Ухвала суду № 76706964, 26.09.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1496/18

2-сз/212/47/18

У Х В А Л А

26 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про повернення судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав невиконання ухвали суду від 15 березня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.

25 вересня 2018 року на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_2 про повернення судового збору в розмірі 8810,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається зі змісту п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», передбачено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховується суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно - правових актів Національного банку України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», передбачено, що судовий збір повертається за ухвалою суду, при цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З аналізу норм чинного законодавства та судової практики вбачається, що обов'язковою умовою повернення судового збору є наявність у матеріалах справи оригіналу квитанції про сплату судового збору або платіжного доручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позову заяву повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків у строк визначений ухвалою суду від 15 березня 2018 року та згідно розписки, яка міститься в матеріалах справи (а.с.15) ОСОБА_2 отримала ухвалу суду від 07.05.2018, оригінал квитанції та матеріали позовної заяви 31 травня 2018 року.

Враховуючи, що оригінал квитанції про сплату судового збору у матеріалах справи відсутній, а також те, що при зверненні до суду із заявою про повернення судового збору заявник не додав оригінал квитанції про сплату судового збору, тому суд позбавлений можливості перевірити достовірність сплати судового збору та повернути його у відповідності до норм діючого законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про повернення судового збору не підлягає задоволенню, проте заявник не позбавлений можливості звернутися повторно із даною заявою, додавши до неї оригінал квитанції про сплату судового збору за подання вищевказаного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст.142, 260, 261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_2 про повернення судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про стягнення грошових коштів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Колочко