Постанова № 7671832, 28.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року Справа № 2а-25957/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача завідувач юридичним сектором

Лисенко А.О. (довіреність від 12.01.2010 №09-08)

від відповідача директор Денищук Н.Г.

Міненко Л.Г. (довіреність від 24.11.2009 № 33)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області

до закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 77923,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2009 року управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 листопада 2007 року по 01 вересня 2009 року у розмірі 83320,77 грн.

Уточненням до позовної заяви від 01.12.2009 № 13189/09-10 управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області уточнило суму боргу і просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 листопада 2007 року по 01 вересня 2009 року у розмірі 77923,51 грн. (арк. справи 36).

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

В запереченнях проти позову від 24.11.2009 № 34 закрите акціонерне товариство «Лисичанське будівельне управління» позовні вимоги визнає частково за період з 01 вересня 2008 року по 01 вересня 2009 року. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка виникла до 01 вересня 2008 року, відповідач просить відмовити у звязку із пропуском позивачем річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. справи 27-31).

У судовому засіданні представники відповідача доводи заперечень проти позову підтримали у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Закрите акціонерне товариство «Лисичанське будівельне управління» зареєстроване платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, про що свідчить повідомлення про взяття на облік юридичної особи (арк. справи 11).

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України р озмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01 листопада 2007 року по 01 вересня 2008 року виникло у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість, та тривало протягом року. З позовом до суду згідно штемпелю Луганського окружного адміністративного суду на позовній заяві позивач звернувся 17 вересня 2009 року, тобто з пропуском річного строку, встановленого для даних правовідносин частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду , суд прийшов до висновку, що позивачем за частиною заявлених позовних вимог пропущений річний строк звернення до адміністративного суду і в частині позовних вимог слід відмовити з цих підстав з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Цей строк поширюється також на звернення до адміністративного суду з позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, передбачених законом, оскільки інше суперечило б такому принципу адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, що знайшов закріплення в пункті 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» спеціальний строк звернення органів Пенсійного фонду до адміністративного суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій не визначений, тому у даних правовідносинах застосовуються норми частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме річний строк для звернення до адміністративного суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України .

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (частина 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Згідно із пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» за правилами частини третьої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що при судовому розгляді зазначеної адміністративної справи відповідач наполягав на пропущенні строків звернення до суду з адміністративним позовом, а позивач не навів жодних поважних причин пропущення строку звернення до суду щодо позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла з 01 листопада 2007 року до 01 вересня 2008 року, суд відповідно до вимог частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України відмовляє управлінню Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області у задоволенні адміністративного позову про стягнення з закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 листопада 2007 року по 01 вересня 2008 року у розмірі 49370,44 грн.

Доводи представника позивача, які викладені в заяві від 24 грудня 2009 року б/н (арк. справи 39), про те, що до даних правовідносин відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовується спеціальний строк звернення до суду, що обчислюється в 1095 днів з моменту надсилання органом Пенсійного фонду підприємствам до 20-го січня поточного року розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відхиляються судом за необґрунтованістю з таких підстав.

Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів). Підпункт 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентує строки визначення суми податкових зобовязань платника податків саме податковим органом, а не органами пенсійного фонду, а тому ця норма не підлягає застосуванню до правовідносин зі стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно акта звірення нарахувань пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01 вересня 2008 року по 01 вересня 2009 року станом на 01 січня 2010 року, який підписаний сторонами по справі без зауважень та заперечень (арк. справи 45), відшкодуванню закритим акціонерним товариством «Лисичанське будівельне управління» підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 28553,07 грн. В цій частині позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 28 січня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» (ідентифікаційний код 03385874, місцезнаходження: 93117, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Артемівська, буд. 41) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 347) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 вересня 2008 року по 01 вересня 2009 року в сумі 28553,07 грн. (двадцять вісім тисяч пятсот пятдесят три гривні сім копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 02 лютого 2010 року.

Суддя Т.І. Чернявська