Ухвала суду № 76722709, 27.09.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

27 вересня 2018 року м. Чернігів справа № 927/110/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 04119) №02-28/37 від 22.09.2018

про визнання недійсними правочинів боржника

у справі за заявою

кредитора: Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_2П.А.

вул. Датарія, 22, м. Рим, Італія, 00187

в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_2П.А.”

вул. Соборна, 446, м. Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 26603641

представник кредитора ОСОБА_3

адреса для листування: вул. Князя Володимира, 28 Б, офіс 30, м. Рівне, 33028

до боржника:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія”

код ЄДРПОУ 32215839, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про відкриття провадження у справі про банкрутство

Ухвала виноситься без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” ОСОБА_4 подано заяву, в якій просить суд:

1.Визнати недійсними укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” (місцезнаходження: 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Пушкіна, будинок 16, код ЄДРПОУ 32215839) та Приватним акціонерним товариством "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР'ЄР" (місцезнаходження: 47372, Тернопільська обл., Збаразький район, село Максимівка, вулиця Стара Максимівка, будинок 29, код ЄДРПОУ 00292623) договори купівлі-продажу:

- №1844/2017/443500 від 05.05.2017 транспортного засобу DАF 95 ХF 430, 2006 рік випуску, з.н./VIN ХLRTE47ХS0Е737126;

- №1844/2017/443354 від 05.05.2017 транспортного засобу DАF 95 ХF 430, 2006 рік випуску, з.н./VIN ХLRTE47ХS0Е727362;

- №1844/2017/443443 від 05.05.2017 транспортного засобу ВODЕХ КІS 3WS, 2011 рік випуску, з.н/ VIN SU90333GHBSBU1625;

- №1844/2017/443413 від 05.05.2017 транспортного засобу ВODЕХ КІS 3WS, 2011 рік випуску, з.н/ VIN SU90333GHBSBU1624.

2. Визнати недійсними укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” (місцезнаходження: 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Пушкіна, будинок 16, Код СДРПОУ 32215839) та Приватним підприємством «ТАШІР» (місцезнаходження: 13600, Житомирська обл., Ружинський район, селище міського типу Ружин, вул. Шкільна, будинок 9, код ЄДРПОУ 31826055) договори купівлі-продажу:

- № 1844/2017/395608 від 31.03.2017 транспортного засобу DАF 95 ХF 430, 2006 рік випуску, заводський номер /VIN ХLRTE47ХS0Е733743;

- № 1844/2017/395590 від 31.03.2017 транспортного засобу DАF 95 ХF 430, 2006 рік випуску, заводський номер /VIN ХLRTE47ХS0Е737226;

- №1844/2017/395595 від 31.03.2017 транспортного засобу ВODЕХ КІS 3WS, 2011 рік випуску, заводський номер / VIN SU90333GHBSBU1626;

- №1844/2017/395604 від 31.03.2017 транспортного засобу ВODЕХ КІS 3WS, 2011 рік випуску, заводський номер / VIN SU90333GHBSBU1623.

В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор посилається на те, що в ході ліквідаційної процедури, а також на підставі документів, здобутих арбітражним керуючим ОСОБА_5, який здійснював повноваження розпорядник майна у справі про банкрутство ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія”, йому стало відомо, що діяльність товариства забезпечувалась за рахунок вантажних транспортних засобів. Станом на 18.03.2017 ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” було власником вищезазначених транспортних засобів, а станом на 02.02.2018 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру МВС України інформація про зареєстровані на праві власності транспортні засоби за товариством в базі відсутня. Тобто, за період з 18.03.2017 по 02.02.2018 ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” відчужило 27 транспортних засобів, у тому числі основні засоби, які забезпечували ведення господарської діяльності боржника. Усі правочини на відчуження вказаних транспортних засобів було укладено за 1 рік до відкриття провадження у справі про банкрутство, що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до норм ст. 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з ч. 4 ст.10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За приписами ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Як вбачається з поданої заяви, вимоги заявлені до різних відповідачів - Приватного акціонерного товариства "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР'ЄР" та Приватного підприємства «ТАШІР». Ґрунтуються вимоги різними договорами купівлі-продажу (чотири договори укладені з Приватним акціонерним товариством "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР'ЄР", чотири - з Приватним підприємством «ТАШІР»), предметом яких є різні транспортні засоби і які не пов’язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами.

Предметом позову даної заяви є об'єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.

Ліквідатор жодним чином не позбавлений права звернутись із заявами до боржника та відповідачів: Приватного акціонерного товариства "ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР'ЄР" та Приватного підприємства «ТАШІР» про визнання недійсними правочинів по кожному договору купівлі-продажу окремо в межах справи про банкрутство.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ліквідатором порушено правило об’єднання позовних вимог, а отже подана заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч.5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу ліквідатора, що відповідно до ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 10) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство судовий збір справляється у розмірі: 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за кожну заяву окремо).

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд

УХВАЛИВ:

Заяву №02-28/37 від 22.09.2018 та додані до неї документи повернути ліквідатору.

Додаток на 111 аркушах, у тому числі оригінал квитанції від 25.09.2018 про сплату судового збору у сумі 3524,00грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.