Постанова № 76708220, 25.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5797/18 Справа № 199/4818/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Демченко Е.Л.

суддів – Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до комунального закладу освіти “Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №402 комбінованого типу” Дніпровської міської ради, треті особи - Амур-Нижньодніпровська районна організація профспілки працівників освіти і науки України в м.Дніпро, громадська організація “Правозахисна справа”, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, оплату часу вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до комунального закладу освіти “Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №402 комбінованого типу” Дніпровської міської ради, треті особи - Амур-Нижньодніпровська районна організація Профспілки працівників освіти і науки України в м.Дніпро, громадська організація “Правозахисна справа”, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, оплату часу вимушеного прогулу.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху для оплати судового збору.

Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2018 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд безпідставно залишив її позовну заяву без руху для оплати судового збору.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Згідно з п.2 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Зважаючи на те, що даний спір виник з трудових правовідносин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повинна оплатити судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Проте з такими висновками суду у повній мірі погодитися не можна, зважаючи на наступне.

Так, за положеннями ст.ст.55,124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2018 року року позовну заяву залишено без руху для приведення її у відповідність до вимог ст.175 ЦПК України, а саме для оплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.26).

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги щодо сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В позові ОСОБА_2 ставить питання про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Виходячи зі змісту вказаної норми, висновок суду першої інстанції про необхідність сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є неправильним.

Залишаючи заяву ОСОБА_2 без руху з причин несплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, районним судом не було враховано вимог чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що скасування наказу про звільнення працівника автоматично тягне за собою поновлення його на роботі та вирішення питання щодо відшкодування останньому середнього заробітку.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути підставою для позбавлення ОСОБА_2 права на звернення в судовому порядку за захистом порушених прав, свобод та інтересів, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст.6 Європейської Конвенції прав людини.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги та приймає їх до уваги, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги підтверджують, що судом допущено порушення вимог процесуального права.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.379 ЦПК України є підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2018 року скасувати і справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до ЦПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2018 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_3