Рішення № 76720133, 25.09.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1082/18

№ провадження 2-о/453/39/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 вересня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

з участю представника заявника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3, з участю заінтересованої особи – Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа,-

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_3 11.09.2018 року звернулася у суд із заявою у порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Славської селищної Ради народних депутатів Львівської області 01.12.1993 року та зареєстрованого Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації 08.12.1993 року за реєстровим № 26 на ім’я ОСОБА_3 з членами сім’ї.

Ухвалою судді від 11.09.2018 року вказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження із визначенням дати судового засідання.

Розгляд справи відбувся 25.09.2018 року, з участю представника заявника.

Заяву обґрунтовано тим, що їй із членами сім’ї на праві спільної сумісної власності належить квартира № 4, розташована у смт. Славське Сколівського району Львівської області по вул. І. Франка, буд. 13. Однак, у правовстановлюючому документі на вказану квартиру, а саме свідоцтві про право власності на квартиру, виданому виконавчим комітетом Славської селищної Ради народних депутатів Львівської області 01.12.1993 року та зареєстрованого Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації 08.12.1993 року за реєстровим № 26, допущена помилка у її прізвищі, зокрема замість прізвища «Русина» зазначено прізвище «Русин», що не відповідає дійсності. Така помилка не дозволяє заявнику здійснити внесення відомостей про виникнення права власності на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За таких обставин заявник за захистом своїх прав була змушена звертатися до суду.

Належно уповноважений представник заявника – адвокат ОСОБА_2 у судове засідання з’явився, вимоги заяви підтримав повністю, просив таку заяву задовольнити з підстав, що у ній викладені.

Заінтересована особа Славська селищна рада Сколівського району Львівської області явку належно уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про причини неявки такого представника суд не повідомила, письмових пояснень з приводу поданої заяви про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа не подала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника заявника, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи. З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз’яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз’яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Заявнику разом із членами сім’ї на праві спільної сумісної власності належить квартира № 4, розташована у багатоквартирному житловому будинку № 13 по вул. І. Франка у смт. Славське Сколівського району Львівської області, де вона і проживає. Однак, у правовстановлюючому документі на вказану квартиру, а саме свідоцтві про право власності на квартиру, виданому виконавчим комітетом Славської селищної Ради народних депутатів Львівської області 01.12.1993 року та зареєстрованого Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації 08.12.1993 року за реєстровим № 26, прізвище власника зазначено «Русин» замість прізвища «Русина».

Суду представником заявника надана копія її паспорта, копію довідки про присвоєння їй ідентифікаційного номера, а також копію свідоцтва про її народження, де прізвище заявника значиться як «Русина».

Відтак, у згаданому вище правовстановлюючому документі на об’єкт нерухомого майна допущена помилка у прізвищі співвласника, а саме «Русин» замість «Русина».

В силу п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.

Як роз’яснюється у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення у таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться у документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом беззаперечно встановлено, що організація, котра свого часу видала правовстановлюючий документ заявнику на належну їй із членами сім’ї квартиру АДРЕСА_1, немає можливості внести до нього відповідні виправлення у прізвищі власника.

У свою чергу, заявник не може здійснити внесення відомостей про виникнення у неї права власності на частку у квартирі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», так як у вищевказаному правовстановлюючому документі на квартиру, допущено помилку.

Відтак, факт належності особі правовстановлюючого документа може бути встановлений у порядку окремого провадження. У цей-же час, згідно з роз’ясненнями, котрі містяться у пункті 18 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного суду України, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, котрі видають уповноважені на те органи, а є лише підставою для їх одержання.

В силу ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на усій території України.

За таких обставин, виходячи з інтересів особищодо захисту її прав, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву, зокрема встановити факт належності свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Славської селищної Ради народних депутатів Львівської області 01.12.1993 року та зареєстрованого Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації 08.12.1993 року за реєстровим № 26 на ім’я ОСОБА_3, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ухвалене рішення суду про встановлення зазначеного факту має наслідком виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків заявника, зокрема буде служити підставою для реалізації заявником свого права на внесення відомостей про право власності на частку у квартирі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майноу спосіб, встановлений відповідним законом.

Керуючись ст. ст. 5, 12-13, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268, 293-294, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_3, з участю заінтересованої особи – Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа, - задовольнити.

Встановити факт належності свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Славської селищної Ради народних депутатів Львівської області 01.12.1993 року та зареєстрованого Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації 08.12.1993 року за реєстровим № 26 на ім’я ОСОБА_3, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування заявника та інших учасників справи:

Заявник: ОСОБА_3; місце проживання: 82660, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Славська селищна рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. В. Івасюка, буд. 10; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370314.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення складене 25 вересня 2018 року.