Рішення № 76725486, 26.09.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. № 1440/1642/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв, пр-т Миру, 62-А, м. Миколаїв, 54056

про:стягнення податкового боргу в сумі 300973,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва про стягнення податкового боргу в сумі 300 973,95 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є незаконними та неообгрунтованими, зокрема в частині стягнення пені в розмірі 46 584,77 грн. та стягнення вже сплаченої заборгованості з плати за землю за листопад 2016 в розмірі 36 312,68 грн. згідно податкової декларації від 17.02.2016 № НОМЕР_1.

20.09.2018 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (а.с. 8), за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 300 973,95 грн., який утворився на підставі податкових декларацій з плати за землю, зазначених у розрахунку, та нарахованої пені у розмірі 46 584,77 грн., з яких: за листопад 2016 року - 36312,68 грн., за грудень 2016 року - 36312,72 грн., за січень 2017- грудень 2017 - 144222,72 грн. (з урахуванням уточнюючої податкової декларації), за січень 2018 - березень 2018 року - 37541,06 грн. (з урахуванням самостійно нарахованих: штрафу у сумі 478,74 грн. та пені у сумі 367,25 грн.)

У відповідності до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 287.3 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання являється податковим боргом.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пенi вважається узгодженою.

Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України.

У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 06.06.2016 р. № 101-17 на суму 145250,72 грн.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив суму самостійно визначеного грошового зобов’язання з земельного податку, внаслідок чого у нього виник податковий борг у сумі 300 973,95 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі № 814/2757/16 позов Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задоволено та стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва податковий борг в сумі 363 126,80 грн., в тому числі і 36 312,68 грн. нарахованих на підставі податкової декларації від 17.02.2016 № НОМЕР_1 за листопад 2016 року, по яких позивач повторно заявив позовні вимоги.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення податкового боргу чи оскарження вимоги суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити частково, стягнути з відповідача податковий борг в сумі 264 661,27 грн. (з врахуванням вже сплачених 36 312,68 грн. нарахованих на підставі податкової декларації від 17.02.2016 № НОМЕР_1 за листопад 2016).

Судовий збір покладається на позивача та поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не підлягає.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 39394277) до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаєвав (пр-т Миру, 62-А, м. Миколаїв, 54056 ідентифікаційний код 08029523) задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаєвав (пр-т Миру, 62-А, м. Миколаїв, 54056 ідентифікаційний код 08029523) в дохід держави податковий борг в сумі 264 661,27 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят одну гривню 27 коп.).

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 36312,66 грн. за листопад 2016 року відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко