Ухвала суду № 76708631, 25.09.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15182/18

Провадження № 1-кс/344/7189/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Підхомної Н.М., прокурора Поповича Н.М., слідчого Грегулецького Р.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Бортника Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010002653 від 11.07.2018 р., -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1, при невстановлених слідством місці та обставинах, придбав один металевий предмет ззовні схожий на ручну гранату Ф-1 та один циліндричний предмет ззовні схожий на детонатор миттєвої дії до мінометних мін типу Ш-1, які зберігав без передбаченого законом дозволу в АДРЕСА_1, з метою незаконного їх збуту.

В подальшому, ОСОБА_1,13.09.2018 в період часу з 12 год. 30 хв. по 13 год. 16 хв., знаходячись у АДРЕСА_1, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 150 гривень один металевий предмет - ручну гранату Ф-1, яка була знешкоджена, а металеві предмети направлені на дослідження. Згідно висновку експерта № 5-80/18 від 24.09.2018, надані на дослідження металеві предмети є залишками корпусу ручної оборонної гранати Ф-1. Вони є частинками вибухового пристрою (боєприпасу), а саме залишками корпуса ручної оборонної гранати Ф-1.

Окрім цього, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, при невстановлених слідством місці та обставинах, придбав 17 предметів ззовні схожих на патрони, які також зберігав без передбаченого законом дозволу в АДРЕСА_1, з метою незаконного їх збуту.

В подальшому, ОСОБА_1, 17.09.2018 в період часу з 11 год. 30 хв. по 12 год. 50 хв., знаходячись у АДРЕСА_1, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, повторно незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 270 гривень сімнадцять патронів, які згідно висновку експерта № 1.2-736/18 від 20.09.2018 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. Один предмет є військовим 7,62 мм патроном зразка 1943 року, промислового виробництва із кулею з металевим осердям, призначений для стрільби військової автоматичної зброї (автоматів та кулеметів), патронник яких розрахований під даний патрон. Два предмети є 9-мм патронами Макарова (ПМ), промислового виробництва. Із числа наданих 17-ти предметів, придатними для стрільби є 7,62 мм патрон зразка 1943 року та два 9-мм патрони Макарова (ПМ).

Також, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, при невстановлених слідством місці та обставинах, придбав один металевий предмет, каплеподібної форми ззовні схожий на мінометну міну, яку також зберігав без передбаченого законом дозволу в АДРЕСА_1, з метою незаконного її збуту.

В подальшому, ОСОБА_1, 24.09.2018 в період часу з 11 год. 30 хв. по 12 год. 30 хв., знаходячись у АДРЕСА_1, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, повторно незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 250 гривень один металевий предмет, каплеподібної форми, який згідно акту знешкодження, зруйнування вибухового пристрою, вибухонебезпечних компонентів засобів підриву №16, складеного начальником вибухотехнічного відділу ГУНП в області Дзібій Р.І. 25.09.2018 являється 82 мм мінометною міною, а саме боєприпасом до 82 мм міномету, придатною до вибуху.

24 вересня 2018 року о 12:10 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 25 вересня 2018 року в порядку ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання зазначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які містяться у таких документах: рапорт про виявлене кримінальне правопорушення; протоколах оглядів місць події; протоколі допиту свідка ОСОБА_5; протоколі допиту свідка

ОСОБА_6; висновку експерта № 5-80/18 від 24.09.2018; протоколі допиту свідка ОСОБА_7; протоколі допиту свідка ОСОБА_8; висновку експерта №1.2-736/18 від 20.09.2018; протоколі допиту свідка ОСОБА_9; протоколі допиту свідка ОСОБА_10; протоколах допиту свідка ОСОБА_3; протоколах оглядів предметів; протоколах обшуків; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 1 ст. 263 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного проти клопотання про застосування запобіжного заходу заперечив, оскільки вважає наведені прокурором ризики не доведеними, просив врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані, міцність його соціальних зв'язків, майновий стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні визнав інкриміновані йому діяння, посилаючись на те, що він не усвідомлював протиправність своїх дій, та підтримав думку захисника щодо клопотання.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 24 вересня 2018 року о 12:10 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 25 вересня 2018 року в порядку ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1, що не стосується питань даного судового розгляду.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

В той же час обставини, які зазначені стороною захисту, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків, а запропонований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 22 листопада 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 55 230 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті тридцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Поповича Н.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.В. Домбровська