Постанова № 76718151, 26.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року

м. Харків

Справа № 646/6935/17-ц

Провадження № 22-ц/790/4536/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Кружиліної О.А.

суддів Бурлаки І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря Сементовської О.М.

імена (найменування сторін):

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Харківська міська рада

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року в складі судді Теслікової І.І.,

встановив:

04 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Харківської міської ради (далі по тексту - ХМР), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 (далі по тексту - ПН ХМНО Харківської області ОСОБА_2О.), ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Доводи позовної заяви мотивовані тим, що 05 січня 2011 року помер її батько ОСОБА_4, після його смерті залишилася спадщина у вигляді частки у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ПН ХМНО Харківської області ОСОБА_2, однак постановою про відмову у вчинені нотаріальних дій їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що нею не прийнята спадщина у встановлений статтею 1270 ЦК України строк (заява про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавалася).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилалася, як на поважність підстав пропуску встановленого законом шестимісячного строку для звернення з заявою про прийняття спадщини, на ту обставину, що на час смерті свого батька вона складала іспити для вступу до вищого навчального закладу, та, оскільки у свідоцтві про право власності на житло вказана спільна сумісна власність на 7/100 частин зазначеної квартири, вона вважала, що їй і так належить частка батька, а також вона була юридично необізнаною відповідно строків подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач просила суд визначити їй додатковий строк в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_4.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, за яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Свої доводи мотивувала тим, що оскаржуване рішення ухвалено у відсутності позивача, в той час як вона бажала особисто прийняти участь у розгляді справи та надати суду пояснення по справі та письмові докази. Всупереч вимогам статті 128 ЦПК України, ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_3 у судове засідання 20 листопада 2017 року судовими повістками не викликалась.

Зазначала, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустила з поважних причин.

Зокрема, позивач намагалась звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, але через скрутне фінансове становище (постійні кредити на лікування бабусі та матері (чотири операції на очах в період 2013- 2016 роки), невідкладний ремонт інженерних конструкцій квартири АДРЕСА_2 для збереження її у придатному для житла стані), смерть бабусі ОСОБА_5, яка померла 26 січня 2015 року, відклала звернення до суду.

При зверненні до нотаріальної контори з питань оформлення спадщини, позивачу постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії 11 вересня 2017 року відмовлено у зв’язку з тим, що вона пропустила строк на прийняття спадщини та не надала доказів на підтвердження факту прийняття спадщини відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України.

Станом на цей час, позивач є єдиним спадкоємцем частки майна, що залишилася після смерті 05 січня 2011 року ОСОБА_4. Інші спадкоємці відсутні.

Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надійшло.

Від ХМР надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника та ухвалення рішення згідно чинного законодавства України, яке не буде порушувати права третіх осіб.

Відповідно до частини І статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із положень статей 1261, 1269, 1270 ЦК України та своє рішення мотивував тим, що позивач не навела суду доказів, які б свідчили про те, що існували поважні причини пропуску нею строку для прийняття спадщини, складання іспитів для вступу до вищого навчального закладу та юридична необізнаність, які зазначила позивач, до таких причин не відноситься, інших причин пропуску строку для прийняття спадщини в позові не зазначено.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що 05 січня 2015 року помер батько позивача - ОСОБА_4, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді частки у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначена квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 березня 1995 року, виданого акціонерним концерном «Ера», на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у розмірі 7/100 частини квартири у будинку готельного типу.

З копії паспорта ОСОБА_4 серії МН № 974255, виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУГУ МВС України в Харківській області 29 лютого 2008 року, вбачається, що останній з 23 грудня 2003 року був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2.

З копії паспорта ОСОБА_1 серії МН № 7366858, виданого Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 11 березня 2005 року, вбачається, що позивач з 22 січня 2011 року зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу (повторного) серії І-ВЛ № 160899, виданого Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 23 липня 2003 року, складено відповідний актовий запис № 201 про те, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

За таких підстав, ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач, посилаючись на положення статей 1269, 1270, 1272 ЦК України, вказувала, що вона юридично не обізнана, через скрутне матеріальне становище, яке виникло у зв’язку із хворобами близьких людей, смертю бабусі, не змогла своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Крім того, як зазначила позивач в апеляційній скарзі, після смерті батька ОСОБА_4, її мати ОСОБА_3 завірила позивача про те, що сама прийме спадщину у встановленому законом порядку, про що вони дійшли згоди. Однак, при усному зверненні до нотаріуса мати позивача з’ясувала, що не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, оскільки вони розлучилися. Про цю обставину ОСОБА_3 позивача не проінформувала, бо вважала, що дочка прийняла спадщину після батька фактично, мешкаючи разом з ним по вул. Авіаційній, 18 ум. Харкові.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1, є спадкоємцем першої черги за законом, звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса ОСОБА_2 11 вересня 2017 року, пропустивши встановлений законом строк для вчинення такої дії.

Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В законі відсутнє визначення, яке б розкривало зміст поняття поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд має вирішити це питання на підставі з’ясування усіх обставин, які мають значення для даної категорії справи і надати належну правову оцінку встановленим обставинам у їх сукупності.

Аналізуючи докази, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів проходить до висновку, що позивач дійсно на час смерті спадкодавця була зареєстрована та проживала з ним за однією адресою, спадкове майно знаходиться у їх приватній спільній сумісній власності, що давало підстави ОСОБА_1 вважати, що вона фактично прийняла спадщину відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України і необхідності звертатися до нотаріуса у неї немає.

Зважаючи на викладене, на обставини конкретної справи щодо непереборних обставин, викликаних численними хворобами близьких позивача та смертю бабусі у період 2015-216 років, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених частиною 3 статті 1272 ЦК України підстав для задоволення позову.

За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України скасовує судове рішення повністю і ухвалює нове з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, - постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 додатковий строк в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_4.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2018 року.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді І.В. Бурлака

ОСОБА_6