Постанова № 76722898, 25.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. Справа№ 910/6244/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

Секретар судового засідання: Камінська Т.О.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 25.09.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2018

у справі № 910/6244/18 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

За позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар України"

про стягнення 223 635,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Міністерство оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сокар Україна" про стягнення 223 635, 30 грн. пені за порушення умов договору № 286/1/17/15 від 16.05.2017.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором про постачання для державних потреб нафти і дистиляторів (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/17/15 від 16.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 у справі № 910/6244/18 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" про стягнення 223 635,30 грн.

Оскаржувану ухвалу мотивовано тим, що із довіреності від 22.01.2018 № 220/55/д не вбачається, що ОСОБА_2 наділений правом подання та підписання позовної заяви від імені Міністерства оборони України.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06.06.2018 представником Міністерства оборони України В.І. Гордієнко подано заяву, в якій повідомлено про те, що ОСОБА_2 відповідно до діючої довіреності № 220/55/д від 22.01.2018, наділений повноваженнями, представляти інтереси Міністерства оборони України у тому числі у судових установах у господарських справах/провадженнях, з усіма правами, які надано законом позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 у справі №910/6241/18 позовну заяву Міністерства оборони України з доданими до неї документами повернуто позивачеві.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що із довіреності від 22.01.2018 № 220/55/д не вбачається, що ОСОБА_2 наділений правом подання та підписання позовної заяви від імені Міністерства оборони України.

Крім цього, місцевий господарський суд зазначив, що довіреність №220/78/д від 22.01.2018, видана Гордієнко В.І., також не містить вказівку на те, що зазначена особа наділена правом подання та підпису позовної заяви від імені Міністерства оборони України.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, оскільки позивач у визначений судом строк не усунув недоліки, викладені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/6241/18, позовна заява підлягає поверненню Міністерству оборони України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції Міністерство оборони України, просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 № 910/6244/18 про повернення позовної заяви скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт наголосив, що суд першої інстанції фактично без посилання на норми Господарського судочинства на власний розсуд дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про відсутність повноважень на підписання зазначеної позовної заяви. Крім того, суд першої інстанції проігнорував саме поняття позивача яким виступає іменується сторона що подала позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Міністерства оборони України у справі № 910/6244/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Скрипки І.М та Гаврилюка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України та призначено справу до розгляду на 26.07.2018.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/2003/18 від 26.07.2018 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6244/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2018 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Скрипка І.М., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України у визначеному складі та призначено справу до розгляду на 06.09.2018.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/2758/18 від 06.09.2018 у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6244/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2018 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України у визначеному складі та призначено справу до розгляду на 25.09.2018.

25.09.2018 в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі Міністерства оборони України та просив задовольнити апеляційну скаргу Міністерства оборони України, скасувати ухвалу суду першої інстанції повністю та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 25.09.2018, повноважні представники відповідача не з'явилися.

Колегією суддів враховано, що відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, в свою чергу частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно із частиною 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Колегією суддів, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникові судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасником справи реалізовано.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із пунктом 3 статті 60 Господарського процесуального кодексу України Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Частиною 1 статті 61 Господарського процесуального кодексу України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позивачем на підтвердження повноважень у особи, яка підписала позовну заяву - ОСОБА_2, було додано довіреність від 22.01.2018 № 220/55/д.

Так, представник позивача відповідно до вказаної довіреності, наділений повноваженнями представляти інтереси Міністерства оборони України, в тому числі, в судових установах у господарських справах/провадженнях, з усіма правами, які надано законом, зокрема, позивачу.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, що дійсність довіреності від 22.01.2018 № 220/55/д, яка видана ОСОБА_2 вже досліджувалася Київським апеляційним господарським судом у справі № 910/6241/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вказаному представнику були надані повноваження на подання та підписання позовної заяви від імені Міністерства оборони України, оскільки повноваження на представлення інтересів Міністерства оборони України, в тому числі, в судових установах у господарських справах/провадженнях, з усіма правами, які надано законом, зокрема, позивачу, включають в себе такі правомочності як подання та підписання позову.

Відповідно суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов необґрунтованого висновку про відсутність повноважень у ОСОБА_2 на подання та підписання позовної заяви від імені Міністерства оборони України.

З огляду на викладені підстави колегія суддів вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду також про те, що довіреність № 220/78/д від 22.01.2018, видана Гордієнко В.І., не містить вказівку на те, що зазначена особа наділена правом подання та підпису позовної заяви від імені Міністерства оборони України.

Отже, місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність процесуальних підстав для повернення позовної заяви, чим всупереч приписам Конституції України, обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених частиною статтею 55 Конституції України.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки застосування в даному випадку місцевим господарським судом частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є неправомірними.

За наведених обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.

Підпунктом в) пункта 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 про повернення позовної заяви у справі №910/6241/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 про повернення позовної заяви у справі №910/6244/18 скасувати.

3. Матеріали справи №910/6244/18 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 25.09.2018 року.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко