Рішення № 76724142, 24.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2018 року Справа № 0840/3125/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Садового І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 (69089, м. Запоріжжя, вул. Іскри, буд.20, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідачів: 1. Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд.29, код ЄДРПОУ 08592187)

2. Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. академіка Богомольця, буд.10, код ЄДРПОУ 00032684)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), Міністерства внутрішніх справ України (далі- відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача 1 щодо не подання до відповідача 2 у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) позивача, висновку виплати грошової допомоги разом з підтвердженими документами, які додані до заяви - протиправною;

- зобов'язати відповідача 1 надіслати до відповідача 2, висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;

- зобов'язати відповідача 2 розглянути в визначений законом термін подані відповідачем 1 документи, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Ухвалою суду від 06.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 04.09.2018 з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи відкладався на 19.09.2018.

Представники сторін в судове засідання 19.09.2018 не прибули. Про дату, місце та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява від 19.09.2018 про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Позиція позивача викладена в позовній заяві від 02.08.2018 та відповіді на відзив від 19.09.2018. Зокрема зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, з 02.11.1969 по 01.06.2001 служив в органах внутрішніх справ, в Управлінні державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області. Служба в органах внутрішніх справ складає 31 рік 6 місяців 29 днів. 21.04.2015 постановою Військово-лікарської комісії ГУМВС України в Запорізькій області №3 був встановлений причинний зв'язок між захворюваннями ОСОБА_1 з його проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області з заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги, проте відповідачем-1 листом від 11.05.2018 відмовлено позивачу у такій виплаті, оскільки ст.23 Закону України "Про міліцію" передбачено виплату грошової допомоги лише працівникам міліції, тоді як позивач мав спеціальне звання полковник внутрішньої служби. Позивач вважає такі дії відповідача-1 протиправними, оскільки відмова в призначенні одноразової грошової допомоги не відповідає вимогам ані ст. 23 Закону України "Про міліцію", ані Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядку №850). При цьому, оскільки розпорядником коштів є саме МВС України, яке і приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, відповідно, саме Міністерство внутрішніх справ України слід зобов'язати розглянути в визначений законом термін подані Головним управлінням національної поліції в Запорізькій області документи, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850.

Від представника відповідача-1 надійшло клопотання від 19.09.2018 про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні. Позиція відповідача викладена у відзиві на адміністративний позов від 20.08.2018. Зокрема зазначено, що позивач звільнений зі служби в Управлінні Державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області з посади заступника начальника у спеціальному званні "полковник внутрішньої служби". Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції", стаття 23 Закону викладена в новій редакції. Після внесених змін 12.03.2015, право на одержання одноразової грошової допомоги залишилось за працівниками міліції. Тобто, звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери зі спеціальним званням міліції, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а пенсіонери зі спеціальним званням внутрішньої служби не мають. Відповідач-1 зазначив, що в ГУМВС України в Запорізькій області з 12.03.2015 відсутні повноваження щодо розгляду питань призначення одноразової грошової допомоги особам, які звільнені з органів внутрішніх справ зі спеціальним званням внутрішньої служби. Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області прийнято рішення про відмову у направленні висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги передбаченої ст.23 Закону України "Про міліцію" від 13.02.2015 №208-УІІІ, що зазначено в листі № 685-Б/Л.К/29-18 від 22 січня 2018 року. З огляду на викладене, просив у позові відмовити.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином. Позиція відповідача викладена у відзиві на адміністративний позов від 17.09.2018. Зокрема зазначено, що позивач проходив службу та звільнений з посади заступника начальника Управління державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області та мав звання полковник внутрішньої служби. Згідно зі ст.17 Закону України "Про пожежну безпеку" (втратив чинність на підставі Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ від 02.10.2012) спеціальні звання внутрішньої служби присвоювалися відповідно до чинного законодавства особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони. Таким чином, позивач, як полковник внутрішньої служби, належить до категорії осіб начальницького складу державної пожежної охорони і не належить до категорії працівників міліції. У зв'язку із вищевикладеним на позивача не поширюються норми Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850.

При цьому, зазначив, що при розгляді справ за адміністративними позовами про зобов'язання органів Міністерства внутрішніх справ України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу по інвалідності, суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої допомоги, що не належить до компетенції суду, тому просив у позові позивачу відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за вислугою років, якому встановлено статус інваліда армії ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААІ №265241 від 15.07.2015 (а.с.14).

Згідно з наданою до суду копії Трудової книжки АХ №679851 позивач проходив службу в Управлінні державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області з 02.11.1969 по 01.06.2001 (а.с.10-11).

У Постанові військово-лікарської комісії ГУМВС України в Запорізькій області №3 від 21.04.2015 зазначено наступне: "… Захворювання колишнього співробітника ОВС ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які встановлені на час його фактичного звільнення з ОВС (03.06.2001): Вертеброгенна (клінічно) цервікокраніалгія, брахіалгія, торакалгія, рецидивний перебіг. Гіпертонічна хвороба 2ст. Хронічний бронхіт, ЛН 1ст. Жировий гепатоз, стадія компенсації. Хронічний панкреатит, стадія ремісії. Захворювання (новоутворення лівої нирки), без визначення функції нирок. - ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. На основі статті 39в, 23в, 48в, 55в, стосовно ст.10 графи 1 Наказу МВС України №488 від 17.07.1995 - Обмежено придатний до військової служби. …" (а.с.15).

За результатами обстеження позивач отримав Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №0008910 від 24.06.2015, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 70%, причина втрати професійної працездатності пов'язана із проходженням служби в ОВС (а.с.16).

27.12.2017 позивач звернувся до начальника головного управління Національної поліції в Запорізькій області із заявою (рапортом) (вх.№Б-7099), в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги з посиланнями на вищевикладені медичні документи (а.с.17).

Листом за вих.№684-Б/05/29-18 від 22.01.2018 ГУНП в Запорізькій області повідомлено ОСОБА_1, із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 за №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України" про повну ліквідацію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області. Звернення позивача передано на розгляд до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області (а.с.18).

Заступником голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області на звернення позивача (за вих.№685-Б/Л.К/29-18 від 22.01.2018), надано відповідь в якій, зокрема, зазначено: "… У межах повноважень повідомляємо, що Порядок виплати одноразової грошової допомоги визначається Законом України №208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції", який набрав чинність з 12.03.2015 та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". При проходженні 24.06.2015 первинного огляду в МСЕК №3, тобто на час дії Закону, Вам встановлена друга група інвалідності та 70% втрати працездатності. Згідно з прийнятими змінами, право на одержання одноразової грошової допомоги залишилося за працівниками міліції. Тобто, звільнені зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери зі спеціальним званням міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а пенсіонери зі спеціальним званням внутрішньої служби такого права не мають. Ви проходили службу в Управлінні Державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області на посаді заступника начальника та були звільнені зі служби зі спеціальним званням "полковник внутрішньої служби". На підставі зазначеного дія Закону та Постанови на Вас не поширюється. … Оригінал постанови ВЛК ГУМВС України в Запорізькій області від 21.04.2015 №3 надано до Управління ПФ України в Запорізькій області для залучення до Вашої пенсійної справи. Оригінал довідки про результати визначення втрати працездатності від 24.06.2015 сер.АГ №0008910 повертаємо. …" (а.с.19).

Позивач не погодившись з отриманими відповідями звернувся з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Запорізькій області та Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 по справі №808/478/18 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (а.с.23-26).

13.04.2018 позивач звернувся з аналогічною заявою до начальника ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області із заявою (рапортом), в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги з посиланнями на вищевикладені медичні документи (а.с.21).

Листом від 11.05.2018 за вих. №12/130-Б, підписаним заступником голови ліквідаційної комісії, ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги, оскільки ст.23 Закону України "Про міліцію" передбачено виплату грошової допомоги лише працівникам міліції. Зазначено, що оскільки позивач мав спеціальне звання полковник внутрішньої служби, права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності він не має (а.с.22).

Вважаючи бездіяльність відповідача-1 протиправною щодо не подання до відповідача-2 висновку щодо виплати грошової допомоги, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з абз. 3 п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" №208-VІІІ від 13.02.2015, яка набрала чинності 12.03.2015, передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Так, Законом України від 13.02.2015 №208-VIII внесено зміни до ст. 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та викладено частину шосту статті 23 Закону України "Про міліцію" у вищезазначеній редакції. У "Прикінцевих положеннях" вказаного Закону зазначено про необхідність Кабінету Міністрів України, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затверджено постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015. При цьому п.2 вказаної постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Згідно п. 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" №900 від 23.12.2015, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Враховуючи, що позивачу була встановлена друга група інвалідності 24.06.2015, тобто, після набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII, на нього розповсюджується Порядок №850. Відповідно до п. 7 останнього, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з п.8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

При цьому п.9 Порядку № 850 передбачено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Імперативними приписами п.9 Порядку № 850 встановлено два можливих рішення, які може прийняти МВС України за наслідком розгляду отриманих матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги: про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги. При цьому рішення про відмову в призначенні такої грошової допомоги приймається виключно у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку № 850.

Як встановлено судом, рішення про призначення ОСОБА_1 грошової допомоги, як і рішення про відмову у призначенні такої допомоги на підставі п. 14 Порядку №850 відповідачем не приймалося.

Між тим МВС України може відмовити в призначенні одноразової грошової допомоги виключно шляхом прийняття відповідного рішення та виключно з підстав, передбачених пунктом 14 Порядку №850, відповідно до якого призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Судом досліджено рапорт та додані до нього документи ОСОБА_1, на підставі чого суд зазначає, що ці документи за своїм змістом відповідають вимогам п. 7 Порядку №850.

Щодо посилання відповідачів на відсутність підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, за умови відсутності у останнього спеціального звання міліції, суд зазначає наступне.

Так, дійсно ОСОБА_1 має спеціальне звання "внутрішньої служби", а в ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" зазначено про розповсюдження його дії на працівників міліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про міліцію", особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про міліцію", порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про пожежну безпеку", чинного на час звільнення ОСОБА_1 зі служби в ОВС, особовий склад державної пожежної охорони поділяється на рядовий та начальницький. Йому видається формений одяг за зразками, що встановлюються Кабінетом Міністрів України для особового складу підрозділів внутрішньої служби. На нього поширюються і відповідні відзнаки. Особовий склад чергових підрозділів для роботи на пожежах забезпечується спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту. Особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони присвоюються відповідно до чинного законодавства спеціальні звання внутрішньої служби.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про пожежну безпеку", порядок та умови проходження служби в державній пожежній охороні регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що, згідно з п. 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року, спеціальне звання полковник внутрішньої служби є рівнозначним спеціальному званню полковник міліції.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 проходив службу та був звільнений на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року, як особа начальницького складу органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що позивач проходив службу в ОВС на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року, на час отримання ІІ групи інвалідності він мав право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності, спричиненої виконанням службових обов'язків, суд вважає, що позивач для цілей ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" №208-VІІІ від 13.02.2015 прирівнюється до працівників ОВС, які мають спеціальні звання міліції.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 безпідставно невчинено дій визначених законом щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) ОСОБА_1, висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтвердженими документами, які додані до заяви , у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог до відповідача-2, суд зазначає, що оскільки відповідачем-1 не вчинено відповідних дій щодо направлення висновку, то у відповідача-2 і не було підстав для розгляду такого висновку та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, позивач дійшов хибної думки про порушення його прав та інтересів Міністерством внутрішніх справ України, а висунуті до нього позовні вимоги є передчасними.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості ( ч. 1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору під час звернення до суду із даним позовом, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69089, м. Запоріжжя, вул. Іскри, буд.20, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд.29, код ЄДРПОУ 08592187), Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. академіка Богомольця, буд.10, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) ОСОБА_1, висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтвердженими документами, які додані до заяви.

Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України, висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24.09.2018.

Суддя І.В. Садовий