Ухвала суду № 76709498, 19.09.2018, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 416/4614/13-ц

Пров. № 2-в/409/51/18

У Х В А Л А

19 вересня 2018 року смт. Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за ініціюванням Верховного Суду про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі Лутугинського районного суду Луганської області №416/4614/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в :

До суду надійшла ухвала Верховного Суду щодо вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі Лутугинського районного суду Луганської області №416/4614/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості .

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження в цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Сторони в судове засідання не викликалися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Будь-яких пояснень чи документів суду не надали.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Верховний Суд, звертаючись до суду з питанням про відновлення втраченого судового провадження, надав такі документи: копію рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 10.02.2014р. (а.с.10-11); копію ухвали Апеляційного суду Луганської області від 15.05.2014 року (а.с.12-13).

Як вбачається з програми Д-3 Лутугинського районного суду Луганської області, доступ до якої наданий Білокуракинському районному суду Луганської області, в електронному вигляді по справі №416/4614/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості є ухвала про відкриття провадження від 13.01.2014 року, ухвала про витребування у ПАТ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості від 28.01.2014 року, вступна та резолютивна частини рішення від 10.02.2014 року, рішення від 10.02.2014 року (а.с.26-31).

До Білокуракинського районного суду Луганської області зазначена цивільна справа з Лутугинського районного суду Луганської області не передавалася (а.с.25).

Згідно повідомлення Апеляційного суду Луганської області до Апеляційного суду Луганської області 03.03.2014 року надійшла цивільна справа за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зареєстрована за номером провадження 22ц/782/1027/14, справа №416/4614/13-ц. Ухвалою судді судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області від 06.03.2014 року провадження по вищевказаній справі було відкрите. Розгляд цивільної справи призначався на 20.03.2014 року та 15.05.2014 року. Ухвалою суддів судової палати, з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області від 15.05.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилено. Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року залишено без змін. Згідно автоматизованої системи документообіг)'' суду цивільна справа № 416/4614/13-ц направлена 25.06.2014 року до Лутугинського районного суду Луганської області (а.с. 23).

Працівникам Білокуракинського районного суду Луганської області було надано повний доступ о Єдиного державного реєстр судових рішень та до матеріалів справи долучено повний текст ухвали Апеляційного суду Луганської області від 15.05.2014 року (а.с. 32-34).

Таким чином, суд вважає можливим частково відновити втрачене судове провадження в частині наявних у суду матеріалів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 488, 489, ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі Лутугинського районного суду Луганської області №416/4614/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині: ухвали Лутугинського районного суду Луганської області про відкриття провадження від 13.01.2014 року; ухвали Лутугинського районного суду Луганської області про витребування у ПАТ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості від 28.01.2014 року; вступної та резолютивної частини рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 10.02.2014 року; рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 10.02.2014 року:

«

Лутугинський районний суд Луганської області

Справа № 416/4614/13-ц

Провадження № 2/416/239/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бескровного Я.В.

при секретарі Степаненко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Лутугине цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 20009,30 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 5.12.2007 р. та судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву з проханням слухати справу у його відсутність, просив застосувати строки позовної давності.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач заповнив заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій зазначила свої особисті дані, згідно якої оформила платіжну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 5000,00 грн.

Відповідно до умов договору банк надає позичальнику строковий кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць з розрахунку 360 днів у році. Відповідно до п. 9.12. Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку договір діє 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично вважається пролонгованим на такий же строк.

Однак, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, в зв'язку з чим згідно проведеного розрахунку станом на 22.11.2013 року має заборгованість перед ПАТ КБ «Приват Банк» у розмірі 20009,39 грн.

На підтвердження укладення кредитного договору позивач надав копію заяви від 5.12.2007 р., Умови і правила надання банківських послуг, які не містять підпису відповідача, та які стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, в тому числі платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт, але не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня дата їх складання, підписи сторін, а також відсутня жодна ідентифікуюча ознака на предмет їх невід'ємності від Заяви позичальника. Тарифи банку позивачем не надані взагалі, хоча відповідно до Умов та правил надання банківських послуг вони є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження строку дії картки банк не надав жодної інформації (відсутні відомості про те, яка картка і на який строк видана).

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.267 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання кредитного договору.

Правила продовження дії картки, строки та порядок погашення заборгованості визначені Умовами та правилами надання банківських послуг за карткою. Зокрема, п.9.3 визначає, що картка відкрита на невизначений строк, крім випадків, установлених п.9.6, 9.7 Умов та правил надання банківських послуг, згідно яких у разі ненадходження грошових коштів на кредитну карту на погашення заборгованості протягом 3-х місяців з часу закінчення строку дії картки банк починає нараховувати комісію за користування рахунком, а при нульовому рахунку на картці на неактивному рахунку картка закривається. Кредитний рахунок також закривається при ненадходженні заробітної плати на карту протягом 6 місяців та дія кредитної картки не продовжується.

Як вбачається із проведеного розрахунку прострочена заборгованість за кредитом виникла з 5.12.2007р. тобто у банка виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст.264 ЦК України).

Останній раз відповідачем 23.03.2009 року внесено кошти в сумі 460 грн. на погашення заборгованості по процентам, а з позовом до суду банк звернувся 12.12.2013 року, тобто банк пропустив строк звернення з позовом до суду.

Правова позиція про те, що позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, викладена в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі №6-116 цс 13.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову банку з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки позивач не надав доказів поважності причини пропуску строку позовної давності.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі наведеного, ст.ст. 257, 526, 527, 530, 616 ч. 2, 1048, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі в 10-ти денний строк апеляційної скарги через Лутугинський районний суд.

Суддя: »;

ухвали Апеляційного суду Луганської області від 10.06.2014 року : "

Справа № 416/4614/13-ц

Провадження № 22ц/782/1027/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

Головуючого судді — ОСОБА_3

Суддів: Дмитрієвої Л. Д., Медведєва А. М.

При секретарі : Івасенко І.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що згідно укладеного між сторонами договору № б/н від 05 грудня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв’язку з тим, що відповідачем не виконувались належним чином договірні зобов’язання, виникла заборгованість, яка станом на 22.11.2013 року становить – 20009,30 гривень, що складається з 1801,10 гривень – заборгованості за кредитом; 6539,19 гривень – заборгованості по процентам за користування кредитом; 10240,00гривень – заборгованості по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг; 500 гривень штраф ( фіксована частина), 929,01 гривень – штраф (процента складова), і дану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на їх користь, а також судові витрати.

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд, скасувати рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія вважає, що у даному випадку вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем останній внесок грошових коштів на погашення заборгованості по процентам був здійснений 23.03.2009 року, і цього часу почався перебіг позовної давності, а позивач звернувся до суду з даним позовом лише 12 грудня 2013 року, тому позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом та матеріалами справи встановлені наступні обставини.

05 грудня 2007 року між сторонами був укладений договір № б/н від 05 грудня 2007 року згідно умов якого, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно п. 9. 12 умов вищевказаного договору, термін його дії складає 12 місяців з моменту підписання і може бути пролонгованим автоматично на той же строк.

Отже, позивачем термін дії даного договору що складає 12 місяців, був пролонгований автоматично на той же строк, тобто до 05.12.2008 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним вище договором від 05.12.2007 року вбачається, що станом на 22 листопада 2013 року загальна сума заборгованості за кредитом становить - 20009, 30 гривень.

Відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з виписки особового рахунку ОСОБА_2 внесок грошових коштів на погашення заборгованості по процентам у сумі 460 гривень, останнім був здійснений 23 березня 2009 року.

Відповідно до вимог ч.1, ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч. 1,ч.3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що відповідачем після спливу строку договору на погашення заборгованості було проведено платіж 23.03.2009 р., тобто тим самим було перервано строк позовної давності, після чого він розпочався заново, і закінчився 23.03.2012 року. Проте, позивач звернувся до суду за захистом свого права лише 12.12.2013 року.

Таким чином, судова колегія, вважає, що суд першої інстанції з урахуванням всіх обставин по справі, правильно дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду з даним позовом.

Доводи апеляційної скарги про те, що у даному випадку судом помилково застосовані норми ст. ст.256-257,261,264 ЦК України, тому що відповідно до п. 9.3 Умов надання банківських послуг передбачено, що картрахунки відкриваються на невизначений термін за виключеннями, передбаченими п.п.9.6.,9.7. цих Умов, і це свідчить про домовленість між сторонами про збільшення строку позовної давності стосовно виконання умов договору, строк дії якого рівний строку дії картрахунку, судова колегія до уваги не приймає, оскільки, вважає, що такий договір має бути укладений у письмовій формі окремо від зазначених Умов із вказівкою на строк його дії, відповідно до вимог ст. 259 ЦК України, якою передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги п. 9.12 вказаного договору, який передбачає автоматичну пролонгацію дії договору та той же строк, відповідач не звертався до позивача із заявою про закриття картрахунку, у зв’язку із чим строк дії Карти було продовжено на такий же строк, з 05.12.2007 року відповідач користується грошовими коштами позивача, тому зобов’язання триває, правовідносини не припинилися, на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки, зі змісту вказаного пункту не вбачається, що така пролонгація автоматично проводиться більше ніж один раз, а тому після проведеної пролонгації договору та спливу нового строку, його дія припинилася.

Доказів, які б спростували висновки суду, апелянтом не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307,308, ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :".

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області ОСОБА_4