Ухвала суду № 76712978, 23.08.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________23.08.2018

Справа № 490/8382/17

н\п 1-кп/490/909/2017

У Х В А Л А

23 серпня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Чернієнка С.А.

при секретарі Нофенко М.В.

за участю прокурора Цибух Т.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4,

під час судового розгляду щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12017150020003368, за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, зокрема у тому, що 29 липня 2017 року, близько 23 год. 00 хв., заходячись у дворі будинку № 71-А по пр. Центральному в м. Миколаєві, із погрозою застосування ножа здійснити напад на ОСОБА_5, у ході якого заволоділи мобільним телефоном останнього вартістю 3 900 грн..

Ухвалою від 30.01.2018 судом, через відсутність передбачених ч. 1 ст. 208 КПК України підстав для затримання, визнано очевидно недопустимими доказами відомості, що містяться у протоколі від 31.07.2017 затримання ОСОБА_3 як особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а також у додатку до цього протоколу (фототаблиці), у тому числі відомості про результати його особистого обшуку.

У зв'язку з наведеним у судовому засіданні 23 серпня 2018 року судом на вирішення поставлено питання про визнання очевидно недопустимими доказів, що є похідними від відомостей, отриманих в результаті незаконних затримання та особистого обшуку цього обвинуваченого, зокрема речових доказів, вилучених під час особистого обшуку, а саме ножа складного "метелик" чорного кольору, газового балону "Кобра 1-Н", мобільного телефону "Айфон 4" (7410 пароль) ІМЕЙ: 012538002889389 з сім-карткою 380634611938, зарядного пристрою до "Айфон 4", пакету "зіп-лок" з речовиною рослинного походження зеленого кольору, відомостей що містяться у протоколах оглядів цих речей від 01.08.2017 з фототаблицями до них, а також висновку судово-хімічної експертизи № 1292 від 23.08.2017.

Учасники процесу вважали за необхідне визнати вказані вище докази очевидно недопустимими.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Як слідує зі змісту протоколу від 31.07.2017 затримання ОСОБА_3, підставою для його затримання без відповідної ухвали слідчого судді, суду зазначено те, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Вказана підстава для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду дійсно передбачена п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Затримуючи особу, підозрювану у вчиненні злочину у такому порядку, згідно ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор дійсно можуть здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Разом з тим, з обвинувального акту слідує, що подія злочину, яка є предметом судового розгляду, мала місце 29 липня 2017 року, близько 23 год. 00 хв., а ОСОБА_3, як слідує зі змісту дослідженого протоколу, фактично затримано о 14 год. 28 хв. 31 липня 2017 року, тобто більше ніж через добу після нападу на потерпілого.

У такому випадку, неможливо визнати, що ОСОБА_3 затримано безпосередньо після вчинення злочину, та що наявні в розпорядженні органу досудового розслідування дані, тобто передбачені п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України вказівки потерпілого чи іншого очевидця злочину, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці пригоди, вказували б на те, що ОСОБА_3 щойно вчинив злочин.

За таких обставин затримання ОСОБА_3 без ухвали слідчого судді чи суду, не відповідало положенням ст. 208 КПК України, а отже є незаконним, здійсненним з істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

За змістом ч. 4 ст. 87 КПК України докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Таким чином, оскільки затримання ОСОБА_3 без ухвали слідчого судді, суду не відповідало вимогам ст. 208 КПК України, було незаконним, всі докази, отримані завдяки такому затриманню, у тому числі результати його обшуку, і докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини під час цього особистого обшуку, є очевидно недопустимими доказами.

Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 87, 89, 208, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати недопустимими докази, що є похідними від відомостей, отриманих в результаті незаконних затримання та особистого обшуку обвинуваченого ОСОБА_3, здійснених 31 липня 2017 року, зокрема речові докази, вилучені під час особистого обшуку, а саме ніж складний "метелик" чорного кольору, газовий балон "Кобра 1-Н", мобільний телефону "Айфон 4" (7410 пароль) ІМЕЙ: 012538002889389 з сім-карткою 380634611938, зарядний пристрій до "Айфон 4", пакет "зіп-лок" з речовиною рослинного походження зеленого кольору, відомості, що містяться у протоколах оглядів цих речей з фототаблицями до них, а також висновок судово-хімічної експертизи № 1292 від 23.08.2017.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий: