Ухвала суду № 76722889, 26.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"26" вересня 2018 р. Справа№ 911/2208/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мартюк А.І.

Мальченко А.О.

При секретарі судового засідання Титарєва Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх. № 09.1-14/261/18 від 24.05.2018) на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017

у справі № 911/2208/17 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом 1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

3. ОСОБА_5

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсними змін до статуту

за участю представників учасників справи:

від позивача-1, 2, 3 - ОСОБА_6, довіреність №1954; 1957; 1951 від 08.12.17; від 28.12.17

від ОСОБА_2 - ОСОБА_7, ордер серія КС №089117 від 22.05.18

від ТОВ "Жоравська Нива" - ОСОБА_8, директор

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2017 по справі №911/2208/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Жоравське", оформлене протоколом № 6 від 28.12.2006 року. Визнано недійсними зміни до Статуту СТОВ "Жоравське" (нова редакція) у затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 28.12.2006 № 6 редакції, зареєстровані державним реєстратором Яготинської районної державної адміністрації ОСОБА_9 19.10.2007 за № 13511050005003296. Стягнуто з СТОВ "Жоравське" на користь ОСОБА_5 3 200, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 05 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 по справі №911/2208/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження по справі №911/2208/17 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018, оскільки рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 по справі №911/2208/17 не переглядалось за апеляційною скаргою ОСОБА_2.

В липні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що визнання недійсними спірних рішень загальних зборів та змін до статуту судовим рішенням від 11.10.2017 порушило права апелянта на добровільний вихід із товариства та передачі своєї частки третій особі. Крім того, апелянт вказує на те, що нею було подано до товариства заяву про вихід з товариства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018 апеляційна скарга ОСОБА_2 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сітайло Л.Г., суддів Смірнової Л.Г., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 у справі № 911/2208/17 відкрито апеляційне провадження. В порядку підготовки справи до розгляду учасникам справи був наданий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, пояснень тощо. Розгляд справи призначено на 14.08.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 заяву про самовідвід судді Сітайло Л.Г. від розгляду справи №911/2208/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 задоволено, матеріали даної справи передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 911/2208/17.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2018 апеляційна скарга ОСОБА_2 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мартюк А.І., Дикунська С.Я. Вказаний склад колегії суддів згідно ухвали суду від 04.09.2018 прийняв до свого провадження дану справу та призначив її розгляд на 19.09.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 задоволено заяву про самовідвід судді Дикунської С.Я. від розгляду справи №911/2208/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 у справі №911/2208/17. Матеріали справи передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2018 апеляційна скарга ОСОБА_2 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мартюк А.І., Мальченко А.О. Вказаний склад колегії суддів згідно ухвали суду від 13.09.2018 прийняв до свого провадження дану справу.

В судовому засіданні 19.09.2018 в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 26.09.2018.

В судовому засіданні 26.09.2018 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскільки скасування судовими рішеннями спірних рішень загальних зборів порушують право апелянта на вихід із товариства.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 26.09.2018 заперечили проти доводів апелянта та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення. Крім того, сторони вказували на те, що відсутні обставини порушення прав апелянта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи та апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі установчого договору про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське", затвердженого Районною державною адміністрацією Яготинського району Київської області від 28.02.2000 року, учасниками товариства було створено СТОВ "Жоравське".

Згідно з статтею 4 Установчого договору майно та майнові права товариства складаються з основних і оборотних фондів та майнових прав КСП, що передається ТОВ в результаті реорганізації КСП в порядку правонаступництва по майну та майнових правах КСП; продукції, що виготовлена товариством у результаті його господарської діяльності; отриманих доходів та прибутку; іншого майна та майнових прав, що були надані товариству на законних підставах.

У статті 5 Установчого договору визначено, що товариство набуває права власності на частку землі КСП, пропорційну кількості переданих учасниками товариства земельних часток (паїв) після одержання державного акту на право колективної власності на землю на ім'я товариства. До списку, що додається до даного державного акту, заносяться імена лише тих учасників, які передали свої земельні частки (паї) з метою формування земельної ділянки товариства, а також особи, які не витребували свої земельні частки під час реорганізації КСП, за умови, що такі частки увійшли до складу земельної ділянки товариства. Товариство набуває право власності на земельну ділянку від КСП в порядку правонаступництва.

Згідно з п. 5.4 статті 5 Установчого договору кожен з учасників має право добровільно зголоситися на укладення договору ренти з товариством для отримання від товариства компенсації за відмову від використання свого права на отримання земельної частки в натурі. Товариство не має права відмовити такому учасникові в укладенні договору ренти. Учасник має право укласти договір ренти з товариством будь-коли.

У відповідності до ст. 5 Статуту СТОВ «Жоравське», затвердженого установчими зборами від 25.02.2000 року та зареєстрованого Державною адміністрацією Яготинського району Київської області 28.02.2000, товариство володіє земельною ділянкою одержаною у порядку правонаступництва від КСП пропорційно до кількості земельних часток (паїв) внесених учасниками ТОВ. Учасники товариства, що об'єднали належні їм земельні частки (паї) у земельну ділянку товариства, вважаються учасниками товариства на підставі їхнього внеску до Статутного Фонду товариства. Процедура внесення таких часток визначена у статті 4 Статуту.

Згідно з п. 4.3 ст. 4 Статуту СТОВ «Жоравське» Статутний фонд товариства створено шляхом внесків від кожного з учасників товариства. Розмір статутного фонду та порядок здійснення внесків учасниками до статутного фонду визначається статтею 4 договору.

В матеріалах справи міститься протокол № 5 від 20.11.2006 року, яким було оформлено рішення наступного змісту: «Обрати інвестором ОСОБА_10. Подати заяви про вихід із складу усім учасникам СГ ТОВ «Жоравське» та передати свої частки інвестору. Неподання такої заяви буде розцінюватись як порушення вимог статут щодо невиконання рішення зборів та підставою для виключення зі складу учасників на наступних зборах, які провести 28.12.2006 року з повісткою денною про затвердження Статуту у новій редакції, вихід чи виключення учасників, зміна статутного капіталу. Дирекції розмістити повідомлення про чергові збори згідно статуту» (а.с. 267 том І).

Судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах реєстраційної справи також міститься протокол № 5 від грудня 2006 року (без дати) проте іншого змісту, а саме про призначення директором товариства - ОСОБА_10 (а.с. 167 том І).

Матеріалами справи підтверджується, що 28.12.2006 відбулись загальні збори учасників СТОВ "Жоравське", на яких було прийнято рішення, які оформлені протоколом № 6 про:

1) вихід із учасників товариства та передачу своєї частки третій особі - ОСОБА_10 (заяви 294-х учасників про вихід із товариства та передачу своїх часток ОСОБА_10 додаються. Додаток 1);

2) виключення з учасників товариства 91 особу, в т.ч. 44 учасника за порушення вимог Статуту (список додається Додаток 2) та список померлих учасників товариства 47 чоловік, які не заявили до спливу 6 місяців про правонаступництво (список додається);

3) зменшення статутного капіталу товариства до 252 360, 00 грн.;

4) затвердження Статуту в новій редакції (додається Додаток 3).

Колегія звертає увагу, що з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що підставою виключення учасників (91 особа) було саме неподання заяв про вихід із товариства та передачу частки ОСОБА_10

19.10.2007 державним реєстратором Яготинської районної державної адміністрації ОСОБА_9 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача, зареєструвавши Статут СТОВ "Жоравське" в новій редакції за № 13511050005003296.

В липні 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до Господарського суду Київської області із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 6 від 28.12.2006, а також змін до статуту, проведених на підставі названого рішення загальних зборів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним рішенням загальних зборів (п. 2 порядку денного) 91 учасника безпідставно виключено зі складу товариства, в тому числі й ОСОБА_11 за №12 (додаток 2 до протоколу зборів), ОСОБА_4 за №13 (додаток 2 до протоколу зборів), ОСОБА_5 за №38 (додаток 2 до протоколу зборів). За твердженнями позивачів, їх виключення зі складу учасників товариства відбулося за відсутності передбачених ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" підстав, які б свідчили про систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків перед товариством чи про перешкоджання досягненню цілей останнього.

Крім цього, за доводами позивачів, під час проведення спірних загальних зборів було порушено ст. ст. 58, 61 Закону України "Про господарські товариства", а саме, неповідомлено позивачів в установленому порядку про проведення спірних зборів та за відсутності достатніх підстав прийнято рішення про їх виключення зі складу засновників товариства.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд, з яким погодився Київський апеляційний господарський суд, виходив з того, що відповідачем не було доведено дотримання порядку скликання і проведення спірних загальних зборів, на яких позивачі не були присутні і не були обізнані з прийнятими рішеннями, а також яких не було повідомлено належним чином, на підставі ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Також судами було вказано, що оскільки здійснення корпоративних прав є особистим немайновим правом, яке здійснюється на підставі власного волевиявлення, виключення позивачів зі складу учасників СТОВ «Жоравське» у зв'язку із неподання відповідних заяв про вихід із товариства здійснено в порушення приписів ст. 64 Закону України «Про господарські товариства».

З урахуванням викладеного, судова колегія встановила, що підставою визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 6 від 28.12.2006, стало встановлення судами обставин порушення порядку скликання загальних зборів СТОВ «Жоравське» та безпідставне виключення позивачів зі складу учасників товариства.

Водночас, ОСОБА_2, яка не була залучена до участі у справі, було подано апеляційну скаргу в порядку ст. 272 ГПК України.

Відповідно до ст. 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Системний аналіз норм господарського процесуального закону дає підстави для висновку, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).

Як на підставу своїх вимог, викладених в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 посилається на те, що судовими рішеннями у даній справі зачіпається її право на вихід із товариства, оскільки нею було подано відповідну заяву до СТОВ «Жоравське» та на підставі якої було прийнято рішення спірними загальними зборами про її виключення.

Проте, судова колегія вважає, що наведені обставини не можуть свідчити про порушення прав апелянта на вихід із товариства, оскільки, як вбачається зі змісту судових рішень, підставою визнання недійсним оспорюваних загальних зборів було саме порушення порядку їх скликання та проведення. Тоді як, вихід із товариства учасника повинно бути затверджено на загальних зборах, які проводяться у відповідності до приписів чинного законодавства та положень статуту товариства, що судами не було встановлено у даній справі. При цьому, право виходу із товариства може бути використано апелянтом у будь-який час шляхом подання відповідної заяви до товариства.

Апелянтом жодними належними і допустимими доказами в контексті приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено обставин подання відповідної заяви саме відповідачу з огляду на те, що матеріали реєстраційної справи державного реєстратора не містять такої заяви, а відповідачем заперечується факт її подання товариству і знаходження в матеріалах установчих документів.

Представлені апелянтом копії заяв учасників СТОВ «Жоравське» про вихід зі складу учасників та передачу своєї частки ОСОБА_10 судом не приймається як належні докази у справі, оскільки такі заяви в установчих документах товариства відсутні, а також відсутні в реєстраційній справі. В судовому засіданні представник апелянта підтвердив що дані заяви зберігалися саме у ОСОБА_2 (апелянт у справі).

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)» встановлено, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом України власники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати зазначені частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб. Вказаний закон втратив чинність на підставі Закону № 1377-ІV від 11.12.2003.

При цьому, у відповідності до Перехідних положень Земельного кодексу України (п. 14) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Таким чином, у відповідності до приписів чинного законодавства, будь-які дії пов'язанні із відчуженням земельного паю, крім спадкування, є незаконними, а відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що права апелянта в частині передачі третій особі її частки товариства, яка була сформована на підставі внесеного земельного паю (ст. 4 Установчого договору, ст. 5 Статуту), скасуванням спірного рішення загальних зборів СТОВ «Жоравське» не порушені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ні рішення суду першої інстанції, а не постанова Київського апеляційного господарського суду не містять жодного висновку про права та обов'язки учасника товариства ОСОБА_2

Водночас, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, у разі якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Оскільки після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, судовою колегією встановлено, що оскаржуване рішення не було прийнято безпосередньо про її права та обов'язки, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 підлягає закриттю на підставі приписів п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст. 234, п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження у справі №911/2208/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2017 закрити.

Матеріали справи №911/2208/17 повернути до Господарського суду Київської області

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.І. Мартюк

А.О. Мальченко