Рішення № 76725944, 26.09.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. справа №1840/3165/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" про стягнення грошової компенсації та грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" про стягнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на суму 10071,29 грн, щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим /спеціальним/ званням. Свої вимоги мотивує тим, що після звільнення зі служби, установою не проведено кінцевий розрахунок, а саме: не виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 10071,29 грн. та щомісячну грошову допомогу в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням, право на отримання якої передбачено статтею 9-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Не отримавши грошову компенсацію, позивач звернулася до керівництва державної установи із заявою про погашення вказаної заборгованості. У здійсненні виплат відповідачем було відмовлено з підстав відсутності фінансування, а також відсутністю заяви на виплату щомісячної грошової допомоги. На думку позивача, такі дії є протиправними, оскільки вказані підстави відмови не передбачені діючим законодавством.

Ухвалою суду від 16.08.2018 відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

05.09.2018 до суду надійшов відзив державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)", у якому відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначив, що враховуючи відсутність коштів на виплату грошової компенсації та той факт, що бюджетні асигнування на компенсацію за речове майно установі виділені не були, здійснити зазначену виплату на час звільнення та на теперішній час не має підстав. За наявності кошторисних призначень та наявності коштів на відповідні цілі компенсація буде виплачена. Про це позивачці було роз’яснено у листах від 22.05.2018 №5/1083 та від 08.06.2018 №4/1122, направленим їй у відповідь на її звернення з цього приводу. Для отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим /спеціальним/ званням позивач мала написати відповідну заяву (як підставу для виплати) та надати документи, що підтверджують той факт, що вона не зареєстрована в державній службі зайнятості та не була поновлена на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України (права на пенсію позивач відповідно до вислуги років не набула). Проте, заяви та відповідних документів позивачка не надала. Тому відсутні підстави для призначення їй щомісячної грошової допомоги за військовим (спеціальним) званням (а.с.18-21).

Враховуючи викладені у відзиві обставини, ухвалою суду від 07.09.2018 справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 цієї статті встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також клопотання позивача та представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Наказом державної установи “Шосткинська виправна колонія (№66)” від 14.05.2018 № 59/ОС-18 ОСОБА_1 14.05.2018 звільнено зі служби за п.п. 4 п. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) (а.с.8).

Після звільнення, ОСОБА_1 звернулася до державної установи “Шосткинська виправна колонія (№66)” із заявою від 18 травня 2018 року про погашення заборгованості з виплати компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 10071,29грн. та нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням у зв’язку зі звільненням за скороченням штату.

Листом від 22.05.2018 державна установа “Шосткинська виправна колонія (№66)” повідомила ОСОБА_1 про відсутність коштів для виплати компенсації за речове майно та роз’яснила, що для отримання щомісячної грошової допомоги необхідно написати заяву та надати документи, які підтверджують право на її отримання (а.с.10).

31.05.2018 ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою до ДУ “Шосткинська виправна колонія (№66)” про погашення заборгованості, шляхом проведення кінцевого розрахунку, що мав був здійснений в день її звільнення з посади, в т.ч. виплати компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 10071,29 грн. та одноразової грошової допомоги в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням у зв’язку зі звільненням за скороченням штату (а.с.11-12).

Листом від 08.06.2018 державна установа “Шосткинська виправна колонія (№66)” повторно повідомила ОСОБА_1 про відсутність кошторисних призначень та необхідності надати письмову заяву з підтверджуючими документами (а.с.13).

Оскільки відповідачем не було здійснено виплату грошової компенсації, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затверджений Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі по тексту - Порядок), який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Пунктом 23 Порядку визначено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.

За приписами пункту 27 Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Відповідно до п. 60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Отже, на час підписання наказу від 14.05.2018 №59/ОС-18 про звільнення ОСОБА_1, остання мала право на грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна, які вона не отримала в період проходження служби.

Згідно довідки Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, загальна сума до виплати компенсації ОСОБА_1 складає 10071,29 грн (а.с.9).

Посилання відповідача на абз. 2 п.22 Порядку, як на підставу невиплати грошової компенсації, у зв'язку з відсутністю коштів є необґрунтованими, оскільки пункт 22 Порядку регулює порядок виплати грошової компенсації за речове майно не звільненим особам, а тим, хто продовжує службу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Державна установа "Шосткинська виправна колонія (№66)", як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення щодо відмови позивачу у виплаті грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на суму 10071,29 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" на користь позивача грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна на суму 10071,29 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим /спеціальним/ званням, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

Умови призначення та порядок виплати щомісячної грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є постанова Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” (далі - Порядок № 393).

Пунктом 11 Порядку № 393 визначено, що особам, звільненим із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

Особам, які в період отримання щомісячної грошової допомоги були зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була звільнена зі служби 14.05.2018, а 17.05.2018 вона була зареєстрована як безробітна в Шосткинській міськрайонній філії Сумського обласного центру зайнятості, та отримала допомогу по безробіттю у травні 2018 року в сумі 1200,47грн, що підтверджується відповідною довідкою.

Враховуючи викладене, позивач не має права на отримання щомісячної грошової допомоги у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

Отже, в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" судових витрат у вигляді судового збору в сумі 704,80 грн, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66) про стягнення грошової компенсації та грошової допомоги – задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" (Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. Івана Скоропадського, 57-А, код ЄДРПОУ 08565084) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна на суму 10071,29 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" (Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. Івана Скоропадського, 57-А, код ЄДРПОУ 08565084) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704,80 грн, сплаченого при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар