Ухвала суду № 76709140, 20.09.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6418/18

Номер провадження 1-кс/404/2894/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю: секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Чорної А.В., слідчого Рейнгардт І.О., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12018120020007932, стосовно:

ОСОБА_2, який народився 04.08.1970 року в с. Суботці, Знам'янського району Кіровоградської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, батька двох малолітніх дітей, страждає на ВІЛ інфекцію, потребує підтримуючої терапії, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, останній раз у 2016 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 185 КК України позбавлений волі до 1року 6 місяців, відбув призначене вироком покарання.

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, якому 19.09.2018 року вручено повідомлення про підозру в тому, що він: 17.09.2018 року близько 06:30 год. разом із ОСОБА_5 таємно викрав з квартири № 715, що розташована в будинку № 21 по проспекту Університетському в м. Кропивницькому майно належне потерпілій ОСОБА_6.

Слідчий з прокурором підтримали заявлені вимоги поданого ними клопотання.

Підозрюваний і його захисник переконані в надмірній суворості запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_2 не переховувався, слідству не перешкоджає, процесуальні обов’язки виконує, має на утриманні двох малолітніх дітей, хворіє на ВІЛ.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також зафіксовані в протоколах: оперативної закупки, огляду покупця та вручення грошей, огляду грошових купюр, висновком судово-хімічної експертизи, результатами аудіо-відео контролю за особою, зокрема,- вилучені речові докази, у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри до ОСОБА_2 за ознаками ч. 3 ст. 185 КК України. З об’єктивних причин, у перші дні початку цього досудового розслідування, неможливо (передчасно), слідчому судді дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини остаточно з’ясовуються на стадії судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред’явленої підозри, що виконав слідчим з прокурором.

Відповідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Злочин по якому пред’явлено повідомлення про підозру є: тяжким, закінченим, умисним, корисливим, вчинений проти власності. Має захворювання на ВІЛ та потребує постійної терапії. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні злочину статтею визначено покарання - до шести років позбавлення волі, що є підставою для початку можливого переховування від слідства та суду, або вчиненням нового злочину.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч.4 ст.194 КПК України)

У даному конкретному випадку необхідно особливо ретельно забезпечити засаду: рівності сторін, свободи від самовикриття, забезпечення права на захист, змагальність та свободи в поданні суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ст. 7 КПК України, загальні засади кримінального провадження).

Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв’язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_2 гарантованого йому права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. (ст.29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.

Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м’яких видів запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Сторона обвинувачення не підтвердила підстав, що об’єктивно вказують на реальність ризиків невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків. Доводи слідчого ґрунтуються на припущеннях і не використовуються при доказуванні. Дії підозрюваного свідчать про його прагнення об’єктивно дослідити докази, бажанні повно та всебічно їх перевірити і дати належну правову оцінку із зазначенням кваліфікуючих ознак.

Додержуючись правил ч. 1 ст. 178 КПК України, був врахований працездатний вік та наявність тяжкої невиліковної хвороби, необхідність підтримуючого лікування, стан здоров’я ОСОБА_2, а також створені ним міцні соціальні зв’язки, наявність родини, а також : утримання, виховання, опікування над малолітніми дітьми. ОСОБА_2 має позитивну характеристику, сталий майновий стан. Отримує стабільну, достатню винагороду за працю. Матеріали клопотання не містять доказів про намір ухилитись від явки до слідчого. Навпаки, останній сприяє слідству, шкоду відшкодував, суспільну небезпеку усвідомлює. Не зафіксовано спроб підозрюваного змінити місце його реєстраційного обліку, проживання, роботи чи переховуватись від слідства. Місце постійного проживання підозрюваного та місце проведення досудового розслідування співпадають. Має чітко визначене робоче місце за однією адресою, протягом тривалого часу.

Стверджує про неухильне виконання у майбутньому покладених на нього процесуальних обов’язків підозрюваного. Запевняє, що буде з’являтись для проведення слідчих дій з його участю. Заперечує можливість зміни ним місця постійного проживання та зобов’язується без потреб не виїжджати за межі міста Кропивницький. Наполягає на правомірності його поведінки та небажанні й відсутності підстав та мотивів для продовження або вчинення злочину.

За правилами ст. 36, 40 КПК України, на прокурора та слідчого покладається обов’язок організувати проведення своєчасного ефективно досудового розслідування. Орган досудового розслідування мав достатньо часу і процесуальну можливість на відшукання, процесуальну фіксацію та забезпечення збереження доказів, а також допит свідків і вжити заходи для їх захисту чи зміни анкетних даних останніх, з метою запобігання впливу на очевидців та їх родичів. Повільність дій слідчого і прокурора не повинна компенсуватись за рахунок незаконного обмеження Конституційних прав і свобод підозрюваного, відтак не доведено існування законних передумов стверджувати про існування ризиків вчинення підозрюваним дії, передбачених частиною першою ст. 177 КПК України.

Ознаки протиправної поведінки припинено, усвідомлює суспільну небезпеку. Вказані обставини переконують в припиненні злочину, відсутні обставини, що обтяжують відповідальність.

Також не існує ризику вчинення підозрюваним нового злочину. На поліцію покладається обов’язок ефективно організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, пов’язаних з виконанням застосованого щодо підозрюваного виду запобіжного заходу. Завдяки чому орган досудового розслідування зможе попередити ризик можливого вчинення нового злочину. Застосування менш суворого заходу забезпечення та контроль з боку органу поліції здатні попередити існуючі ризики. Перебільшеним є звернення слідчого з клопотанням про застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.

З урахуванням можливих наслідків процесуального вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваного, разового характеру інкримінованої події, обґрунтовано вважаю, що на час проведення досудового розслідування ОСОБА_2 достатньо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням його під вартою, застосувавши останньому тримання під домашнім арештом. Саме такий вид запобіжного заходу в достатній мірі забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов’язків, забезпечить реалізацію прав на працю та лікування, забезпечить його обов’язок утримувати соціально незахищених членів родини та контролювати його дії з боку правоохоронних органів. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) зазначено: що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. ОСОБА_2, як правомірний користувач, погодився на безперешкодний доступ працівниками поліції до житла, що перебуває у його фактичному володінні.

Застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред’явленої йому підозри, буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.

17.09.2018 року ОСОБА_2 затримано, з цього часу у ОСОБА_2 виник процесуальний статус підозрюваного (ч. 1 ст. 48 КПК України). Дія застосованого запобіжного заходу в виді домашнього арешту в певний період доби, не може перевищувати наявного строку досудового розслідування - два місяці з моменту виникнення статусу підозрюваного, з покладенням на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 193-196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою, відмовити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під домашнім арештом у певний період доби.

Початок строку дії ухвали про застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання його під домашнім арештом в певний період доби, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали.

Підозрюваного ОСОБА_2 негайно звільнити з під варти із зали суду.

Застосований ОСОБА_2 запобіжний захід в виді домашнього арешту в певний період доби припиняє свою дію 17 листопада 2018 року. У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- заборонити залишати місце постійного проживання: квартира 336, що розташована по проспекту Університетський, 21 в місті Кропивницький в період з 19 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин;

- надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного з’являтись за місцем його проживання в квартиру 336, що розташована по проспекту Університетський, 21 в місті Кропивницький та вимагати від нього пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти ) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- при слідуванні за викликом до правоохоронних органів або суду і поверненні під домашній арешт не відвідувати магазини, кіоски, громадські розважальні заклади;

- носити електронний засіб контролю.

Роз’яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного.

У разі невиконання покладених на підозрюваного вище наведених обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу поліції, за місцем проживання підозрюваного.

Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому для виконання та постановления на облік ОСОБА_2 і здійснення за ним контролю. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній