Постанова № 76722819, 27.09.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1549/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Кузнецов В.О., Чус О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області , ухваленого суддею Загинайко Т.В. 26 липня 2018 року повний текст якого складено 06 серпня 2018 року у справі № 904/1549/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237)

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 21; ідентифікаційний код 05393116)

про стягнення 19 057 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" з позовною заявою, в якій просив стягнути 19 057 грн. 60 коп. - провізної плати та додаткових зборів за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для нарахування додаткових зборів стало затримання вагонів для прикордонно-митного догляду - в даному випадку проводився прикордонний огляд товару; - з огляду на системний аналіз змісту чинного Законодавства, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних, зважувальних та інших робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення контролю; - митне оформлення та митний контроль є різними процедурами, з визначеними різними моментами початку та закінчення їх виконання та включають в себе різний обсяг дій, що вчиняються уповноваженими органами; - на думку позивача завершення митного оформлення товарів пов'язується, зокрема, з перетинанням митного кордону України транспортних засобів комерційного призначення, при цьому, встановлено, що спірні вагони було затримано саме для прикордонно-митного догляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2018 року у справі № 904/1549/18 позовні вимоги задоволено.

Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 21; ідентифікаційний код 05393116) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) 19 057 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 60 коп. - заборгованості та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. – витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що затримка вагонів унаслідок митного контролю вантажу до підстав звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, зберігання вантажу, охорони вантажу та маневрову роботу законодавством не віднесена, такі дії є митними формальностями, на які розповсюджується обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю.

Не погодившись з рішенням суду відповідач - Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", оскаржив його до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що при розгляді справи судом були порушені норми процесуального законодавства, а саме ч.ч.2.4,8,9 ст.80, ч.3,4 ст.166, ч.5 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого відповідач був позбавлений права надати письмові заперечення на відповідь на відзив та письмові заперечення щодо інформації, викладеної у відповіді Чопського прикордонного загону.

Також, апелянт звертає увагу на те, що суд не прийняв твердження відповідача про неправомірність дій залізниці щодо затримки вагонів та нарахування провізної плати та додаткових витрат у зв»язку з відсутністю рішення керівника державного органу.

Також, слід звернути увагу, що у відповіді Чопського прикордонного загону зазначено, що станцією Батьово було проінформовано про прибуття вагонів. Але, як свідчить акт загальної форми № 7120 від 12 жовтня 2017 року вагони були затримані для огляду. Це ще раз підтверджує, що залізниця без наявності законних підстав затримала вагони.

Враховуючи, що позивач не надав суду рішення керівника органу доходів та зборів про огляд вантажу, то у позивача були відсутні підстави для затримки вагонів, а отже і відсутні підстави для нарахування провізної плати та додаткових зборів.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач (ПАТ "Українська залізниця") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з її доводами, вважає що рішення суду першої інстанції від 26 липня 2018 року № 904/1549/18 ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України, судом вірно застосовано як норми процесуального , так і норми матеріального права, в повному обсязі з»ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними та такими, що підтверджуються достовірними доказами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя – Березкіна О.В. (доповідач), судді – Кузнецов В.О., Чус О.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2018року у справі №904/1549/18; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У вересні 2017 року зі станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на станцію призначення Захонь (Угорщина) було здійснено відправлення вагонів № № 61738704, 62480066, 61739140 згідно накладних № № 47260328, 47260351, 47252127 (а.с. 9-11).

По прибуттю вантажу на ст. Батьово Львівської залізниці, спірні вагони було затримано для прикордонно-митного догляду з підняттям даху. Вагони було затримано з 12.10.2017р. о 16 год. 15 хв. та 13.10.2017р. о 18год. 35 хв. випущено та відправлено на станцію Чоп для догляду в зоні митного контролю МЧ Львів. Після догляду по станції ЧОП, 16.10.2017р. о 14 год. 50 хв. вагони було відправлено за призначенням.

За вказаними обставинами було складено акти загальної форми: від 12.10.2017р. № 7102, від 13.10.2017р. № 333, від 14.10.2017р. № 4797, від 14.10.2017р. № 4798, від 14.10.2017р. № 4799, від 16.10.2017р. № 61, від 16.10.2017р. № 4803, від 16.10.2017р. № 4804 та від 16.10.2017р. № 4806 (а.с. 12-16).

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Відповідно до частини 1 статті 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.5 ст. 300 Господарського кодексу України).

Положеннями статті 908 Цивільного кодексу України визначено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 5 Статуту залізниць України нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку. перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення ( стаття 6 Статуту залізниць України).

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (стаття 22 Статуту залізниць України).

Згідно зі статтею 63 Статуту залізниць України Мінтранс разом із заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, відправниками та одержувачами у виняткових випадках, коли через особливі обставини перевезення окремих вантажів не може бути здійснено з дотриманням Правил, можуть встановлювати порядок перевезення таких вантажів на особливих умовах.

Згідно параграфа 1 статті 32 "Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення" первізнику мають бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами та викликані причинами, що не залежать від перевізника; ці витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожної відправки та підтверджуються відповідними документами.

Частиною 2 статті 218 Митного кодексу України встановдено, що розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Таким чином, складені станціями Батьово та Чоп Львівської залізниці вищевказані акти загальної форми є документами, що підтверджують нарахування додаткових витрат для здійснення митного оформлення товарів.

За період затримки спірних вагонів з 12.10.2017р. о 16 год. 15 хв. по 13.10.2017р. о 18год. 35 хв. були нараховані додаткові збори, згідно актів загальної форми від 12.10.2017р. № 7102 та від 13.10.2017р. № 333 станції Батьово Львівської залізниці.

За період затримки спірних вагонів з 14.10.2017р. о 19 год. 31 хв. по 16.10.2017р. о 14год. 50 хв. були нараховані додаткові збори, згідно актів загальної форми від 14.10.2017р. № 4797, від 14.10.2017р. № 4798, від 14.10.2017р. № 4799, від 16.10.2017р. № 61, від 16.10.2017р. № 4803, від 16.10.2017р. № 4804 та від 16.10.2017р. № 4806 по станції Чоп Львівської залізниці.

Після проведення митного догляду з підняттям даху вагони було відправлено за призначенням.

Як вбачається позивачем було нараховано провізну плату та додаткові збори за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху у загальній сумі 19 057 грн. 60 коп., у тому числі:

1. Плата за користування вагонами:

По акту загальної форми № 333 від 13.10.2017р. станції Батьово загальний час затримки склав 27 годин:

39 грн.70коп.x2,302 - 50% * 3 вагона = 137 грн. 10 коп.,

де 39 грн. 70 коп. - ставка плати за користування вагоном за 27 годин згідно таблиці 1 до розділу V Тарифного керівництва № 1;

2,302 - коефіцієнт підвищення згідно телеграми № 00018/ЦМ від 30.04.2016р.;

50 % - знижка за власний вагон;

3 - кількість вагонів.

По актам загальної форми № 61 від 16.10.2017р., № 4803 від 16.10.2017р., № 4797 від 14.10.2017р., № 4799 від 14.10.2017р., № 4804 від 16.10.2017р., № 4798 від 14.10.2017р., № 4806 від 16.10.2017р. станції Чоп загальний час затримки склав 43 год.00 хв.

174 грн. 20коп. x2,302 - 50% * 3 вагона = 601 грн.50 коп.,

де 174 грн. 20 коп. - ставка плати за користування вагоном за 43 годин згідно таблиці 1 до розділу V Тарифного керівництва № 1;

2,302 - коефіцієнт підвищення згідно телеграми № 00018/ЦМ від 30.04.2016;

50 % - знижка за власний вагон;

3 - кількість вагонів.

2. Збір за маневрову роботу:

- по акту загальної форми № 333 від 13.10.2017р. станції Батьово:

292 грн. 60 коп.x2x2,302=1347 грн.10 коп.,

де 292 грн.60 коп. - ставка збору за 0,5 год. маневрової роботи згідно ТК № 1, розділ III, § 1, п.1.8 рахуючи неповні півгодини за повні;

2 - кількість операцій за 1 годину подача/забирання;

2,302 - коефіцієнт підвищення згідно телеграми № 00018/ЦМ від 30.04.2016.

- по акту загальної форми № 4803 від 16.10.2017р. станції Чоп:

292 грн.60 коп.x2x2,302=1347грн.10 коп.,

де 292 грн. 60 коп. - ставка збору за 0,5 год. маневрової роботи згідно ТК № 1, розділ III, §

1, п.1.8 рахуючи неповні півгодини за повні;

2 - кількість операцій за 1 годину подача/забирання;

2,302 - коефіцієнт підвищення згідно телеграми № 00018/ЦМ від 30.04.2016р.

3. Довідка про перевезення телефоном:

53грн. 00 коп.x1x2,302 = 122 грн.00 коп.,

де 53грн. 00 коп. - ставка збору за довідку, згідно ТК № 1, § 10, розділ III таблиця 3;

1 - кількість повідомлень телеграфом;

2,302 - коефіцієнт підвищення згідно телеграми № 00018/ЦМ від 30.04.2016р.

4. Збір за зберігання вантажу:

- по акту загальної форми № 333 від 13.10.2017р. станції Батьово:

4 грн. 00 коп. x 45 x 2,302 + 4грн. 00 коп. x 44 x 2,302 + 4 грн. 00 коп. x 52 x 2,302 х 1 доба = 1298 грн. 40коп.

де 4 грн. 00 коп.- ставка збору за зберігання 1 тонни вантажу у вагоні згідно п. 2.1 розділу 2 Тарифного керівництва № 1;

45 - кількість тонн вантажу у вагоні № 61738704;

44 - кількість тонн вантажу у вагоні № 62480066;

52 - кількість тонн вантажу у вагоні № 61739140;

2,302 - коефіцієнт підвищення згідно телеграми № 00018/ЦМ від 30.04.2016р.

- по актам загальної форми №№ 4803, 4804, 4806 від 16.10.2017р. станції Чоп:

4 грн. 00 коп. x 45 x 2,302 + 4грн. 00 коп. x 44 x 2,302 + 4 грн. 00 коп. x 52 x 2,302 х 1 доба = 1298 грн. 40коп.

де 4 грн. 00 коп. - ставка збору за зберігання 1 тонни вантажу у вагоні згідно п. 2.1 розділу 2 Тарифного керівництва № 1;

45 - кількість тонн вантажу у вагоні № 61738704;

44 - кількість тонн вантажу у вагоні № 62480066;

52 - кількість тонн вантажу у вагоні № 61739140;

2,302 - коефіцієнт підвищення згідно телеграми № 00018/ЦМ від 30.04.2016р.

5. Розрахунок провізної плати від станції Батьово Львівської залізниці до станції Чоп Львівської залізниці за 16 км в два кінці.

45 - кількість тонн вантажу у вагоні №61738704: 758 грн.00 коп.x2,834 х 2 = 4296грн.00 коп.

44 - кількість тонн вантажу у вагоні № 62480066: 758 грн.00 коп.x2,834 х 2 = 4296грн.00 коп.

52 - кількість тонн вантажу у вагоні № 61739140: 761 грн. 00 коп.x2,834 х 2 = 4314 грн.00 коп.

де 758 грн. 00 коп., 761 грн. 00 коп. - ставка плати за перевезення, схема 1, ОСОБА_1 №1;

2,834 - коефіцієнт підвищення згідно телеграми № 00018/ЦМ від 30.04.2016р.

Всього нараховано провізної плати 12 906 грн. 00 коп.

Про вищевказані додаткові збори позивачем було здійснено відмітки у залізничних накладних.

Звертаючись до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" із позовом про стягнення 19 057 грн. 60 коп. - провізної плати та додаткових зборів за затримку вагонів для прикордонно-митного догляду з підняттям даху , позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" посилався на те, що підставою для нарахування додаткових зборів стало затримання вагонів для прикордонно-митного догляду - в даному випадку проводився прикордонний огляд товару; - з огляду на системний аналіз змісту чинного Законодавства, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних, зважувальних та інших робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення контролю; - митне оформлення та митний контроль є різними процедурами, з визначеними різними моментами початку та закінчення їх виконання та включають в себе різний обсяг дій, що вчиняються уповноваженими органами; - на думку позивача завершення митного оформлення товарів пов'язується, зокрема, з перетинанням митного кордону України транспортних засобів комерційного призначення, при цьому, встановлено, що спірні вагони було затримано саме для прикордонно-митного догляду.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що складені станціями Батьово та Чоп Львівської залізниці вищевказані акти загальної форми є документи, що підтверджують нарахування додаткових витрат для здійснення прикордонно - митного догляду спірних вагонів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України; митний контролдь здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України; митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому порядку.

Відповідно до статті 336 Митного кодексу України митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.

Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

За приписами частин 1, 2, 4 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Майнова відповідальність перевізників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, може наступати за обставин, які засвідчуються актами (частина 1 стаття 26 Закону України "Про залізничний транспорт", стаття 129 Статуту залізниць України).

Відповідно до положень статті 119 Статуту, пунктів 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458 (далі за текстом Правила та/або Правила користування вагонами і контейнерами), за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

За змістом пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Отже, враховуючи вищевикладені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що затримка вагонів унаслідок митного контролю вантажу до підстав звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, зберігання вантажу, охорони вантажу та маневрову роботу законодавством не віднесена, такі дії є митними формальностями, на які розповсюджується обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю.

З зазначених вище підстав колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача щодо необхідності рішення керівника компетентного державного органу щодо затримки та

проведення огляду вантажу, який переміщувався в вагонах №61738704, №62480066, №617391140. З цих же підстав не заслуговують на увагу і інші заперечення відповідача.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Отже, враховуючи всі фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , судом вірно застосовано як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з’ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, надано належну оцінку всім доказам, гуртуючись на повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними та такими, що підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2018 року у справі №904/1549/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.09.2018.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя В.О.Кузнецов

Суддя О.В.Чус