Ухвала суду № 76709003, 24.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/1148/14-к

Провадження № 11-кп/779/275/2018

Категорія ст. 368 ч. 2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М.

Суддя-доповідач Гриновецький

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Гриновецького Б.М.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

з участю секретаря Василаш Х.М.,

прокурора Мельника В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши провадження № 4201309000000133 за апеляційною скаргою прокурора Мельника В.М. на вирок Долинського районного суду від 29.05.2018 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, начальника відділу внутрішньої безпеки при ДФС в Тернопільській області

визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ст. 368 ч. 2 КК України в зв’язку із недоведеністю його винуватості у вчиненні цього злочину та виправдано.

Цивільний позов на користь ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що, перебуваючи на посаді начальника відділу внутрішньої безпеки ДПА в Івано-Франківській області 14 вересня 2010 року запевнив директора Долинського водоканалу, що за передачу йому 1000 доларів США не буде ініціювати проведення додаткових перевірок фінансово-господарської діяльності водоканалу. ОСОБА_3 сказав, що хабар слід передати через його сестру ОСОБА_6, яка працювала бухгалтером на Долинському водоканалі. ОСОБА_5 погодився дати хабар ОСОБА_3 Про необхідність передачі хабара ОСОБА_5 повідомив головного бухгалтера ОСОБА_7 та начальника виробничо-технічного відділу ОСОБА_8, які погодились спільно зібрати гроші в сумі 8000 гривень та прийняли рішення звернутись до СБУ з метою викрити хабарника. 20.09.2010 року близько 13:30 год. ОСОБА_8 в м. Долина зустрівся з рідною сестрою ОСОБА_3 - ОСОБА_6, яка сіла до нього в автомобіль. У салоні автомобіля він сказав, що приніс гроші для ОСОБА_3 в сумі 8000 грн. Після цього вона, не перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_3, зателефонувала до ОСОБА_3, якому сказала, що гроші їй принесли в національній валюті. Отримавши згоду ОСОБА_3 на отримання хабара, ОСОБА_6 сказала, щоб ОСОБА_8 перерахував їх і переконавшись, що сума хабара складала 8000 грн., наказала загорнути їх в аркуш паперу, після чого взяла гроші та вийшла з автомобіля. Після цього дії ОСОБА_6 були припинені співробітниками УСБУ в Івано-Франківській області та вилучено предмет хабара.

В поданій апеляційній скарзі прокурор визнав вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи. Вважає, що суд, безпідставно визнав недопустимим доказ – протокол огляду місця події від 20.09.2010 року, складений оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Івано-Франківській області, тобто не уповноваженою особою. Ст. 190 КПК України (1960 року), не передбачає виключне право складання протоколу огляду місця події слідчими. Згідно ч. 2 п 3.3 рішення Конституційного суду України від 20.10.2011 року – у ЗУ “Про оперативно-розшукову діяльність” оперуповноважений зобов’язаний був провести огляд місця події, оскільки іншого порядку фіксації отримання хабара КПК (в редакції 1960 р.) не передбачено. При цьому суд, не зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші, зокрема, щодо показань свідків, які містять істотні суперечності. Ухвалюючи вирок, суд, не зазначив на підставі якої статті чи пункту статті чинного КПК України обвинуваченого виправдано. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним за ст. 368 ч. 2 КК України та призначити йому покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов’язані в органах виконавчої влади на 3 роки з конфіскацією майна.

В апеляційній інстанції :

- прокурор підтримав подану ним апеляційну скаргу, крім того звернув увагу апеляційного суду на істотну суперечність вироку в частині визнання дій потерпілого ОСОБА_5 провокацією, що свідчить про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_9, а суд визнав недоведеною його вину. Просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким задовольнити апеляційні вимоги прокурора в повному обсязі;

- обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечили проти апеляції прокурора, вважають вирок законним й обґрунтованим, просять його залишити без змін.

З’ясувавши обставини провадження, заслухавши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 370, 374 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, його мотивувальна частина повинна узгоджуватися з резолютивною, не суперечити одна одній.

Оскаржений вирок цим вимогам закону не відповідає, тому він не може залишатись в силі й підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 374 КПК України виправдувальний вирок суду повинен містити підстави виправдання обвинуваченого і ці підстави не можуть суперечити одна одній й не ставити під сумнів остаточний висновок суду.

Як слідує із змісту вироку, суд, даючи оцінку показанням потерпілого ОСОБА_5, констатував, що його дії щодо ОСОБА_3 мають ознаки провокації хабара (т.5 а.с. 39). Такий висновок суду мав бути підставою для виправдання ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу зазначеного злочину, але не за недоведеністю його винуватості у його вчиненні, як вказано у мотивувальній та резолютивній частинах вироку.

Така суперечність у висновках суду є істотною суперечністю, яка ставить під сумнів його основний висновок у цій справі про недоведеність вини виправданого і викликає сумнів в обґрунтованості вироку, що згідно ст. 411 КПК України є безумовною підставою для його скасування з призначенням нового судового розгляду.

Крім того, у вироку (т.5 а.с. 39) суд допустив суперечливий вираз, який також не узгоджується з його висновком про виправдання обвинуваченого, а саме, що «обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України не підтверджено недопустимими доказами. . .».

Суд визнав недопустимим протокол огляду місця події, під час якого були виявлені й вилучені кошти, які є предметом дослідження у цій справі. При цьому належно не вмотивовано рішення суду з приводу статусу особи, яка склала цей протокол з огляду на те, чи його було складено до чи після порушення кримінальної справи, чи на той момент вже був слідчий у цьому провадженні, чи врегульовано ця процесуальна дія чинним на той час КПК на момент до порушення кримінальної справи, чи не вирішував це питання касаційний суд. Ці обставини можуть мати істотне значення для вирішення справи вцілому.

За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню з призначеннм нового судового розгляду, під час якого слід врахувати вказане й прийняти законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 415, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Мельника В.М. задовольнити частково, вирок Долинського районного суду від 29.05.2018 року щодо ОСОБА_3 скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Гриновецький