Постанова № 76723136, 26.09.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/410/18м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №1

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання – Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від третьої особи: ОСОБА_3, за довіреністю;

від прокуратури: ОСОБА_4, за посвідченням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар”

на рішення Господарського суду Одеської області

від 04 липня 2018 року (повний текст складено 16.07.2018р.)

по справі № 916/410/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар”

до відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

за участю: Прокуратури Одеської області

про визнання прав та обов’язків припиненими, -

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 26.09.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області, в якій просить визнати припиненими права та обов’язки ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області як орендодавця за договором оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у ОСОБА_5 районі Одеської області, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.03.2012р. за №512100004001722, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар”.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” посилається на відсутність у відповідача правових підстав для розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди від 20.03.2012р. та відповідно відсутність прав та обов’язків орендодавця, які визначені Земельним кодексом України, ст.24 Закону України “Про оренду землі” та п.п.26, 27 договору оренди від 20.03.2012р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.07.2018р. по справі №916/410/18 (суддя Степанова Л.В.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що орендні зобов’язання виникають на підставі договору, який є двостороннє зобов'язуючим, коли кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, які тривають у час дії договору.

Місцевий господарський суд вказав, що Пунктом 3 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом. Зміни у розподілі повноважень, що відбулися внаслідок ухвалення Земельного кодексу України, ніяк не впливають на чинність договорів, проте продовження їх строку здійснюється вже на нових (загальних) засадах, передбачених чинним Земельним кодексом України.

З урахуванням викладених положень, суд першої інстанції зауважив, що необхідність виходу із договірних зобов’язань одного орендодавця - ОСОБА_5 райдержадміністрації і вступу в договірні відносини іншого орендодавця - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, виникає лише у разі продовження терміну договору оренди.

Проте, станом на день розгляду справи договір оренди земельної ділянки є чинним та укладеним на 49 років.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що станом на день розгляду справи позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме яким чином порушені його права чи охоронюваний законом інтерес, яким чином припинення прав та обов’язків відповідача вплине на зміну прав та обов’язків позивача як сторони договору оренди землі державної форми власності, укладеного відповідно до законодавства України, яке діяло на момент його укладення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018р. по справі №916/410/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Так, апелянт зазначає, що у зв’язку з відсутністю норм Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції мав застосувати аналогію права, а саме ст.ст. 248, 512, 514, 517 Цивільного кодексу України.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник вказує, що з 25.04.2015р. повноваження ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області як представника держави в орендних правовідносинах за договором оренди були скасовані, а відповідні права і обов’язки внаслідок правонаступництва були передані іншому уповноваженому органу держави – Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача, що предметом спору не є обставини щодо збереження орендних правовідносин, припинення чинного договору оренди, а є саме припинення прав і обов’язків ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області як орендодавця.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” на рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018р. по справі №916/410/18, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 10.09.2018р.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018р. розгляд справи призначено на 26.09.2018р.

20.08.2018р. від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Одеського апеляційного господарського суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких третя особа вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, з огляду на що просить залишити апеляційну скаргу апелянта без задоволення, рішення суду – без змін.

07.09.2018р. від ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з її доводами, вважає твердження апелянта надуманими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, 07.09.2018р. від Прокуратури Одеської області до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар”, яким заступник прокурора зазначає, що оскаржуване рішення є законним, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права на підставі досліджених обставин та наявних доказів, у зв’язку з чим доводи апелянта є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

25.09.2018р. на електронну адресу Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю представника позивача у іншому судовому засіданні, відповідно до якого позивач просить визнати поважними причини неможливості явки представника відповідача – адвоката ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 26.09.2018р., та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Апеляційний господарський суд відмовляє ТОВ “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” в задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.

Частиною 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За приписами ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Колегія суддів зазначає, що інтереси позивача, окрім представника, має право представляти директор, яким, згідно з відомостями які містіться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції є ОСОБА_7, однак до матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження того факту, що останній не має можливості представити інтереси позивача в цьому судовому засіданні.

При цьому, апеляційним господарський суд також зауважує, що провадження за апеляційною скаргою у даній справі було порушено 02.08.2018р., в той час як за приписами ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а подальше збільшення строків розгляду вказаної скарги, фактично, порушує принципи господарського судочинства щодо розумності строків розгляду справи судом.

З огляду на належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд апеляційної інстанції вважає, що причини неявки позивача в судове засідання не є поважними та відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар”, заслухавши представників відповідача, прокуратури та третьої особи, колегія суддів встановила.

Як свідчать матеріали справи, 20.03.2012р. між ОСОБА_5 районною державною адміністрацією Одеської області (відповідач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” (позивач, Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у ОСОБА_5 районі Одеської області, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 23.03.2012р. за №512100004001722 (далі договір), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у довгострокове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 56,7400га у тому числі 56,7400га рілля, кадастровий №5121056800:01:001:0013, для розміщення інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, розташовану на території Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту) зі строком дії договору 49 років.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору оренди щодо цільового використання наданої в оренду земельної ділянки, він розпочав будівництво оптового ринку сільськогосподарської продукції на території Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області та зареєстрував за собою право власності на об’єкт незавершеного будівництва, а саме: І – черги ринку сільськогосподарської продукції та павільйону “Овочі-фрукти №1” готовність 24%; II - черги ринку сільськогосподарської продукції та павільйону “Овочі-фрукти №2” готовність 8%; відповідно до рішення Хлібодарської селищної ради №113 від 22.10.2015 присвоєно адресу: автодорога Одеса-Кучурган 12км+340м, Хлібодарська селищна рада Біляївського району Одеської області, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ОСОБА_5 районною державною адміністрацією Одеської області до Господарського суду Одеської області було подано позовну заяву до ТОВ “РСП “Гектар” про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов’язання ТОВ “РСП “Гектар” повернути земельну ділянку, що є предметом договору оренди до земель ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області з приведенням її у стан, не гірший порівняно з тим, у якому було її було одержано в оренду.

Позивач вказує, що станом на момент укладання договору оренди відповідач діяв на підставі Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та ст.17, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, та був наділений повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів. Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” від 06.09.2012, який набрав чинності 01.01.2013р., внесено зміни до ст. 122 Земельного кодексу України, згідно з якими повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб передані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. Відповідно до пункту 1 Положення “Про Державне агентство земельних ресурсів України”, затвердженого Указом Президента України №445 від 08.04.2011, Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру”, територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів реорганізовуються шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Також установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р “Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру”, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру передано функції і повноваження Державного агентства земельних ресурсів, що припиняється. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року №26 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, відповідно до якого Головне управління здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України на території Одеської області.

Позивач вказує, що як юридичну особу Головне управління Держгеокадастру в Одеській області зареєстровано 25.04.2015р., про що у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено відповідний запис. Відтак, з 25.04.2015р. повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, що є предметом договору оренди, покладено на Головне управління Держгеокадастру Одеській області, яке є правонаступником ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області та станом на сьогодні всі матеріально-правові зобов’язання відповідача перейшли до Головного управління Держгеокадастру Одеській області, який відповідно надалі має ці зобов’язання виконувати (продовжувати виконувати) перед фізичними та юридичними особами, та зокрема перед позивачем. Таким чином, враховуючи, що станом на теперішній час у відповідача відсутні законні підстави для розпорядження земельною ділянкою, що є предметом договору оренди, то у нього відповідно відсутні будь-які права та обов’язки Орендодавця за укладеним з позивачем договором оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, ТОВ “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” звернувся до господарського суду з відповідним позовом, яким просить визнати припиненими права та обов’язки ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області як орендодавця за договором оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у ОСОБА_5 районі Одеської області. Про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.03.2012р. за №512100004001722, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар”.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відтак, Законом України “Про оренду землі” передбачено, що орендні зобов’язання виникають на підставі договору. Договір оренди надає право орендарю володіти і користуватися майном, а орендодавцю отримувати обумовлену договором плату. Договір оренди землі є двостороннє зобов'язуючим, коли кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, які тривають під час дії договору.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, договір оренди земельної ділянки від 20.03.2012р. було укладено між ОСОБА_5 районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” на підставі Закону України “Про оренду землі” та розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області №19/2012 від 13.01.2012р.

Відповідно до ст. 10 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить зокрема розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель; організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, на момент укладання договору оренди земельної ділянки відповідач діяв в межах своїх повноважень, що також не заперечується позивачем.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013р., внесено зміни до законодавчих актів, у тому числі до Земельного кодексу України, зокрема, в частині органів, які наділені повноваженнями розпорядження землями державної форми власності.

Так, починаючи з 2013 року розпорядником земель сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

При цьому, пунктом 3 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом. Зміни у розподілі повноважень, що відбулися внаслідок ухвалення Земельного кодексу України, ніяк не впливають на чинність договорів, проте продовження їх строку здійснюється вже на нових (загальних) засадах, передбачених чинним Земельним кодексом України.

Законом України “Про оренду землі” задекларовано збереження орендних відносин навіть при зміні власника земельної ділянки, збереження орендних відносин відбувається і при зміні розпорядника земельних ділянок, які є представниками держави - власника земельної ділянки за договором оренди.

Право власності передбачає такі повноваження: володіти, користуватися і розпоряджуватися об’єктом власності. При укладанні договору оренди до орендаря переходять право володіти і користуватися об’єктом власності, а право розпоряджуватись зберігається за власником. Тому зміна розпорядника власником земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення прав та обов’язків відповідача як орендодавця за договором оренди землі, що прямо передбачено нормами закону.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що з урахуванням п. 3 Перехідних положень Земельного кодексу України, необхідність виходу із договірних зобов’язань одного орендодавця - ОСОБА_5 райдержадміністрації і вступу в договірні відносини іншого орендодавця - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, виникає лише у разі продовження терміну договору оренди.

Проте, станом на день розгляду справи договір оренди земельної ділянки є чинним та укладеним на 49 років.

За таких обставин, безпідставними є твердження скаржника про те, що повноваження ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області за укладеним між сторонами договором оренди є припиненими.

Крім того, судова колегія зазначає, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позовних вимог, не вказано яким чином порушені його права чи охоронюваний законом інтерес, та як припинення прав та обов’язків відповідача вплине на зміну прав та обов’язків позивача як сторони договору оренди землі державної форми власності, укладеного відповідно до законодавства України, яке діяло на момент його укладення.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд зазначає про безпідставність заявлених позовних вимог.

Відтак обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладені висновки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції було проголошено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018р. по справі №916/410/18 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Гектар” – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018р. по справі №916/410/18 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений і підписаний 27.09.2018р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Принцевська Н.М.