1989р. по 04.10.1991р. позивач остаточно дізнався ще в 2008 року з вищезазначеного листа головного управління Пенсійного фонду, а за таких обставин ним пропущено строк звернення до суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства.

Як виплаває з матеріалів справи, при проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 в січні 2018 року було враховано наявний на момент перерахунку стаж роботи пенсіонера, жодних нових документів стосовно його роботи в Радгоспі «Авангард» та в колгоспі «Дружба» на адресу управління не надходило, повторно ОСОБА_1 стосовно даного питання до відповідача не звертався.

Натомість позивач посилається на розпорядження про перерахунок пенсії від 06.02.2018 року як підставу для зарахування стажу, в якому чітко зазначено, що це масовий перерахунок.

Вказаний перерахунок відбувся в рамках Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII і у даному випадку жодного відношення до перегляду стажу не мало, оскільки мало чітке цільове призначення.

Отже, перегляд стажу при масових перерахунках не відбувається, оскільки здійснюється в автоматичному режимі для всіх пенсіонерів та має на меті виконання певного та чіткого цільового завдання.

З цього випливає, що про порушення своїх прав йому стало або мало бути відомо ще під час призначення пенсії у 2008 році.

Згідно частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск та відсутність поважних причин його пропуску.

Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі позивача та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові від 27.02.2018 року, справа №666/2804/15-а.

Отже, будь-яких причин, що об'єктивно, всупереч волі позивача перешкоджали йому вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, ним не наведено, і матеріали справи не свідчать про наявність таких.

Згідно частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах «Deweer v. Belgium», «Golder v. the United Kingdom»).

Таким чином, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, позивачем не заявлено суду клопотань про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, при цьому, матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду, у зв'язку з чим подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до частини четвертої цієї статті КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 21 вересня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 26 вересня 2018 року.

СуддяЯ.М. Калинич