Рішення № 76713246, 25.09.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.09.2018

Справа № 497/1328/18

Провадження № 2/497/679/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить постановити рішення, яким надати йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої 30 грудня 2011 року. Однак, своєчасно не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки був переконаний, що він постійно зареєстрований за однією ж адресою зі спадкодавцем, про що є відомості в домовій книзі на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, де він постійно проживання до останніх днів життя зі своєю матір’ю ОСОБА_2. Таким чином, він пропустив строк для прийняття спадщини, що стало підставою для звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з’явився, був сповіщений належним чином (а.с.31). Надав заяву до суду про розгляд позовної заяви у його відсутність, та наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с.20, 40).

Відповідач – Болградська міська рада Одеської області в судове засідання не з’явилася, повідомлена належним чином (а.с.27), позов визнав, справу просив розглянути у відсутність представника, про що надав відповідну заяву (а.с.29-30).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

30 грудня 2011 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії 1-ЖД № 279287, актовий запис № 1, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області від 03 січня 2012 року (а.с.8).

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: 25 Серпня, №160, кв.3, м. Болград, Одеська область, належний спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.1992 року (а.с.21-24).

Спадкоємцем за законом після її смерті є син ОСОБА_1, позивач по справі.

Родинні відносини між ними підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серії ІV-УЄ № 485925 від 10.07.1953 року (а.с.7).

На звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2, Приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 10.07.2018 року за № 1331/02.31 письмово роз’яснено про порушення строку визначеного законом для подачі заяви про прийняття спадщини, та необхідність звернення до суду з питання визначення додаткового строку (а.с.14).

Зі спадкової справи №195/2018 заведеної щодо майна померлої 30 грудня 2011 року ОСОБА_2 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернувся тільки син померлої, позивач ОСОБА_1, якому було відмовлено в зв’язку з недотримання строків, визначених законом для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.32-38).

В матеріалах спадкової справи є в наявності довідка виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області від 05.07.2018 року за №2605, згідно якої вбачається, що на момент смерті 30.12.2011 року ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За цією ж адресою був зареєстрованим і позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34).

За даними домової книги для реєстрації (прописки) громадян, мешкаючих в будинку №160/3 м. Болград, Одеська область, ведення якої розпочато ще 16.11.1992 року вбачається, що у вказаному будинку були зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 05.10.1999 року. Відмітка, про те, що ОСОБА_1 був знятий з реєстраційного обліку – відсутня (а.с.10-12).

Разом з цим, при видачі Болградським РС ГУДМС України в Одеській області позивачу паспорту громадянина України №000931417 від 01.09.2017 року (а.с.6), було надано довідку з вказівкою на місце реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с.37).

Саме з цих підстав, приватний нотаріус Болградського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 прийняла 10.07.2018 року постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.14).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Згідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Стаття 1272 ЦК України встановлює, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4 заяви по спорах про спадкове майно, в тому числі заяви про продовження строку на прийняття спадщини, розглядаються за правилами позовного провадження.

Згідно п. 4 вищевказаної постанови, передбачений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску.

Відповідач, Болградська міська рада Болградського району Одеської області, позов визнав цілком і беззаперечно (а.с.29-30).

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв’язку у їх сукупності.

Суд приходить до переконання, що строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки він

Був переконаний, що він зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем, про що було зазначено в Домовій книзі, де він також постійно проживав, доглядав матір до її смерті, після смерті доглядав за належним їй майно, а тому свідомо був переконаний, що таким чином він прийняв спадщину.

Такі обставини, як те, що в матеріалах справи відсутні фактичні данні про заперечення будь-кого щодо переходу до позивача спадкового майна належного спадкодавцю, спадщина до теперішнього часу залишається відкритою, суд визнає поважними, оскільки вони, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, були для позивача об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, загальними засадами цивільного законодавства відповідно ст.3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов'язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких він є.

Пропуск строку на прийняття спадщини хоча і є значним, позивач, будучи спадкоємцем за законом першої черги, пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки здійснивши дії щодо фактичного прийняття спадщини, яка станом на час розгляду справи відумерлою не визнана, не вчинив обов'язкових дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу її відкриття, інші спадкоємці, які б здійснили дії по прийняттю спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 - відсутні, представник відповідача згідно письмової заяви не заперечує проти задоволення позову, що, із врахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст.213 ЦПК України, є підставою для захисту права позивача на спадкування в судовому порядку, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України ЦПК України, ст.ст.1258,1261,1268, 1270, 1272 ч. 3 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 додатковий строк – 3 (три) місяці для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_2, померлої 30 грудня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева