Ухвала суду № 76723830, 27.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10834/15-к

Провадження № 1-кс/161/7819/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Артиш Я.Д.

при секретарі судового засідання Гайбун Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Квятковського М.С. про самовідвід від судового провадження № 161/10834/15-к (1-кп/161/220/18) про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.ч. 3, 4 ст. 296 КК України,

за участю прокурора Гуцуляка Т.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2018 року судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Артиш Я.Д. передано заяву про самовідвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Квятковського М.С. про самовідвід від судового провадження №161/10834/15-к (1-кп/161/220/18) про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.ч.3, 4 ст. 296 КК України, оскільки 10 серпня 2017 року під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, головуючому судді Артишу Я.Д. обвинувачений ОСОБА_1 заявив відвід, який вмотивований тим, що, ніби-то, головою Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_2 у засобах масової інформації, висловлено позицію щодо належності та допустимості конкретного доказу, який поданий стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а тому, на його думку, він немає права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував щодо заяви про самовідвід, оглянувши та дослідивши матеріали заяви та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід судді підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Вимогами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з цим, п. 66 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Мироненко і ОСОБА_2 проти України" вказано, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У відповідності до вимог п. 70 зазначеного рішення Європейського суду з прав людини у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно до вимог п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв’язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом судді України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат справи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.ч.3, 4 ст. 296 КК України, 10 серпня 2017 року під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, головуючому судді Артишу Я.Д. обвинувачений ОСОБА_1 заявив відвід, який вмотивований тим, що, ніби-то, головою Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_2 у засобах масової інформації, висловлено позицію щодо належності та допустимості конкретного доказу, який поданий стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а тому він немає права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції та згідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя Квятковський М.С. підлягає самовідводу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Квятковського М.С. про самовідвід від судового провадження № 161/10834/15-к (1-кп/161/220/18) про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.ч. 3, 4 ст. 296 КК України – задовольнити та відвести суддю Квятковського М.С. від участі у розгляді даного судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д. Артиш