Ухвала суду № 76718237, 24.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12162/18

н/п 1-кс/640/10044/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Школа В.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду м. Харкова клопотання адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах власника майна ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 липня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018220000000721 від 10.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

17.09.2018 до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах власника майна ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 липня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018220000000721 від 10.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

На обґрунтування клопотання заявник, зокрема, вказує, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000721 від 10.07.2018, у межах якого задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна. Ухвалою Київського районного суду м. Харькова від 12.07.2018 накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Заявник зазначив, що ОСОБА_2 вважає вказану ухвалу необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зачіпає її права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Також вказав, що в клопотанні слідчого не було наведено жодних підстав щодо накладення арешту на майно. Крім того, як на підставу для скасування накладеного арешту посилався на те, що у вищевказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, діючий в інтересах власника майна ОСОБА_2 клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні.

Старший слідчий відділу СУ ГУ НП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_3 та прокурор у провадженні – прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені судом своєчасно та належним чином (а.с.17), проте в судове засідання не з»явилися, однак подали до суду листи, у яких проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні № 12018220000000721 від 10.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, тривають транспортно-трасологічна та авто-технічні експертизи (а.с.18,20).

Слідчий суддя, вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_1, вивчивши документи та матеріали, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання та які надані до суду, дослідивши матеріали справи №640/12162/18 н/п 1-кс/640/7127/18 за клопотанням про арешт майна, приходить до наступного.

СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000000721 від 10.07.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

11.07.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області юристом 2 класу ОСОБА_4, в якому слідчий просив накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_2, яка мешкає: АДРЕСА_1, шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження. Зберігання автомобіля НОМЕР_1, просив здійснювати на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів ХФ ДП "Інформ-ресурси", за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2018 клопотання cтаршого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3, про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12018220000000721 від 10.07.2018, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України – задоволено. Накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Місцем зберігання автомобіля НОМЕР_1, згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначено майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107 (а.с.14-16).

З мотивувальної частини вищевказаної ухвали вбачається, що при накладенні арешту на автомобіль НОМЕР_1, слідчий суддя виходив з того, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Стороною обвинувачення доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є необхідність, оскільки у кримінальному провадженні триває проведення транспортно-трасологічної та авто-технічні експертизи, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт вказаного нерухомого майна.

Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Вищевказаний захід забезпечення має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є предметом, доказом злочину.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, слідчі дії в обсязі, необхідному для встановлення об»єктивної істини по справі тривають.

Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна, вжитого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2018, відпала потреба, при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано.

Навпаки, як зазначають слідчий та процесуальний керівник у кримінальному провадженні на даний час слідчі дії у кримінальному провадженні тривають та не проведені транспортно-трасологічна та авто-технічні експертизи. Отже, застосований арешт майна не втратив своєї потреби до теперішнього часу.

Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Враховуючи викладене, на теперішній час клопотання адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах власника майна ОСОБА_2 є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах власника майна ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 липня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018220000000721 від 10.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Колесник С.А.