Ухвала суду № 76719961, 25.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9880/16-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про прийняття зустрічного позову,-

встановив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Київської міської ради, третя особа ОСОБА_8 про визнання недійсними рішення та державних актів про право власності на земельні ділянки.

В судовому засіданні при розгляді вказаної цивільної справи представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_9 заявив клопотання про прийняття зустрічного позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_10 підтримав заявлене клопотання.

Представник позивачів ОСОБА_11 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на пропущення процесуального строку для подання зустрічного позову та на те, що вимоги за зустрічним позовом не є взаємопов'язаними з первісним позовом, так як відповідач має на меті зобов'язати суміжних користувачів земельної ділянки демонтувати паркан між двома земельними ділянками, що можливо вирішити лише після розгляду первісного позову на підставі встановлених рішенням суду обставин вже в іншому провадженні з іншим складом сторін.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені доводи, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Змістом заявлених вимог за первісним позовом являється визнання недійсним рішення Київської міської ради від 11.07.2002 року № 114/114 в частині передачі відповідачам у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в Дніпровському районі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 та визнання недійсними Державних актів про право приватної власності на землю виданих відповідачам.

В той же час за вимогами зустрічного позову ОСОБА_1 просить зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 демонтувати або змістити паркан збудований на земельній ділянці відповідно до чітких даних зовнішньої межі у державному акті на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_1 та даних земельного кадастру, зобов'язати позивачів за первісним позовом забезпечити доступ на земельну ділянку представників землевпорядної організації для проведення робіт по відновленню меж земельної ділянки та зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 сплатити кошти по фінансуванню нового паркану і разом з ОСОБА_1 побудувати новий паркан висотою 2,5 м. по всій довжині межі згідно державного акту на право приватної власності на землю виданого на ім'я ОСОБА_1

Як роз'яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2, судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про прийняття зустрічного позову та його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, оскільки вимоги за обома позовами не являються однорідними та взаємопов'язаними, що зумовлюють самостійний предмет їх доказування, тому їх спільний розгляд є недоцільним. При цьому відповідач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом в загальному порядку щодо вирішення вказаних ним питань.

Керуючись ст. ст. 193, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Київська міська рада, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.М.Виниченко