Постанова № 76709001, 20.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1791/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1150/2018

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Лошак О. О.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі:

судді-доповідача – ОСОБА_2,

суддів: Фединяка В.Д., Горейко М.Д.,

за участю секретаря – Капущак С.В., представниці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представниці ОСОБА_4 на ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року, постановлену головуючим суддею Лошак О.О. в м. Рогатин, дата складання повного тексту якої не відома, по справі за заявою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про видачу дубліката виконавчого документа, поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання,

в с т а н о в и в:

1. Позов заявлено 01.10.2013 (а.с. 2-5).

1.2. Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2013 року повністю задоволено позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»: стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Діброва Рогатинського району Івано-Франківської області ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299 на рахунок (для погашення заборгованості) 29092829003111 – 22 319,19 грн) заборгованості за кредитним договором від 04 грудня 2007 року, з них – 2864,00 грн заборгованості за кредитом, 11076,18 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 6840,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, 500,00 грн штраф (фіксована частина), 1039,01 грн та на рахунок 64993919400001 – 229,40 грн судового збору; всього на загальну суму 22 548,59 грн (а.с. 44-46).

Судове рішення набрало законної сили 07 грудня 2013 року.

З метою виконання судового рішення, судом 20 грудня 2013 року видано виконавчий лист, строк пред’явлення якого до виконання – до 06 грудня 2014 року.

1.3. 07.05.2018 представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа №349/1791/13-ц від 20.12.2013, виданого Рогатинським районним судом Івано-Франківської області, та поновлення пропущеного строку для пред’явлення його до виконання (а.с. 49-50).

1.3.1. Обґрунтування вимог.

26 листопада 2013 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На підставі судового рішення судом видано виконавчий лист, який на даний час втрачено, стягнення не проведено.

1.4. Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_6 про видачу дубліката виконавчого документа у справі №349/513/13-ц, провадження №2/349/513/13, та поновлення пропущеного строку для пред’явлення його до виконання (а.с. 64-66).

2. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представниці ОСОБА_4 оскаржили вказану ухвалу в апеляційному порядку (а.с. 71-74).

2.1. Зміст доводів апеляційної скарги.

Державним виконавцем 17.04.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий лист повернуто стягувачу. Однак, ДВС не надано до суду належних доказів щодо направлення виконавчого листа Банку та доказів отримання його Банком. У матеріалах справи відсутнє підтвердження отримання Банком виконавчих листів.

Відтак, виконавчий лист було втрачено органами ДВС, а Банк не було належним чином повідомлено про повернення виконавчого листа, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.

Апелянт стверджує, що виконавчий лист не знаходиться ні у стягувача, ні у відділі ДВС, що унеможливлює виконання рішення суду та порушує майнові права Банку.

Апелянт звертає увагу, що позбавлений можливості надати будь-які докази втрати оригіналу виконавчого листа.

2.1.1. Просять скасувати ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

2.2. В судовому засіданні апеляційного суду представниця АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримала з наведених у ній мотивів, просила її задовольнити.

3. Фактичні обставини, встановлені судами.

Згідно ухвали суду першої інстанції, на виконання рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2013 року цим же судом 20 грудня 2013 року видано виконавчий лист, строк пред’явлення якого до виконання – до 06 грудня 2014 року, що не заперечується сторонами по справі (виконавчі листи, їх копії, в матеріалах справи відсутні).

На а.с. 48 міститься Клопотання від 09.12.2013 представника Приватбанку ОСОБА_6, який підписом підтвердив отримання рішення та виконавчих листів.

На а.с. 58 міститься копія Постанови від 17.04.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме – виконавчого листа №2/349/513/13 від 20.12.2013.

Згідно повідомлення ОСОБА_7 районного ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Виконавчий лист №349/1791/13-ц виданий 20.12.2013 в Рогатинському РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області станом на 17.05.2018 не перебували (а.с. 59).

07.05.2018 працівниками Рогатинського районного суду складено ОСОБА_7 про те, що вказаних у Заяві ПАТ «Приватбанк» про видачу дубліката та поновлення строку виконавчого документа додатків (зокрема і щодо підтвердження втрати виконавчого документа), фактично не додано до вказаної заяви (а.с. 51).

4. Оцінки апеляційного суду.

4.1. Суд першої інстанції, враховуючи приписи ч.1,ч.2 ст.433, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, дійшов висновку, що стягувач протягом встановленого законодавством строку не скористався своїм правом на повторне звернення виконавчого документа до виконання, наведені ним причини неотримання документів з відділу ДВС та втрата виконавчого листа доказами не підтверджені, а тому не можуть вважатися поважними. Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що починаючи з квітня 2015 року по даний час (протягом тривалого часу) стягувач не сприяв виконанню судового документа, не цікавився інформацією про місце перебування та виконання виконавчого листа, не контролював його виконання, не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав вважати причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання поважними немає, а відтак відмовив ПАТ КБ «ПриватБанк» в поновленні строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

4.2. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

4.2.1. За змістом ст. 367 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 6 цієї ж статті Кодексу).

4.2.2. Згідно змісту Заяви ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 07.05.2018 про видачу дублікату та поновлення строку виконавчого документу: «При підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС – виконавчий документ було втрачено. Пошуки не призвели до позитивного результату. Докази втрати, непред’явлення до виконання виконавчого документа додаємо до заяви.

З підстав зазначених вище просимо суд визнати поважними причини пропуску пред’явлення виконавчого листа до виконання» (абз. 2, 3 на а.с. 49-50).

Відтак, підставою звернення Банку з Заявою до суду була втрата Банком виконавчого листа при його підготовці для направлення до органів ДВС.

4.2.3. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 433 ЦПК України, для задоволення заяви Банку про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання в зв'язку з недоведенням заявником поважності причин пропуску такого строку.

Висновки суду першої інстанції, що неотримання Банком документів з відділу ДВС та втрата працівниками Банку виконавчого листа доказами не підтверджені, відповідають матеріалам та обставинам справи (а.с. 51 – ОСОБА_7 районного суду від 07.05.2018 про те, що фактично до заяви про видачу дублікату та поновлення пропущеного строку виконавчого документа не додано додатків, зокрема і в підтвердження втрати виконавчого документа).

В матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження доводів Банку (в розумінні приписів Глави 5 ЦПК України «Докази та доказування») в підтвердження поважності причин пропуску встановленого цивільним законодавством строку для повторного звернення виконавчого документа до виконання Банком не надано.

4.2.4. Апеляційний суд, враховуючи приписи ч. 6 ст. 367 ЦПК України, не приймає і не розглядає як підставу позову доводи апеляційної скарги, що виконавчий лист було втрачено органами ДВС, а Банк не було належним чином повідомлено про повернення виконавчого листа, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою (абз. 4 а.с. 73 – Апеляційна скарга Банку), оскільки підставою для звернення до суду першої інстанції з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання була втрата Банком виконавчого листа при його підготовці для направлення до органів ДВС (абз. 2 а.с. 49 – Заява Банку). Органи ДВС до суду не звертались, даних про втрату ними документів немає.

4.2.5. Доводи апелянта, що судом першої інстанції не враховано, що Банк як заявник позбавлений можливості надати будь-які докази втрати оригіналу виконавчого листа, не відповідають обставинам справи, оскільки рішення суду вмотивовано тим, що наведені Банком причини (а саме неотримання документів з відділу ДВС та втрата виконавчого листа) визнано судом першої інстанції неповажними з підстав не підтвердження належними доказами.

4.2.5.1. За змістом приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Апеляційний суд вважає, що факт втрати Банком виконавчого листа при його підготовці для направлення до органів ДВС стверджено як підставу звернення з відповідною заявою до суду представником Банку (абз. 2 а.с. 49 – Заява), відтак дана обставина не підлягає доказуванню як така, що визнана заявником.

4.2.6. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не підтверджують підстав звернення Банку з вказаною заявою до суду (втрату Банком виконавчого листа при його підготовці для направлення до органів ДВС).

5. Висновок.

Апеляційний суд вважає за належне апеляційну скаргу відхилити, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представниці ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2018 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: В.Д. Фединяк

ОСОБА_8