Ухвала суду № 76709415, 25.09.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 11-сс/781/395/18 Головуючий у суді І інстанції – ОСОБА_1

Категорія –183 КПК України Доповідач у суді ІІ інстанції – ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого – судді Онуфрієва В.М.,

суддів Бондарчука Р.А., Ремеза П.М.,

із секретарем Сакарою І.І.,

за участю прокурора Чорної А.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2018 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, перебуває у незареєстрованому шлюбі, на утриманні одна неповнолітня дитина, працює неофіційно, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого, останній раз:

- 26.01.2018 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК України. Вид покарання – позбавлення волі строком на 5 років. Згідно ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. Вирок набрав законної сили з 27.02.2018 року;

- 12.01.2018 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, за ч. 2 ст. 186 КК України спрямовано до Кіровського районного суду м. Кіровограда, який на даний момент перебуває на розгляді;

- 30.03.2018 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, за ч. 3 ст. 185 КК України спрямовано до Ленінського районного суду м. Кіровограда, який на даний момент перебуває на розгляді;

- 10.08.2018 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, за ч. 2 ст. 185 КК України спрямовано до Кіровського районного суду м. Кіровограда, який на даний момент перебуває на розгляді;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів в межах строку досудового слідства, а саме до 12 год. 50 хв. 12.11.2018 року з визначенням розміру застави в сумі 35 240 гривен.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язано підозрюваного ОСОБА_4 до 12.11.2018 року виконувати наступні обов’язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками по справі;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- носити електронний засіб контролю.

Попереджено підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2018 року, задоволено клопотання слідчого Кропивницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_5, погоджене прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 12 год. 50 хв. 12.11.2018 року з визначенням розміру застави в сумі 35 240 гривен з покладенням певних обов’язків.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 31.07.2018 року о 15.35 годині ОСОБА_4 зайшов до салону-перукарні «Грація», що розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Космонавта Попова 9, к. 1, кв. 73, зайшовши до даного салону він побачив, що в даному салоні жінка, що сиділа за столом адміністратора заснула, а перукаря в цей час не було в приміщенні. Після чого він помітив на тумбочці планшет марки “Бравіс” NР 725 3G. В цей момент у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, умисно, повторно, цілеспрямовано, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, впевнившись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу з тумбочки в салоні - перукарні «Грація» за вищевказаною адресою взяв планетний персональний комп’ютер з модулем 3G «Бравіс NР 725 3G», який відповідно до висновку експерта № 3397/18-27 від 29.08.2018 року коштує 1006,80 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4, направився до виходу з салону-перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після чого зник з місця скоєння кримінального правопорушення. Залишивши приміщення салону-перукарні ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вказаними неправомірними діями, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1006,80 грн.

Рішення слідчого судді мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про що 14.09.2018 року йому повідомлено про підозру. Обґрунтованість підозри підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення, письмовими поясненнями потерпілої, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідка, письмовими поясненнями самого ОСОБА_4

Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого, середньої тяжкості кримінального правопорушення проти власності, раніше притягався до кримінальної відповідальності в тому числі за злочин проти власності, на шлях виправлення не став, а також належних висновків для себе не зробив, оскільки вчинив новий злочин під час іспитового строку. Окрім цього, ОСОБА_4 ухиляється від прибуття до суду для розгляду по суті обвинувальних актів, що спрямовані раніше, у зв’язку з чим, суддею винесено ухвалу про здійснення примусового приводу щодо нього.

Вважає, що застосування запобіжного заходу тримання під вартою у даному випадку є виправданим заходом, зважаючи на вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення під час дії іспитового строку, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, задовільний стан здоров’я підозрюваного, відсутність соціальних зв’язків у підозрюваного, зокрема в місці його постійного проживання, відсутність соціальних зв’язків; відсутність у підозрюваного, офіційного місця роботи, відсутність даних про репутацію підозрюваного, незадовільний майновий стан підозрюваного. Будь-яких доказів щодо стану вагітності дружини підозрюваним не надано, а тому ОСОБА_4 враховуючи, що санкція інкримінованої йому статті передбачає позбавлення волі строком до 5 років, то у разі застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, як особа, що не має сталих соціальних зв’язків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, як особа матеріально незабезпечена та схильна до вчинення злочинів проти власності.

Слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просив скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не в повному обсязі дослідженні підстави для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зокрема прокурором не доведено, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 буде переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, буде перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні або вчинить інше кримінальне правопорушення.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що, більш м’якший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Ні прокурор в судовому засіданні, ні слідчий у своєму клопотанні погодженому прокурором не навели наявність ризиків для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 які підтримали апеляційну скаргу, прокурора який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 п. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя обґрунтовано врахував обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яка підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення, письмовими поясненнями потерпілої, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідка, письмовими поясненнями самого ОСОБА_4, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - у виді позбавлення волі строком до 5 років.

Крім того, слідчий суддя дійшов правильного висновку, врахувавши задовільний стан здоров’я підозрюваного, відсутність соціальних зв’язків у підозрюваного, зокрема в місці його постійного проживання, відсутність у підозрюваного, офіційного місця роботи, відсутність даних про репутацію підозрюваного, незадовільний майновий стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що у разі застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, як особа, що не має сталих соціальних зв’язків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, як особа матеріально незабезпечена та схильна до вчинення злочинів проти власності, а тому доводи захисника стосовно недоведеності наявності ризиків для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими та безпідставними.

Також слідчим суддею правильно враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого, середньої тяжкості кримінального правопорушення проти власності, раніше притягався до кримінальної відповідальності в тому числі за злочин проти власності, на шлях виправлення не став, а також належних висновків для себе не зробив, оскільки вчинив новий злочин під час іспитового строку, а тому доводи захисника стосовно відсутні будь-яких доказів, які б свідчили про те, що, більш м’якший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України є безпідставними.

При цьому колегія суддів враховує, що під час розгляду клопотання на розгляді районних судів міста Кропивницького знаходиться в провадженні три обвинувальних акти стосовно підозрюваного в яких він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень які відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості.

Враховуючи вищевикладене, навіть з урахуванням даних про особу ОСОБА_4, який перебуває у незареєстрованому шлюбі та має на утриманні неповнолітню дитину, колегія суддів доходить висновку, що належна поведінка ОСОБА_4 на досудовому слідстві може бути забезпечена лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 183, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого Кропивницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_5, погоджене прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 12 год. 50 хв. 12.11.2018 року з визначенням розміру застави в сумі 35 240 гривен з покладенням певних обов’язків – залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

В.М. ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_8