Рішення № 76725878, 26.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 вересня 2018 р. Справа № 0240/2783/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 (вул. Петровського,70 а, с. Мала Жмеринка, Жмеринський район, Вінницька область) до: Жмеринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Асмолова,1, м. Жмеринка) про: визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Жмеринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 років пропрацював на посаді оглядача вагонів магістральних залізниць та на посаді старшого оглядача вагонів. Досягнувши необхідного пенсійного звернувся до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, відповідачем було прийнято рішення за вих. №14 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Відмова мотивована тим, що у позивача відсутній належний стаж оглядача вагонів магістральних залізниць, а саме 12 років 6 місяців. Період роботи на посаді старшого оглядача магістральних залізниць відповідачем не зараховано до необхідного пільгового стажу, оскільки вказана посада не передбачена постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року.

Позивач вважає таке рішення про відмову у призначенні пенсій за вислугу років протиправним.

Ухвалою суду від 21.08.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ст. 162 КАС України стороною відповідача надано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що позивач звернувся до Жмеринського об'єднаного управління пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням комісії від 20.07.2018 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 12.10.1992 №583, посада старшого оглядача вагонів магістральних залзниць не передбачена. За наведеного, підстави для призначення додаткової пенсії немає.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на протязі чотирнадцяти років пропрацював на посаді оглядача вагонів магістральних залізниць та на посаді старшого оглядача вагонів.

Згідно до трудової книжки та довідки Регіональної філії «Південно – західна залізниця» Виробничий підрозділ експлуатаційн вагонне депо Жмеринка, позивач працював:

- з 05.08.1981 по 01.02.1982 року слюсар з ремонту рухомого складу магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка;

- з 02.02.1982 року по 29.04.1982 року оглядач вагонів магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка,

- з 03.07.1984 року по 30.01.1985 року оглядач вагонів магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка;

- з 31.01.1985 року по 12.11.1989 року оглядач вагонів магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка;

- з 13.11.1989 по 24.12.1992 року оглядач – ремонтник вагонів з виконанням обов’язків незвільненого від основної роботи бригадира зміни із встановленням відповідної доплати магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка;

- з 25.12.1992 року по 10.12.1995 року переведення на посаду старший оглядач – ремонтник вагонів;

- 12.11.2004 року по 20.03.2006 року прийнятий на посаду старший оглядач – ремонтник вагонів.

Після досягнення 55-річного віку, 12.07.2018 року позивач звернувся до Жмеринського об'єднаного управління пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону від 05.11.1991р. №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

20.07.2018 року відповідач прийняв рішенням про відмову у призначенні пенсії за відсутності необхідного стажу роботи зазначаючи, що посада старший оглядач вагонів постановою КМУ від 12.10.1992 року №583 не передбачена. Згідно з наданими документами спеціальний стаж ОСОБА_1 як робітника оглядача вагонів є недостатнім для призначення пенсії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрат професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на призначення пенсії за віком.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Відповідно п. «а» ч.1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені, за Списками професій і посад, що затверджуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній посаді.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

В липні 2018 року позивач звернувся до Жмеринського об'єднаного управління пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням від 20.07.2018 року відповідач відмовив у призначенні пенсії за відсутності необхідного стажу роботи, в зв’язку із тим, що посада старший оглядач вагонів постановою КМУ від 12.10.1992 року №583 не передбачена. Згідно з наданими документами ОСОБА_1 спеціальний стаж як робітника оглядача вагонів є недостатнім для призначення пенсії.

Однак, суд зазначає, що довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен), затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 28.11.2001 року №834, визначені кваліфікаційні характеристики професії «оглядач-ремонтник вагонів», а також кваліфікаційні вимоги до 3-5 розрядів. В примітці до розділу вказано, що старший оглядач ремонтник вагонів тарифікується на один розряд вище оглядачів вагонів, якими він керує.

Додатком А до Класифікатора професій передбачено професійну назву роботи «оглядач вагонів» за кодом КП 7233, додатком В до Класифікатора професій передбачено похідне слово «старший», яке може застосовуватись до професій (професійних назв робіт). Також цим додатком зазначено, що похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії.

Відповідно до примітки 2 Додатка В до «Класифікатора професій» назви професій можуть бути розширені за потреби користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у Класифікаторі професій чи відповідних нормативно-правових актах.

Відповідно до пункту 8 роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 10 травня 1994 року № 01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», якщо до Списків включені професії робітників під загальною назвою, то право на пільгове пенсійне забезпечення мають робітники всіх найменувань цих професій, в тому числі головні, старші, їх помічники.

Враховуючи викладене, суд вважає, що утворена від назви професії «оглядач - вагонів» похідна назва «старший оглядач вагонів», на якій працював позивач, є професією працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, та дає право на пенсію за вислугу років. Відтак, позивач має право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 року справа № К/800/58827/13, від 01.07.2014 року № К/9991/7535/12, від 24.09.2015 року № К/800/41089/15.

Ст.ст. 8, 19, 46, 55 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008р., п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004р., п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011р., п. 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014р. тощо).

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю, визнати протиправним та скасувати рішення Жмеринського об'єднаного управління пенсійного фонду України Вінницької області від 20.07.2018 року та зобов'язати зарахувати до пільгового трудового стажу періоди роботи старшим оглядачем-вагонів магістральних залізниць Вагонного депо Жмеринка Південно – Західної залізниці з 25.12.1992 року по 10.12.1995 року та з 12.11.2004 року по 20.03.2006 року на посаді старшого оглядача вагонів Вагонного депо Жмеринка ДПО «Південно – Західна залізниця» та призначити пенсію за вислугою років з 12.07.2018 року.

Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Жмеринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 20.07.2018 року №14 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Жмеринське об’єднане управління пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи старшим оглядачем-вагонів магістральних залізниць Вагонного депо Жмеринка Південно – Західної залізниці з 25.12.1992 року по 10.12.1995 року та з 12.11.2004 року по 20.03.2006 року на посаді старшого оглядача вагонів Вагонного депо Жмеринка ДПО «Південно – Західна залізниця» та призначити пенсію за вислугою років з 12.07.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринського об’єднаного управління пенсійного фонду України Вінницької області (23100, м. Жмеринка, вул. Асмолова, 1, код ЄДРПОУ 37755147) судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі складено: (26.09.2018)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна