Постанова № 76723233, 25.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. Справа№ 911/3095/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від апелянта: Дацьків А.І. довіреність № б/н від 12.09.18

від апелянта: Разумов М.А. довіреність № 90 від 29.03.18

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на рішення Господарського суду Київської області від 09 листопада 2017 року (повний текст складено 09.11.2017 р.)

у справі № 911/3095/17 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Компанії "Артпрогруп ЛТД"

до: 1) Дочірнього підприємства "Край Проперті",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Етик"

про стягнення 2960067,00 грн. та зобов'язання виконати умови договору, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року Компанія "Артпрогруп ЛТД" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ДП "Край Проперті" та ТОВ "Етик", в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила:

- скасувати запис про право власності Дочірнього підприємства "Край проперті" на нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер майна в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 34696251, зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за реєстровим № 6259-П в книзі 91п-270 11.01.2005, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 629128080000;

- визнати за Компанією "Артпрогруп ЛТД" право власності на зазначений нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-Б;

- зобов'язати Дочірнє підприємство "Край Проперті" виконати умови договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 та передати Компанії "Артпрогруп ЛТД" за актом приймання-передачі зазначене нерухоме майно;

- стягнути солідарно з відповідачів 2960067,00 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору комісії (т.І, а.с.3-9, а.с.76).

Рішенням Господарського суду Київської області від 09 листопада 2017 року у справі №911/3095/17 позовні вимоги задоволено повністю (т.І, а.с.119-129).

Особа, яка не брала участі у справі - ПАТ "Сбербанк", не погоджуючись з висновками суду першої інстанції і вважаючи, що рішенням суду вирішено питання про її права та інтереси як іпотекодержателя щодо спірного нерухомого майна, звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017 р., у якій просило оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (т.І, а.с.148-150).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2018 року у справі №911/3095/17 апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017 р. скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким стягнуто з ДП "Край Проперті" на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" 2 960 067,00 грн. штрафу та 44 401,01 грн. судового збору за подання позову. В іншій частині у задоволенні позову - відмовлено (т. ІІ, а.с.80-91).

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ПАТ "Сбербанк" звернулось з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2018 року у справі № 911/3095/17, в якій просило оскаржувану постанову скасувати в частині стягнення з ДП "Край Проперті" штрафу за договором комісії у розмірі 2 960 067,00 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову (т. ІІ, а.с.189-195).

Постановою Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 911/3095/17 касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 р. у справі № 911/3095/17 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з ДП "Край Проперті" на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" 2 960 067,00 грн. штрафу та 44 401,01 грн. судового збору за подання позову, справу № 911/3095/17 в цій частині направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі № 911/3095/17 залишено без змін (т.ІІ, а.с.290-302).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 серпня 2018 року, апеляційна скарга ПАТ "Сбербанк" у справі № 911/3095/17 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді - Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

06 серпня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.) відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3095/17, розгляд апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017 р. у справі № 911/3095/17 призначено на 18.09.2018 р.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 р., у зв'язку з перебування у відпустці судді Пашкіної С.А. яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді -Агрикова О.В., Калатай Н.Ф.

18 вересня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" на рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017 р. у справі № 911/3095/17 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Калатай Н.Ф.

18 вересня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду у судовому засіданні оголошено перерву до 25 вересня 2018 року.

24 вересня 2018 року від ПАТ "Сбербанк" надійшли пояснення.

Представники ПАТ "Сбербанк" у судовому засіданні 25 вересня 2018 року проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представників інших сторін не заперечували, а також надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення штрафу та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

Представники Компанії "Артпрогруп ЛТД", Дочірнього підприємства "Край Проперті", ТОВ "Етик" у судове засідання 25 вересня 2018 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення процесуальних документів на повідомлені ними суду адреси, що у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", вважається повідомленням належним чином та підтверджується копією реєстру про відправлення поштової кореспонденції з повідомленням, повідомленнями про вручення поштового відправлення за ідентифікаторами 0411622879620 (направленого позивачу на повідомлену ним у позовні заяві адресу) та 0411622879638 (направленого відповідачу на зазначену у ЄДРПОУ адресу) та роздруківкою з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження направленого на адресу третьої особи поштового відправлення за ідентифікатором 0411622879646.

За змістом ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.

13 січня 2004 року між Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)", як комітентом та Дочірнім підприємством "Край Проперті" (далі - відповідач-1), як комісіонером укладено Договір комісії № к-кн-13 (далі - договір комісії), за яким в порядку та на умовах, визначених даним договором, комісіонер зобов'язався за дорученням, за рахунок та в інтересах комітента вчинити юридичні та інші дії, спрямовані на придбання нерухомого майна, шляхом укладення договору/договорів купівлі-продажу даного нерухомого майна від свого імені, а саме: торгівельно-розважального центру, розташованого в густозаселеному районі м. Києва (за виключенням центральної частини), загальною площею до 30000,00 кв.м, поверховість - два/три поверхи, введений в експлуатацію (дата введення в експлуатацію якого не перевищує 3 (три) роки до дати укладення договору комісії, з усіма функціонуючими та справними інженерними системами та системами комунікацій, шляхом укладення договору купівлі-продажу цього торгівельно-розважального центру від свого імені, ціна якого визначається та погоджується сторонами в межах: не нижче вартості, визначеної Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, та не вище 13 000 000,00 грн. (т.І, а.с. 11-16, 17-18).

13 січня 2004 року між Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)", як кредитором, Дочірнім підприємством "Край Проперті", як боржником та ТОВ "Етік" (далі - відповідач-2), як поручителем, в забезпечення виконання зобов'язань комісіонера за договором комісії № к-кн-13 від 13.01.2004, укладено Договір поруки №13-1з, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором (комітентом), як солідарний боржник, за виконання усіх зобов'язань Дочірнім підприємством "Край Проперті" за Договором комісії №к-кн-13 від 13.01.2004 (т.І, а.с. 19-23).

24 грудня 2004 року Дочірнє підприємство "Край Проперті" уклало від свого імені з Акціонерним товариством відкритого типу "БАНКОМЗВ'ЯЗОК" договір купівлі-продажу, предметом якого є нежилий будинок - Громадський центр з об'єктами (в літ. А), розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б. Зазначений договір купівлі-продажу нежилого будинку посвідчений 24.12.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Піддубною С.П. та зареєстрований в реєстрі за №6871 (т.І, а.с. 30-33).

Листом від 05.09.2005 р. Компанія "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.) просила ДП "Край Проперті" "в связи с непредвиденно возникшими организационно-финансовыми проблемам" перенести дату підписання звіту комісіонера та акту приймання-передачі майна (т.І, а.с. 34).

У адресованому Компанії "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.) листі від 05.09.2005 №501 ДП "Край Проперті" зазначало, що не отримало оплати за договором комісії, а також про ухилення Компанії "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.) від виконання взятих на себе за договором зобов'язань та просило повідомити про час та місце передачі майна та підписання звіту (т.І, а.с. 41).

Листом від 13.12.2005 р. Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.) повідомлено ДП "Край Проперті" про те, що у Компанії "возникли организационно-финансовые вопросы до решения которых LANEX. INС. Отсутствует возможность в ближайшее время направить своего представителя для принятия приобретенного вами имущества и подписания соответствующего акта" (т.І, а.с. 46).

23 липня 2015 року між Компанією "Артпрогруп ЛТД" (далі - позивач) та Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" укладено Договір про відступлення прав та обов'язків (заміну сторони) у договорі комісії №к-кн-13 від 13.01.2004 від Компанії "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" до Компанії "Артпрогруп ЛТД" (далі - договір про заміну сторони) ( т.І, а.с. 47-49).

За змістом п. 4 Договору про заміну сторони, сторони підтверджують, що в момент підписання цього договору Компанія "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" передала Компанії "Артпрогруп ЛТД" договір комісії з усіма додатками та супровідними документами (включно з кореспонденцією, якою обмінялись сторони договору комісії), усі інші погоджені сторонами документи та інформацію, яка є важливою для виконання договору комісії.

У адресованому ДП "Край Проперті" листі Компанії "Артпрогруп ЛТД" від 31.07.2015 р., яким було повідомлено про відступлення на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" прав та обов'язків Компанією "Ланекс, ІНК." позивач повідомив про свою зацікавленість швидше розрахуватись за виконану комісіонером роботу по договору комісії та просив повідомити актуальні рахунки для зарахування грошових коштів (т.І, а.с. 51).

У відповідь на вказаний лист Дочірнє підприємство "Край Проперті" листом №01/09/15 від 01.09.2015 відмовив Компанії "Артпрогруп ЛТД" у передачі спірного майна, з посиланням на те, що комітент - Компанія "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.)" відмовилась прийняти придбане комісіонером на виконання договору комісії нерухоме майно та Дочірнє підприємство "Край Проперті" набуло права власності на це майно та є його єдиним законним власником (т.І, а.с. 52-53).

Позовні вимоги обґрунтовані відмовою Дочірнього підприємства "Край Проперті" виконати умови договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 та передати спірне майно.

Апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк", яке не брало участі у справі мотивовано тим, що рішенням суду вирішено питання про його права та інтереси як іпотекодержателя щодо спірного нерухомого майна, прав щодо якого апелянт набув внаслідок передачі цього майна йому в іпотеку ДП "Край Проперті", як власником нерухомості, чиї речові права на майно зареєстровані в установленому законом порядку. Оскільки ДП "Край Проперті" не виконало кредитних зобов'язань, за умовами договору іпотеки від 27.09.2011р. Банк вправі у позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність згідно з п. 6.4.1. Договору іпотеки. За доводами апелянта, незаконно визнавши право власності на нерухомість за комітентом, без ретельної перевірки і відсутності доказів на підтвердження тієї обставини, що придбання нерухомості здійснювалося Комісіонером саме за рахунок Комітента і в інтересах останнього, суд позбавив Банк права на задоволення вимог до Комісіонера за рахунок предмета іпотеки. Крім того, на думку апелянта, та обставина, що договір комісії датований 2004 роком, і Комітент впродовж 10 років не цікавився долею майна, нібито придбаного в його інтересах, викликає сумніви у справжності доданих до позову документів та дійсної зацікавленості сторін у виконанні правочину. Також, з огляду на відсутність доказів придбання майна за рахунок комітента, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції безпідставно встановлено факт порушення відповідачем-1 умов договору комісії та стягнуто у солідарному порядку штраф.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач посилався на те, що невиконання відповідачем зобов'язань перед скаржником не свідчить про право останнього втручатися у правовідносини відповідача з його контрагентами, зокрема, із позивачем, який не має зобов'язань перед скаржником, відтак, на думку Позивача, відкрите за скаргою Банку апеляційне провадження підлягає закриттю.

Направляючи справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в частині позовної вимоги про стягнення 2960 067,00 грн. штрафу та 44401,01 грн. судового збору за подання позову Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 р. зазначив, що: "розглянувши повторно справу в частині позовних вимог, заявлених в редакції первісного позову, про зобов'язання Дочірнього підприємства "Край Проперті" виконати умови договору комісії № к-кн-13 від 13.01.2004 та передати Компанії "Артпрогруп ЛТД" за актом приймання-передачі зазначене нерухоме майно та про стягнення солідарно з відповідачів 2960067,00 грн. штрафу за невиконання умов договору комісії, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою обставини наявності правового зв'язку між Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" і сторонами у справі у правовідносинах, що склались між сторонами у справі з приводу стягнення штрафу за невиконання умов договору комісії. Суд апеляційної інстанції не з'ясував, чи порушуються та якщо порушуються, то яким чином права ПАТ "Сбербанк" судовим рішенням, яке стосується стягнення з відповідачів або з одного з відповідачів штрафних санкцій, чи зачіпаються права та (або) інтереси банку внаслідок прийняття судом рішення в цій частині позовних вимог та, відповідно, чи має ПАТ "Сбербанк" право на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог, тобто чи може бути ініціатором перегляду судового рішення в апеляційному порядку. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про стягнення штрафу не містить жодних посилань, які б стосувались прав та обов'язків ПАТ "Сбербанк"."

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 р. (в т.ч. і щодо відсутності підстав для стягнення штрафу з поручителя) судом касаційної інстанції залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 254 ГПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційного скаргою особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Тобто, особи, яких не було залучено до участі у справі, звертаючись до суду апеляційної чи касаційної інстанції повинні довести, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав та обов'язків.

Обґрунтовуючи підставу звернення з апеляційною скаргою, апелянт зазначає, що 27 вересня 2011 року між ДП "Край Проперті", як іпотекодавцем та ПАТ "Сбербанк", як іпотекодержателем укладено іпотечний договір, за змістом п. 1.1., 3.1, 6.1 якого в забезпечення виконання зобов'язань Іпотекодавця, які випливають із Договорів про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. та №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р., укладеними між іпотекодавцем і іпотекодержателем з усіма змінами і доповненнями до них, укладеними протягом строку їх дії, які (зобов'язання) перелічені у ст. 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому, іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку майно, яким є Нежилий будинок (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв,м., що знаходиться за адресою місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок № 13 б, реєстраційний номер: 34696251, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежилого будинку. За рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою (т.І, а.с. 155-165).

Обтяження нерухомості іпотекою внесені Банком, як іпотекодержателем, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 629128080000 (т.І, а.с. 152-154).

Апелянтом надіслано відповідачу-1 повідомлення-вимогу іпотекодавцю про погашення повної суми заборгованості за договорами (т.І, а.с. 187-188).

Отже, апелянт є іпотекодержателем щодо спірного нерухомого майна.

Наразі предметом апеляційного перегляду є оскарження апелянтом рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу за невиконання відповідачем-1 договору комісії.

Підпунктами 2.1.2., 2.1.13. пункту 2.1. договору комісії передбачено наступні обов'язки комісіонера: передати комітенту усе отримане комісіонером на виконання умов даного договору; надати Звіт комітенту та передати останньому нерухоме майно та всі права на нього, договір/договори купівлі-продажу нерухомого майна та інші документи щодо придбаного нерухомого майна.

Пунктом 7.4. договору комісії передбачено, що у разі порушення комісіонером умов, передбачених пунктами 2.1.2., 2.1.13. договору, комітент вправі стягнути з комісіонера штраф в розмірі 25% вартості придбаного нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині (шляхом солідарного стягнення з відповідачів штрафу), суд першої інстанції з посиланням на умови Договору поруки №13-1 з від 13.01.2014 року та ст.ст. 543, 554 ЦК України на підставі п. 7.4. Договору керувався тим, що в ході розгляду справи встановлено факт порушення відповідачем-1 умов п.п. 2.1.2, 2.1.13 Договору комісії.

Тобто задоволення позовної вимоги про стягнення штрафу фактично є результатом встановлення порушення відповідачем визначеного п. 2.1.13 Договору комісії зобов'язання перед позивачем передати комітенту усе отримане комісіонером на виконання умов даного договору, а відповідно і факт його виконання.

Разом з тим, відповідно до договору комісії обов'язок комісіонера вчинити на користь комітента дії спрямовані на придбання нерухомого майна шляхом укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від свого імені, кореспондує вимозі комісіонера (право вимоги якого набув позивач) вимагати виконання комісіонером такого обов'язку.

Станом на момент прийняття первісного рішення судом апеляційної інстанції (21.02.2018 р.) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у розділі "актуальна інформація про право власності" зазначено, що 19.12.2017 за апелянтом зареєстровано на праві приватної власності об'єкт нерухомості за реєстраційним №629128080000, загальною площею 28539,5, нежитловий будинок - громадський центр з об'єктами в літ. А, за адресою м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, який був предметом договору купівлі-продажу від 24.12.2004 р.

Відповідно до п. 7.2 Договору комісії, сплата неустойки (штрафу та/або пені) не звільняє сторони від виконання обов'язків за даним договором. Аналогічні положення також містяться у п. 7.5 Договору комісії.

Тому встановленням факту порушення відповідачем обов'язку за договором комісії з передачі відповідного майна на користь комісіонера і як наслідок стягнення штрафу та можливості в подальшому вимагати виконання відповідачем-1 обов'язку з передачі майна, порушує права апелянта ПАТ "Сбербанк", як іпотекодержателя щодо спірного нерухомого майна, переданого йому в іпотеку відповідачем у забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, право власності на яке набуто ним 19.12.2017 та в результаті цього порушення права на мирне володіння своїм майном, отже оскаржуване рішення стосується прав та обов'язків апелянта, як не залученої особи, а відповідно справа за апеляційною скаргою банку у вказаній частині підлягає апеляційному розгляду.

Звертаючись із первісно поданими вимогами, позивач просив стягнути з Комісіонера та Поручителя, як з солідарних боржників, штраф за невиконання Комісіонером зобов'язань за Договором комісії, а також зобов'язати Комісіонера передати Комітенту за актом приймання-передачі придбану за рахунок та в інтересах Комітента нерухомість.

Вказані вимоги позивач обґрунтовував у повному обсязі фактом порушення відповідачем зобов'язань за договором комісії, а саме п.п 1.4 та 2.1.2 Договору, а також тим, що комісіонер "безпідставно та необґрунтовано вважає придбане нерухоме майно своєю власністю".

Задовольняючи казані позовні вимоги в частині стягнення штрафу суд першої інстанції, встановивши факт порушення відповідачем-1 умов договору застосував в т.ч. до нього передбачену ст. 549 ЦК України відповідальність.

Змістом ч. 2 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).

Відповідно до п. 1.4 Договору нерухоме майно придбане комісіонером на виконання умов договору, є власністю комітента.

За змістом п. 2.1.2 Договору комісії комісіонер у відповідності до даного договору зобов'язується передати комітенту усе отримане комісіонером за договором на виконання умов цього договору.

При цьому, умовами п. 1.1. договору визначено, що комісіонер зобов'язується вчинити дії з придбання нерухомого майна в інтересах комітента за рахунок останнього.

Відповідно до ст. 1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Тобто, істотною умовою договору комісії визначено придбання майна за рахунок комітента, а положення чинного законодавства визначають, що власністю комітента є лише майно придбане комісіонером за рахунок комітента.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів перерахування комітентом комісіонеру коштів, які мали б бути спрямовані на купівлю визначеного договором комісії майна (напр. відповідні платіжні доручення у призначенні платежу яких містилось би посилання на договір комісії).

Більш того, зі змісту адресованих первісним комітентом комісіонеру листів (від 05.09.2005 р. та від 13.12.2005 р.) вбачається визнання ним факту невиконання своїх зобов'язань за договором комісії "в святи с непредвиденно возникшими организационно-финсовыми проблемам" (т.І, а.с. 34, 46). Про неотримання розрахунку за договором комісії, а також про ухилення Компанії "Ланекс, ІНК. (LANEX. INС.) від виконання взятих на себе за договором зобов'язань зазначало також ДП "Край Проперті" у листі від 05.09.2005 №501 (т.І, а.с. 41).

При цьому, з адресованого ДП "Край Проперті" листа Компанії "Артпрогруп ЛТД" від 31.07.2015 р., яким було повідомлено про відступлення на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" прав та обов'язків Компанією "Ланекс, ІНК." також вбачається, що на момент повідомлення про заміну кредитора Компанії "Артпрогруп ЛТД" було відомо про невиконання зобов'язань (нездійснення розрахунків) первісним кредитором за договором комісії.

Договір купівлі-продажу нежитлового будинку від 24.12.2004 р. положень щодо укладання його на виконання договору комісії та за рахунок комітента також не містить.

Тобто у матеріалах справи відсутні належні, достовірні та достатні докази того, що: 1) комітентом виконано зобов'язання за договором комісії, яке дає йому право вимоги зустрічного зобов'язання від комісіонера, в т.ч. передачі майна та стягнення штрафу за невиконання цих договірних умов; 2) договір купівлі-продажу було дійсно укладено відповідачем-1 на виконання договору комісії.

При цьому, станом на момент нового апеляційного розгляду у справі №911/3095/17 набрало законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 р. у справі №910/2052/18, яким відмовлено у задоволенні позову Компанії "Артпрогруп ЛТД" до ДП "Край проперті" про скасування запису про право власності ДП "Край проперті" на нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, будинок 13-Б; визнання за позивачем права власності на нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, будинок 13-Б; зобов'язання відповідача виконати умови договору комісії №к-кн-13 від 13.01.2004 та передати позивачу за актом приймання-передачі нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, будинок 13-Б.

Вказаним рішенням встановлено, що: "до матеріалів справи не було представлено належних та допустимих у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів надання Компанією "Ланекс, ІНК. (LANEZ, INC.)" грошових коштів Дочірньому підприємству "Край проперті" на придбання нежилого будинку - громадського центру (в літ.А) (будинок) загальною площею 28 539,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова академіка, буд. 13-Б, у Акціонерного товариства відкритого типу "БАНКОМЗВ'ЯЗОК", а також те, що: "у суду відсутні підстави вважати, що на підставі договору комісії №к-кн-13 від 13.01.2004 (з урахуванням договору від 23.07.2026 про відступлення прав та обов'язків (заміну сторони) у договорі комісії №к-кн-13 від 13.01.2004) та укладеного на його виконання договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 24.12.2014 у Компанії "Артпромгруп ЛТД" виникло право власності на нежилий будинок - громадський центр (в літ.А) (будинок) загальною площею 28 539,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова академіка, буд.13-Б, яке могло б було бути захищене судом у межах розглядуваної справи.".

Відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, колегія суддів зазначає, що всупереч ст.ст.1011, 1018 ЦК України судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок, за яким нерухоме майно, придбане за кошти відповідача є власністю позивача, право вимоги у якого перейшло до останнього 23.07.2015 на підставі договору комісії, а відповідно невірно застосовано ст. 549 ЦК України та зроблено висновок про те, що комісіонер має право вимагати від в т.ч. відповідача-1 сплати штрафу, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нового, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу слід відмовити.

Разом з тим, за змістом ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПАТ "Сбербанк" на рішення Господарського суду Київської області від 09 листопада 2017 року у справі № 911/3095/17 в частині вимог про скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про стягнення з ДП "Край Проперті" на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" 2960067,00 грн. штрафу та 44 401,01 грн. підлягає задоволенню.

Рішення Господарського суду Київської області від 09 листопада 2017 року у справі № 911/3095/17 в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з ДП "Край Проперті" на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" 2 960 067,00 грн. штрафу та 44 401,01 грн. судового збору за подання позову необхідно скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовити.

Враховуючи те, що за результатами даного апеляційного розгляду рішення про задоволення позовних вимог про стягнення штрафу підлягає скасуванню, що суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий апеляційний розгляд розподіл судових витрат (у вигляді судового збору за подання касаційної скарги) не здійснював, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відповідності до ст. 129 ГПК України ПАТ "Сбербанк" належить відшкодувати за рахунок Компанії "Артпрогруп ЛТД" 48841,10 судового збору за подання апеляційної скарги та 88 802,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в частині вимог про скасування рішення Господарського суду Київської області від 09 листопада 2017 року у справі №911/3095/17 про задоволення позовної вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Край Проперті" на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" 2 960 067,00 грн. штрафу та 44 401,01 грн. судового збору за подання позову - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09 листопада 2017 року у справі № 911/3095/17 в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Край Проперті" на користь Компанії "Артпрогруп ЛТД" 2 960 067,00 грн. штрафу та 44 401,01 грн. судового збору за подання позову - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог - відмовити.

3. Стягнути з Компанії "Артпрогруп ЛТД" (юридична особа, що створена та діє у відповідності до законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 312330, дата реєстрації 24.09.2012р., вул. Строволу, 77, СТРОВОЛОС СЕНТЕ, квартира/офіс 204, Строволос, 2018, Нікосія, Кіпр) на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 48 841 (сорок вісім тисяч вісімсот сорок одну) грн. 10 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Компанії "Артпрогруп ЛТД" (юридична особа, що створена та діє у відповідності до законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 312330, дата реєстрації 24.09.2012р., вул. Строволу, 77, СТРОВОЛОС СЕНТЕ, квартира/офіс 204, Строволос, 2018, Нікосія, Кіпр) на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 88 802 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот дві) грн. 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

4. Справу №911/3095/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Н.Ф. Калатай

О.В. Агрикова

Дата складення повного тексту - 27.09.2018 р.