Рішення № 76724006, 24.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 р. Справа№0540/6819/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно до тексту якого просить суд:

- визнати неправомірним рішення відповідача від 25 травня 2018 року №1623 про відмову в призначені пенсії та скасувати його;

- зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу (в умовах зайнятості повний робочий день під землею) періоди роботи на підприємстві “Донбасвуглерозробка” з 20.09.2008 року по 28.04.2009 року та з 08.09.2009 року по 02.06.2010 року з урахуванням висновків суду;

- зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу (загального та спеціального) періоди роботи на підприємстві ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля” з 06.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року у якості ГРОЗ з повними робочим днем в шахті з урахуванням висновків суду у справі.

- зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву №1026 від 26.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 14 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та згідно з вимогами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

10 вересня 2018 року на адресу суду надійшов відзив, з якого, зокрема, вбачається, що при розгляді зави Відповідно до наданих документів, страховий стаж позивача складає 24 роки 08 місяців 20 днів. Стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 23 роки 04 місяці, в тому числі за ст.14-20-шахтарі складає 16 років 06 місяців 13 днів, за ст.14-25-шахтарі складає 02 роки 09 місяців 17 днів, за кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано 3 місяці згідно до роз’яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8: за 16 років додатково зараховано 04 роки. За таких обставин позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч.І ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п.2 р. XV Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач звернувся до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 26.02.2018 № 1026 про призначення пенсії згідно ч.І ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» " № 1788- XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788) та п.2 р. XV Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 (далі Закон № 1058)

Рішенням Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 травня 2018 року №1623 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.

При цьому, зазначено, що страховий стаж позивача складає 24 роки 08 місяців 20 днів. Стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 23 роки 04 місяці, в тому числі за ст.14-20-шахтарі складає 16 років 06 місяців 13 днів, за ст.14-25-шахтарі складає 02 роки 09 місяців 17 днів, за кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано 3 місяці згідно до роз’яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8: за 16 років додатково зараховано 04 роки.

До пільгового стажу роботи зараховано періоди: з 09.08.1995 по 29.08.1997, з 15.09.1997 по 21.04.1999, з 25.05.1999 по 11.07.2000, з 17.04.2001 по 12.06.2005, з 24.10.2005 по 15.09.2008, з 06.12.2010 по 25.02.2018 на підприємстві ВП «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» за винятком днів перебування у безкоштовних відпустках (41 день), страйків (76 днів), учбових відпустках (05 днів).

До пільгового стажу зараховано періоди з 18.05.2009 по 24.06.2009 на підприємстві ВП „шахта ’’Калинівська-Східна” ДП „Макїїввугілля”, з 06.07.2009 по 23.08.2009 на підприємстві „ГПК Потенціал”, з 01.07.2010 по 11.11.2010 на підприємстві ОП „Донецькметрошахтобуд”, згідно відомостям за звітний рік по спецстажу МДЗ України маХ)К-5 від 01.03.2018).

До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 20.09.2008 по 28.04.2009, з 08.09.2009 по 02.06.2010 на підприємстві «Донбасвуглерозробка», оскільки не надані пільгові довідки. Періоди роботи буде зараховано до пільгового стажу при підтверджені зазначених періодів актом перевірки.

До страхового стажу роботи не зараховано періоди роботи на підприємстві ТОВ „Полюс і К” з 21.06.2005 по 12.10.2005, на підприємстві ВП «Курахівська» ДП «Селидіввугілля»: з 06.12.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2016 по 31.01.2018, оскільки відсутні відомості про сплату єдиного соціального внеску до Пенсійного Фонду України (форма ОК- 5 від 01.03.2018), та з 01.02.2018 по 25.02.2018 на підприємстві ВП Шахта „Курахівська” ДП „Селидіввугілля”, оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5 від 01.03.2018).

Згідно п.2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналогічний порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи цього спірного періоду роботи позивача є відсутність підтвердження актом перевірки вказаного періоду.

Суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окупованій території України), а тому неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці відповідачем не надано у період з 20.09.2008 по 28.04.2009, з 08.09.2009 по 02.06.2010 на підприємстві «Донбасвуглерозробка».

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Разом з цим, суд враховуючи вимоги пункту 20 Порядку №637 зазначає, що наявність у трудовій книжці записів про займану посаду і період виконуваної роботи підтверджує пільговий характер роботи позивача у період з 20.09.2008 по 28.04.2009, з 08.09.2009 по 02.06.2010 на підприємстві «Донбасвуглерозробка», у зв’язку з чим критично ставиться до посилання відповідача на зарахування спірного періоду до пільгового стажу тільки після здійснення перевірки.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи цього періоду є о не надання пільгової довідки, що підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті та довідки про підземні спуски в шахту.

Разом з цим, суд зазначає, що трудова книжка містить оформлені належним чином записи про займані посади і періоди виконуваної роботи із зазначенням наказів, рішення про відмову у призначені пенсії та матеріали справи не містять доказів, що піддають сумніву ці записи.

Крім того, слід зазначити, що вказані підприємства зареєстровані в м. Донецьку, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. З Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) вбачається, що цей період зараховано позивачеві, як спецстаж за кодом ЗП3014А1, ЗП3014А2.

Вимогами пункту 20 Порядку №637 передбачена можливість підтвердження спеціального стажу при роботі на підприємствах, які розміщуються на тимчасово окупованій території України, за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, відповідач, відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу позивача цих період роботи діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо вимог про зарахування до страхового стажу період роботи на підприємстві ВП «Курахівська» ДП «Селидіввугілля»: з 06.12.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2016 по 31.01.2018 суд зазначає наступне.

Трудовою книжкою позивача підтверджено, що з 06 грудня 2010 року він працює “горноробочим очисного забоя” 5 розряду з повним робочим днем в шахті на підприємстві ВП “шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля”. Також в трудовій книжці зроблено запис 06.06.2005 про те, що ДП “ДВЕК” реорганізована та виділено ВП шахта “Курахівська” та приєднана до ДП “Селидіввугілля”.

Підставою для відмови у зарахуванні зазначена відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків до МДЗ Україна та сум нарахування заробітної плати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-XV (надалі - Закон № 1058-XV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 1058-XV.

Так, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі

Відповідно до ч. 2 цієї статті, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно ч. 10 вищенаведеної статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Відповідно до матеріалів справи, позивач. у період з з 06.12.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2016 по 31.01.2018 року працював на підприємстві ВП “шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля” і із заробітної плати позивача утримувалися страхові внески, які були перераховані до Селидівського відділення Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджується довідкою № 402 від 06.08.2018 року. Отже, враховуючи сплату страхових внесків страхувальником, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не включено до страхового стажу зазначені періоди роботи, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

Після скасування рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 25 травня 2018 року №1623 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду, у зв’язку з чим позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір сплачено відповідно до квитанції від 07.08.2018 року №12 у сумі 704,80 грн. та підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (85490, Донецька область, с. Курахівка, вул. Островського, 25, РНОКПП НОМЕР_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 травня 2018 року №1623 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву №1026 від 26.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду у справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (85490, Донецька область, с. Курахівка, вул. Островського, 25, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 41247274, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв праці, будинок 6) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 24 вересня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.