Рішення № 76717705, 19.09.2018, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1252/18

Провадження № 2/610/627/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2018 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участі: секретаря судового засідання Косолапової Ю.А.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/1252/18 (пр. № 2/610/627/2018) за позовом ОСОБА_1 до Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та про зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2018 року позивач ОСОБА_1, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_2, звернулась до суду із позовною заявою до відповідача - Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області, в якій просила: скасувати постанову державного нотаріуса Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_3 про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1499/02-31 від 10.11.2017 року та зобов'язати видати свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на майно та грошові вклади після її чоловіка ОСОБА_4.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у позовній заяві зазначила, що постановою державного нотаріуса Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_3 про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1499/02-31 від 10.11.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після її чоловіка ОСОБА_4, який помер 15.04.2017 року. Як підставу для відмови у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що неможливо встановити коло осіб, які фактично прийняли спадщину після ОСОБА_4 Позивач вважає відмову нотаріуса незаконною, такою, що порушує її право на отримання спадщини за законом. ОСОБА_4 заповіту не залишив, тому спадкування має здійснюватися за законом. 17.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини, надала усі наявні у неї документи щодо обсягу спадкового майна та документи на підтвердження тієї обставини, що вона є спадкоємцем за законом першої черги. Інших спадкоємців за законом першої черги немає. Статтею 5 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів. Згідно п.п. 1.2 п. 1 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при зверненні спадкоємців у зв'язку з відкриттям спадщини, нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження. Обов'язок визначати коло спадкоємців покладено саме на нотаріуса. Для цього нотаріус використовує відомості державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Відповідач не сприяв позивачу у здійсненні її права на отримання спадщини, не скористався правом безпосереднього доступу до державних реєстрів, не направив необхідних запитів. Тому позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 16.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 13.06.2018 року.

12.06.2018 року від відповідача - Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи заперечення відповідач зазначив, що пунктом 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. ОСОБА_1 не надала відомості (інформацію) та документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові вклади, що залишилися після смерті її чоловіка ОСОБА_4 Відповідно до ст.ст. 46, 47 Закону України «Про нотаріат» нотаріус може вимагати подання додаткових відомостей чи документів, визначаючи їх на власний розсуд, та повинен перевіряти відповідність поданих документів встановленим вимогам законодавства. Нотаріус витребував відомості, необхідні для встановлення кола спадкоємців ОСОБА_4 На таку вимогу позивач не надала відомостей стосовно можливого кола спадкоємців, чим викликала сумніви щодо достовірності наданих документів та внаслідок чого було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та про зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом, посилаючись на доводи позовної заяви.

Відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника, про що надав суду заяву.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, беручи до уваги відзив відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 15 квітня 2017 року у м.Алчевську Луганської області (а.с. 14, 15).

17.05.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 На підставі її заяви було заведено спадкову справу № 262/2017 (а.с. 16, 50).

Постановою державного нотаріуса Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області від 10.11.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові вклади після її чоловіка ОСОБА_4 Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що неможливо встановити коло осіб, які фактично прийняли спадщину після ОСОБА_4, не звертаючись із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

У постанові вказано, що за повідомленням ОСОБА_1 спадкодавець на день смерті постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2. У постанові міститься посилання на ч. 3 ст. 1268 ЦК України, відпровідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. ОСОБА_5 повідомила, що у неї відсутні документи, що могли б підтвердити коло осіб, зареєстрованих на день смерті зі спадкодавем та не має можливості їх отримати, оскільки на даний час місто Алчевськ Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 5, 6).

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII від 2 вересня 1993 року.

Відповідно до ст. 1 цього Закону нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 4 Закону № 3425-XII передбачено, що нотаріус має право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Згідно ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

Відповідно до ст. 46 цього Закону нотаріус має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій. Пунктом 2 частини 1 цієї статті встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. У п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно ст. 50 Закону № 3425-XII нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Главою 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, регламентується процедура видачі свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до підпункту 4.1 цієї глави, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Згідно підпункту 4.12 свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Підпунктом 4.14 передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Отже, Законом України «Про нотаріат» передбачено обов'язок нотаріуса сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, і право нотаріуса витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Неподання таких відомостей нотаріусу є однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Як убачається з наданої суду копії спадкової справи, з метою встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину у зв'язку з тим, що проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, державний нотаріус Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_3 17.05.2017 року підготувала запит, адресований компетентним органам, про надання відомостей щодо проживання і реєстрації на час смерті ОСОБА_4, а також про осіб, які проживали та були зареєстровані з ним на час його смерті (а.с. 54). Цей запит було вручено спадкоємцю ОСОБА_1 для звернення до компетентних органів та зазначено у запиті про надання таких відомостей безпосередньо спадкоємцю. Зазначену обставину позивач не заперечувала.

Також 17.05.2017 року державним нотаріусом було направлено запит до ТВБВ № 10020/0487 філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» про наявність рахунків на ім'я ОСОБА_4 У матеріалах спадкової справи міститься відповідь відділення банку на цей запит (а.с. 55, 56).

З матеріалів справи убачається, що нотаріусом було вчинено всі дії, передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, однак на час винесення постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом були відсутні відомості щодо кола осіб, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто кола осіб, які могли прийняти спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. З огляду на зазначене, державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідно до Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови державного нотаріуса Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_3 про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1499/02-31 від 10.11.2017 року задоволенню не підлягає, відповідно не підлягає задоволенню і вимога позивача про зобов'язання Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після її чоловіка ОСОБА_4

Як убачається з матеріалів справи, позивач за подання до суду позовної заяви сплатила 704,80 гривень судового збору (а.с. 1). Інші судові витрати у справі відсутні. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстав для розподілу понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 46, 49, 50, 68 Закону України «Про нотаріат», главою 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та про зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: 94207, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Чапаєва, буд. 166, корп. б, кв. 57, фактичне місце проживання: 64200, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1.

Відповідач: Балаклійська державна нотаріальна контора Харківської області, місцезнаходження: 64200, Харківська область, м.Балаклія, вул. Соборна, 92, код ЄДРПОУ 02893568.

Повний текст рішення складено 26.09.2018 року.

Суддя В.М. Тімонова