Рішення № 76726309, 26.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. Справа № 2040/6708/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Нгуєн Тхі Тхоан (61038, м. Харків, вул. Салтівське шосе, буд. 123, гуртожиток) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, 24) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Нгуєн Тхі Тхоан, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення УГІРФО УМВС України в Харківській області, викладене у формі висновку, про скасування посвідок на постійне проживання громадянам СРВ: Зієп Тхі Хієн, Нгуєн Тхі Тхоан, від 10.02.2010 року, в частині скасування посвідки на постійне проживання громадянці СРВ Нгуєн Тхі Тхоан, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення УГІРФО УМВС України в Харківській області, викладене у формі висновку, про скасування посвідок на постійне проживання громадянам СРВ: Зієп Тхі Хієн, Нгуєн Тхі Тхоан, від 10.02.2010 року, в частині скасування посвідки на постійне проживання громадянці СРВ Нгуєн Тхі Тхоан, ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, надав до суду відзив в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 23.07.2018 року чоловік позивачки Нгуєн Тхі Тхоан - Нгуєн Тієн Тхань звернувся до Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою про обмін посвідки на постійне проживання.

06.08.2018 р. листом № 6301.8.1-16844/63.2-18 від 06.08.2018 року чоловіка позивачки Нгуєн Тієн Тхань відповідач повідомив про скасування дозволу на імміграцію його дружині Нгуєн Тхі Тхоан та запропонував прибути у прийомні часи до ГУ ДМС України в Харківській області для роз'яснення міграційного законодавства.

Також судом встановлено, що відповідачем - ГУ ДМС України в Харківській області були наданні роз'яснення, що посвідка на постійне проживання Нгуєн Тхі Тхоан скасована рішенням УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області, викладеним у формі висновку, від 10.02.2010 року та оскільки чоловік позивачки Нгуєн Тієн Тхань отримав дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 6 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про імміграцію» від 07.06.2001р. № 2491-ПІ як чоловік іммігранта, а дозвіл його дружині скасовано, то відтак обмін посвідки провести неможливо.

Судовим розглядом встановлено, що про скасування посвідки на постійне сім'я позивачки дізналася з листа № 6301.8.1-16844/63.2-18 ГУ ДМС України в Харківській області від 06.08.2018 року.

Суд зазначає, що нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини щодо видачі Посвідки на постійне проживання та скасування дозволу на імміграцію є Закон № 2491-ІІІ до Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання» від 28.03.2012 р. № 251 (далі - Постанова КМУ №251) на момент скасування посвідки.

Згідно з ст. 13 Закону № 2491-III орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживанням особи, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не пізніш як у тижневий строк з дня отримання цього рішення надсилає його копію особі та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 6 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001р. № 2491-III (даті Закон № 2491-III) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань імміграції і підпорядкуванні йому органи приймають рішення про скасування дозволу на Імміграцію та видають копії цих рішень особам, яких вони стосуються.

Суд зазначає, що при прийняті Рішення про скасування посвідки на постійне проживаня позивача - Нгуєн Тхі Тхоан відповідач - УГІРФО УМВС України в Харківській області не запросив позивачку для надання особистих пояснень, чим порушив її право на захист своїх прав і законних інтересів та оскарження.

Позивачка, громадянка СРВ Нгуєн Тхі Тхоан документована посвідкою на постійне місце проживання на підставі п, 4 Розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001р. №2491-111, відповідно до якого вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україні, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 06 березня 1998 року за Угодою між Урядом СРВ та Урядом СРСР про направлення «Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах і в організації СРСР» від 02.04.1981 року.

Відповідно до висновку про скасування посвідок на постійне проживання громадянам СРВ: Зієп Тхі Хієн, Нгуєн Тхі Тхоан УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 10.02.2010 року, позивачка прибула в СРСР у м. Херсон у 1988 році на роботу відповідності до Угоди між Урядом СРВ та Урядом СРСР про направлення «Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах і в організації СРСР» від 02.04.1981 року.

Причиною для прийняття зазначеного рішення, як зазначено у Висновку, стало те, що перевіркою особової справи Нгуєн Тхі Тхоан встановлено, що документи, що підтверджують право на залишення на постійне проживання були надані 08.08.2002 року, тобто після спливу шести місячного терміну дії Прикінцевих положень Закону № 2491 -III.

Проте, суд зазначає, що згідно з п. З ст. 5 та п. 2 Розділу 5 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Імміграцію» Кабінет Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний був прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

З метою забезпечення виконання Закону України «Про імміграцію» Президент України видав Указ № 596 від 07.08.2001р., яким покладав на Міністерство внутрішніх справ України виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та зобов'язує Кабінету міністрів України затвердити у двомісячний строк зразок посвідки на постійне проживання в Україні, правила та порядок її оформлення і видачі, а також порядок видачі посвідки на постійне проживання в Україні особам, зазначеним у пункті' 4 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про імміграцію».

Таким підзаконним актом, стала Постанова КМУ «Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і подання . про його скасування та виконання прийнятих рішень, Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне проживання» від 26.12.2002р. №1983. відповідно до вступної частини постанова видана на виконання статті 5 Закону України «Про імміграцію», яка була видана з прострочкою встановленого терміну понад 1 рік 2 місяці.

Таким чином, документування посвідками на постійне місце проживання в'єтнамських громадян на підставі Закону № 2491-III відповідними міграційними органами фактично було розпочато після 26.12.2002р. у порядку передбаченому Постанова КМУ від 26.12.2002р. №1983 вже після спливу 6 - місячного терміну, передбаченого «Прикінцевими положеннями» Закону України «Про імміграцію».

Відповідно до вищенаведеного, Позивачем пропущено 6 - місячний термін, передбачений «Прикінцевими положеннями» Закону України «Про імміграцію» звернення за документуванням Посвідкою на постійне проживання, не за своєю виною, а з причин невиконання Кабинетом міністрів України Указу Президента України № 596 від 07.08.2001р., яким було зобов'язано саме Кабінет міністрів України затвердити у двомісячний строк зразок посвідки на постійне проживання в Україні, правила та порядок її оформлення і видачі, а також порядок видачі посвідки на постійне проживання в Україні особам, зазначеним у пункті 4 розділу V «Прикінцеві положення» Закону № 2491-III від 07.06.2001 року.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Таким чином суд зазначає, що відсутні підстави у відповідності до ст. 12 Закону України «Про імміграцію», за яких позивачці Нгуєн Тхі Тхоан має бути скасовано рішення про документування посвідкою на постійне місце проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Нгуєн Тхі Тхоан (61038, м. Харків, вул. Салтівське шосе, буд. 123, гуртожиток) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, 24) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення УГІРФО УМВС України в Харківській області, викладене у формі висновку, про скасування посвідок на постійне проживання громадянам СРВ: Зієп Тхі Хієн, Нгуєн Тхі Тхоан, від 10.02.2010 року, в частині скасування посвідки на постійне проживання громадянці СРВ Нгуєн Тхі Тхоан, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь Нгуєн Тхі Тхоан сплачений судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.