Ухвала суду № 76708981, 24.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/1127/18

Провадження № 11-сс/779/313/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М.

Суддя-доповідач Шкрібляк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Кукурудза Б.І., Повзла В.В.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Соломчака Ю.О..,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду від 17 вересня 2018 року про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду від 17 вересня 2018 року задовольнено клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 14 листопада 2018 року включно без визначення розміру застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), а наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2В інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. З урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_2В кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК), слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають підстави вважати, що застосування більш м’якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіганню ризиків, і є співмірним та доцільним для забезпечення дієвості кримінального провадження, в тому числі щодо запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 подав АС, в якій покликається на незаконність та необґрунтованість ухвали, оскільки порушує законні права та інтереси його підзахисного, а також те, що слідчий суддя, розглядаючи дане клопотання, всебічно не з’ясував усіх обставин, з якими закон пов’язує можливість застосування до підозрюваного такого виняткового заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою, при цьому не врахував, що прокурором та слідчим не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК, не навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_2В більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 які підтримали подану АС, просять задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора Соломчака Ю.О., який вважає АС безпідставною, просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді – без зміни; перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Богородчанського районного суду, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону слідчий суддя дотримався.

Покликання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 в АС на те, що слідчий суддя безпідставно обрав щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, є необґрунтованими.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як встановлено ч.2 ст.177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Вказаних вимог закону слідчий суддя при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 дотримався.

Як вбачається з доданих до клопотання слідчим копій з матеріалів кримінального провадження, що 16.09.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.

Клопотання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу та доданих до нього матеріалів було вручено йому 17 вересня 2018 року, що підтвреджується його особистим підписом (а.с. 4).

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру». В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». Колегія суддів зазначає, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджені в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК. Колегія суддів зазначає, що слідчий суддя у своїй ухвалі правильно вказав, що обгрунтована підозра ОСОБА_2, у вчиненні зазначеного злочину підтверджується письмовими доказами, копії яких слідчий долучив до свого клопотання, і які наявні в матеріалах кримінального провадження.

Слідчий суддя, обираючи ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано взяв до уваги обставини вчинення неправомірних дій, вагомість зібраних доказів та обґрунтованість підозри про скоєння підозрюваним кримінального правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК, який відноситься до особливо тяжких злочинів.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого, прокурором було доведено наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років та він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину, а також знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а також вищевказані обставини та дані про його особу, колегія суддів приходить до висновку, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК. Інший обраний запобіжний захід може призвести до його ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду, а також до вчинення іншого кримінального правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя правильно враховував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2, вказаного вище злочину, дані, що характеризують його особу, зокрема майновий стан, стан здоров’я та соціальні зв’язки. Крім цього, суд правильно врахував те, що даний злочин є суспільно небезпечним діянням, який вкрай негативно впливає на суспільство в цілому.

Таким чином, висновок слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, є правильним, обґрунтованим та вмотивованим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.

За таких обставин, АС ахисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду від 17 вересня 2018 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: Б.І. Кукурудз

ОСОБА_4