Постанова № 76723157, 24.09.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. Справа №914/3015/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Лялька Н.Р.,

розглянув апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 (головуючий суддя Мазовіта А.Б., судді Ділай У.І. та Кітаєва С.Б.)

про визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо звернення стягнення заборгованості на кошти спеціального рахунку

у справі № 914/3015/15

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», м. Київ

до Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», м. Львів

про стягнення 3’ 797’ 207,93 доларів США

представники сторін:

від позивача - не з’явився,

від відповідача – ОСОБА_2,

від органу ДВС – ОСОБА_3 – представник.

15.01.2018 до Господарського суду Львівської області надійшла скарга Державного підприємства (надалі – ДП) «Львівський бронетанковий завод» на дії Міністерства юстиції України щодо звернення стягнення заборгованості за наказом Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 у справі №914/3015/15 на кошти спеціального рахунку №260401003853, відкритого в ПАТ «Оксі Банк» за платіжною вимогою №200/9-14 від 08.12.2017 (а.с. 110-115, т.3), у якій відповідач просив зобов’язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі – ВПВР ДДВС Мін’юсту) ОСОБА_4 вчинити дії щодо повернення коштів у сумі 135964,33 грн. на спеціальний рахунок ДП «Львівський бронетанковий завод», які були стягнуті з нього без достатньої правової підстави.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 у даній справі (а.с. 189-193, т.3) вказану скаргу задоволено:

1) визнано неправомірними дії головного державного виконавця ВПВР ДДВС Мін’юсту України ОСОБА_4 щодо звернення стягнення заборгованості ДП «Львівський бронетанковий завод» за наказом Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 у справі №914/3015/15 на кошти спеціального рахунку №2604501003853, відкритого в ПАТ «Оксі Банк» за платіжною вимогою №200/9-14 від 08.12.2017;

2) зобов’язано головного державного виконавця ВПВР ДДВС Мін’юсту України ОСОБА_4 усунути відповідні порушення.

Постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що рахунок №2604501003853, відкритий ДП «Львівський бронетанковий завод» в ПАТ «Оксі Банк», використовується боржником виключно відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а тому арешт та стягнення коштів з такого рахунку не допускається.

Дану ухвалу оскаржив орган ДВС, вважаючи, що при її постановленні суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а також неповно з’ясував обставини,що мають значення для справи, у зв’язку з чим просив скасувати цю ухвалу, а в задоволенні скарги ДП «Львівський бронетанковий завод» на дії органу ДВС – відмовити. Скаржник, зокрема, звернув увагу на те, що:

1) на підставі постанови державного виконавця від 08.12.2017 у виконавчому провадженні (надалі – ВП) №55321971 було накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх рахунках в ПАТ «Оксі Банк», крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом;

2) звертаючись до банківської установи із платіжною вимогою №200/9-14 від 08.12.2017 орган ДВС не володів інформацією про те, що рахунок №2604501003853 має спеціальний режим використання;

3) головний державний виконавець ВПВР ДДВС Мін’юсту України ОСОБА_4, дії якого судом визнані неправомірними, не підписував платіжної вимоги №200/9-14 від 08.12.2017;

4) зобов’язавши головного державного виконавця ВПВР ДДВС Мін’юсту України ОСОБА_4 усунути відповідні порушення, суд не зазначив які саме і яким чином.

Позивач та відповідач не виконали вимог ухвали суду від 17.08.2018 та не подали відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні відповідач заперечив проти вимог апеляційної скарги органу ДВС, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

12.09.2018 до Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі ПАТ «Оксі Банк» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, як такого, що виконало платіжну вимогу.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів ухвалила відмовити в його задоволенні у зв’язку із недоцільністю такого залучення.

Позивач не забезпечив явку свого представника в судові засідання суду апеляційної інстанції. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що він належним чином був повідомлений про час та дату засідання за поштовою адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та органу ДВС, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та закриття провадження за скаргою відповідача на дії органу ДВС у даній справі, з огляду на наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.08.2017 (а.с. 175-187, т.2), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 (а.с. 211-220, т.1), позовні вимоги у даній справі було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3250000, 00 доларів США простроченої заборгованості по тілу кредиту, 195121, 67 доларів США простроченої заборгованості по процентах, 223,54 доларів США пені та 13000,00 доларів США штрафу, а в задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

17.10.2017 на виконання вказаних рішень Господарським судом Львівської області було видано наказ (а.с. 223, т.2).

06.12.2017 органом ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55321971 із виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 у справі №9143015/15 (а.с. 120-121, т.3). Вказаною постановою, серед іншого, було також постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 345834,52 долари США та визначено, що такий підлягає сплаті на рахунок Міністерства юстиції України №37319006000177, відкритий в Державній казначейській службі України, МФО 820172.

08.12.2017 органом ДВС винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 123-125, т.3), якою, серед іншого, накладено арешт на кошти ДП «Львівський бронетанковий завод», що містяться на всіх рахунках в ПАТ «Оксі Банк», крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання наказу суду, 08.12.2017 орган ДВС пред’явив до ПАТ «Оксі Банк» платіжну вимогу №200/9-14 від 08.12.2017 на суму 103166931,01 грн. (а.с. 131, т.3).

На підставі вказаної вимоги, 08.12.2017 з рахунку ДП «Львівський бронетанковий завод» №2604501003853, відкритого в ПАТ «Оксі Банк», було стягнуто 135964,33 грн. (а.с. 130, т.3), які перераховано на рахунок Міністерства юстиції України №37319006000177, відкритий в Державній казначейській службі України, МФО 820172.

Постановою органу ДВС від 26.12.2017 виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі поданої ним заяви в порядку п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 127, т.3).

27.12.2017 орган ДВС виніс постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №55321971 (а.с. 57-58, т.4), відповідно до якої постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 345834,52 долари США та визначив, що стягувачем за цією постановою є Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, р/р №37319006000177, відкритий в Державній казначейській службі України, МФО 820172).

На підставі розпорядження державного виконавця №55321971/9 від 05.01.2018 (а.с. 61, т.4), з метою виконання постанови від 27.12.2017, кошти, що надійшли від ДП «Львівський бронетанковий завод» на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 у справі №914/3015/15, було перераховано в користь УДКСУ у Печерському районі в рахунок стягнення виконавчого збору, зокрема, і вищезгадану суму 135964,33 грн. (а.с. 59-60, т.4).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга ДП «Львівський бронетанковий завод» на дії органу ДВС, яка є предметом даного судового розгляду, фактично стосується питання правомірності стягнення з боржника суми виконавчого збору.

Відповідно до ст. 339 та ч.1 ст.340 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження», згідно із ч.1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас, ч.2 ст.74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Вказаний висновок колегії суддів відповідає правовій позиції, що викладена у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15.

Отже, суд першої інстанції, розглянувши по суті скаргу ДП «Львівський бронетанковий завод» на дії органу ДВС щодо стягнення виконавчого збору, як суд, який видав виконавчий документ на виконання ухваленого ним судового рішення, неповно дослідив обставини справи та не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому припустився порушення відповідних норм процесуального права.

За змістом п. 1 ч.1 ст. 175 і п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №914/3015/15 за скаргою Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що аналогічні дії органу ДВС відповідач намагався оскаржити в адміністративному порядку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 у справі №813/153/18 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ДП «Львівський бронетанковий завод» до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2017 у виконавчому провадженні ВП №55321971 про стягнення виконавчого збору. Підставою для відмови стало те, що на думку суду, вирішення такого спору відноситься до юрисдикції Господарського суду Львівської області в порядку господарського судочинства.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 у справі №876/1195/18 ухвалу окружного суду було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд зазначив, що відповідно до приписів ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» спір у даній справі слід розглядати в порядку адміністративного судочинства і що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 у справі №813/153/18 позовну заяву ДП «Львівський бронетанковий завод» було залишено без руху та зобов’язано позивача вчинити певні дії (надати суду копію позовної заяви з додатками для відповідача, а також докази сплати судового збору).

У зв’язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 15.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 11.07.2018 повернув позовну заяву ДП «Львівський бронетанковий завод» та роз’яснив йому, що повернення позовної заяви не позбавляє сторону права на повторне звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Стосовно судових витрат за апеляційною скаргою у даній справі, суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 278, 280, 282, 284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволити частково.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.07.2018 про задоволення скарги Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №914/3015/15 скасувати.

Закрити провадження у справі №914/3015/15 за скаргою Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.09.2018.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко