Рішення № 76716899, 26.09.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8852/18

Провадження № 2/750/2251/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря – Карацюба М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного підприємства "Техкомсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

26.09.2018 позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення боргу з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 9881 грн. 26 коп.

В судове засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, подав відзив на позовну заяву та просив справу розглядати без його участі.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири № 130 в будинку 119 А по прос. Перемоги в м. Чернігові (а.с.8).

ПП «Техкомсервіс» надає послуги з утримання будинків та прибудинкової території з періодичністю та в обсязі встановленими в рішенні виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 197 від 11.05.2018 « Про послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ПП «Техкомсервіс».

За період з 01.08.2015 по 01.06.2018 борг ОСОБА_1 становить 9881 грн. 26 коп. (а.с.9-12).

Відповідно до ст. 162 ЖК України власники квартир зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору з організацією, яка обслуговує будинок, а також приймати участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Згідно зі ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим дотриманням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, пунктом 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року встановлено, що власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов'язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найом чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Положеннями ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, а також визначене коло учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник.

Зокрема, обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком-оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Обов'язок по несенню витрат на утримання будинку і прибудинкової території, сплаті комунальних послуг покладений на власників приміщення нормами ст.322 ЦК України.

Відповідно Правил користування приміщеннями житлових будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Таким чином, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Відповідач отримує від позивача житлово-комунальні послуги.

Щомісяця позивач виконував по будинку, в якому розташована квартира відповідача, комплекс житлово-комунальних послуг. Претензій щодо якості або кількості послуг відповідачем не пред'являлося.

Згідно п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заперечення відповідача сплачувати суму боргу за житлово-комунальні з мотивів того, що він не перебуває з позивачем в будь-яких договірних правовідносинах, у даному випадку не може бути взяте судом до уваги, оскільки між сторонами фактично існують відносини, відповідно до яких позивач, який є юридичною особою, надає, а відповідач отримує послуги.

Відповідачем не надано доказів, що він якимось чином відмовився від надання тих чи інших послуг позивача.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі були порушені обов'язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Приватного підприємства "Техкомсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: прос. Перемоги, 119 а, кв. 130, м. Чернігів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Техкомсервіс" (місцезнаходження юридичної особи: вул. 1 Травня, 171, м. Чернігів, ідентифікаційний код юридичної особи - 32729180) борг з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 9881 грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Техкомсервіс" 1762 грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Карапута