Рішення № 76710349, 25.09.2018, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/1719/18

Провадження № 2/414/448/2018

Суд Кремінського району Луганської області

у складі: головуючого Костроба Ю. Ю.

секретаря судового засідання Міщенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г.Капустіна» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г.Капустіна» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, в обґрунтування якого зазначив, що він до 13 липня 2017 року працював у відокремленому підрозділі «шахта імені Г.Г.Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля» гірником очисного забою. Відповідно до наказу № 275 від 14.07.2017року його було звільнено за власним бажанням. На час звільнення заборгованість по заробітній платі складала 24575,00грн. Відповідно до наданої довідки його середньоденна заробітна плата складає: 266,42 грн., Кількість робочих днів затримки повного розрахунку з 13.07.2017 року по 10.07.2018 складає 363 днів. Таким чином за час затримки розрахунку при звільненні з 13.07.2017 року по 10.07.2018 року середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні складає: 266,42 грн. (середньоденна заробітна плата) х 363 (Кількість робочих днів затримки повного розрахунку) = 96710,46 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 24575,00грн, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 13.07.2017 року по 10.07.2018 року у розмірі 96710,46 грн, а всього 121285,46 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причину неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 1ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У звязку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки ним не повідомлялися, відзиву на позов він не подав, а позивач не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

25 вересня 2018 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Також у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно копії трудової книжки (а.с.7) позивач звільнений 13.07.2017року на підставі п.3 ст.38 КЗпП.

Згідно довідки виданої Відокремленим підрозділом «Шахта імені Г.Г.Капустіна» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (а.с.9) заборгованість по заробітній платі позивача складає 24575,00 грн.

Згідно довідки (а.с.10) середньоденна заробітна плата складає: 266,42 грн., - без урахування обов'язкових податків.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При звільненні позивача відповідач згідно з діючим трудовим законодавством був зобов'язаний виплатити позивачу всі належні останньому суми, в тому числі заборгованість по заробітній платі, яка, тим не менш, не була сплачена відповідачем з його провини, оскільки відсутність коштів не можна вважати поважною причиною для не проведення такого розрахунку з позивачем.

Відповідачем не надано суду доказів, які спростовують доводи позивача, а також доказів відсутності вини відповідача у несвоєчасній виплаті позивачу всіх належних йому сум при звільненні з роботи.

Крім того, невиплата заборгованості по заробітній платі (так само, як і всіх належних працівнику сум) при звільненні з вини роботодавця розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17.07.1997 закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа «Баландіна проти України» (заява № 16092/05, рішення від 06.12.2007, «Батрак проти України» (заява № 50740/06, рішення від 18.06.1999, «Білецька проти України» (заява № 25003/06, рішення від 10.12.2009). Аналогічно у справі «Безуглий проти України» Європейським судом з прав людини встановлено порушення ст. 1 Протоколу № 1 у зв'язку з тим, що заявнику не виплачено присуджені національним судом виплати щодо заборгованості по заробітній платі. Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум при звільненні останнього.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006.

Також відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з абзацом 3 пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог позивача до відповідача, а саме вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 121285,46 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір 967,10 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пубілчного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г.Капустіна» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.

Стягнути з Відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля, код ЄДРПОУ 26349214, місцезнаходження: 93191, Луганська область, м. Привілля, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 24575,00грн, та середній заробіток за час затримки проведення розрахунку у сумі 96710,46 грн - без урахування обов'язкових податків, а всього 121285,46 грн.

Стягнути з Відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля, код ЄДРПОУ 26349214, місцезнаходження: 93191, Луганська область, м. Привілля, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований АДРЕСА_1, судовий збір 967,10 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п. п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кремінський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте Кремінським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Суддя Ю.Ю.Костроба