Ухвала суду № 76704873, 20.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/99/18 Справа № 701/1128/16-к Категорія: ч. 1 ст. 125 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-судді Соломки І.А.,

суддів Поєдинка І.А., Ятченка М.О.,

при секретарі Бєлан О.В.,

з участю прокурора Очеретяного М.С.,

в режимі відеоконференції

з Маньківським районним

судом Черкаської області:

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

представника потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12015250210000298 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2017 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2 а, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, – до штрафу в розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 грн. в дохід держави.

Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_3 від покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 765 грн. в дохід держави, у зв'язку із закінченням строків давності.

Вирішено долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Маньківського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 22.06.2015 близько 10 год. 40 хв., перебуваючи біля магазину «Будматеріали», що по вул. Центральній 1, в смт. Буки Маньківського району Черкаської області, в ході конфлікту з ОСОБА_5, який виник на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, наніс ОСОБА_5, один удар правою ногою в область лівого коліна, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді пігментованої рожево - коричневого рубця в ділянці передньої поверхні лівого колінного суглобу, які згідно висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи вирок суду незаконним, просила його скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_3 В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин та доказів по справі. Вважає, що судом не надано оцінки показанням обвинуваченого та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, показання яких суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги; в показах свідків, допитаних в судовому засіданні, існують суттєві розбіжності.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_4 вказує на те, що на диску із записом з камери відеоспостереження, на якому зафіксовано перебіг конфлікту ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з ОСОБА_5, відсутні докази того, що він дійсно наносив удари ОСОБА_5 На покадрових роздруківках частини відеозапису відсутні зафіксовані моменти, коли ОСОБА_3 дійсно влучив ногою в потерпілого ОСОБА_5 На них зафіксовано, як права нога ОСОБА_3 знаходиться на землі, ліва фактично в повітрі, тобто моменту дотику до тіла ОСОБА_5 не зафіксовано. Крім того, зафіксовано, як ОСОБА_3 захищається від нападу потерпілого ОСОБА_5, який погрожував учасникам конфлікту електрошокером.

Також зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які свідчили про те, що ОСОБА_5 мав в машині електрошокер, яким в ході конфлікту розмахував перед іншими його учасниками .

Крім того, вважає, що судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання захисника про витребування з Маньківської ЦРЛ амбулаторної картки потерпілого, даних щодо травми його лівої ноги, та про призначення додаткової судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3, які під час апеляційного розгляду змінили апеляційні вимоги ( про що свідчить їх заява від 20.09.2018), просили вирок суду першої інстанції скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції; думку прокурора Очеретяного М.С., потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги захисника зі змінами, просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 зі змінами - до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню вказані вимоги закону були належним чином дотримані.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному їх дослідженні, яким суд дав обґрунтовану і правильну правову оцінку, відповідно до ст. 94 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 125 КК України, його винуватість у заподіянні ОСОБА_5 умисного легкого тілесного ушкодження, підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні судом першої інстанції та наведеними у вироку доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, даними в суді першої про те, що 22.06.2015 близько 10.40 години, він, вийшовши з магазину «Будматеріали», що розташований по вул. Центральній 1, в смт. Буки Маньківського району Черкаської області, помітив що його автомобіль було заблоковано іншим автомобілем «Деу Ланос», який належить обвинуваченому ОСОБА_3, і біля нього знаходилися ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, які перешкоджали йому сісти в автомобіль, та агресивно поводилися. Коли йому вдалося обійти автомобіль, та потрапити в нього через пасажирське сидіння і розпочати рух, то в цей момент ОСОБА_9 ударом відбив йому дзеркало заднього виду, у зв’язку з чим він зупинився, та вийшов подивитися на пошкодження. В цей момент агресія зі сторони вказаних осіб посилилася, і хтось з його рук вибив мобільний телефон, на який ОСОБА_7 наступила ногами, а обвинувачений ОСОБА_3 в цей час почав махати ногами в його бік, щоб нанести удар, у зв’язку з чим він відступав, але обвинувачений все таки наніс один удар ногою в ліве коліно, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді глибокого садна;

- показаннями свідка ОСОБА_10, даними в суді першої інстанції, про те, що 22.06.2015 поряд біля магазину "Будматеріали", де вона працює перукарем, відбувся конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, а саме : останні під’їхали до вказаного магазину, припаркувавши свій автомобіль попереду автомобіля ОСОБА_5, і чекали його виходу з магазину. Після появи ОСОБА_5 розпочався конфлікт, в ході якого ОСОБА_9 взяв із свого автомобіля предмет ззовні схожий на биту та почав погрожувати ОСОБА_11, якому вдалося сісти до свого автомобіля, однак ОСОБА_9 вдарив по дзеркалу заднього виду, у зв’язку з чим, ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, та намагався кудись зателефонувати. В цей момент хтось вибив телефон із його рук, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 почали шарпати один одного, але чи наносив ОСОБА_3 ОСОБА_11 серйозні удари вона не бачила. Ініціатором даного конфлікту був ОСОБА_3, а не ОСОБА_5. Крім того, свідок зазначила, що саме ОСОБА_3 замахувався ногами в бік ОСОБА_5;

- показами свідка ОСОБА_12, який місцевому суду пояснив, що 22.06.2015 він, разом з продавцями ОСОБА_13 та ОСОБА_14, знаходився у будівельному магазині якого він є власником. Того дня, вийшовши з магазину на вулицю, побачив, що ОСОБА_5 був збуджений і сідав до свого автомобіля, а біля магазину залишився стояти ОСОБА_3, ОСОБА_5 син ОСОБА_15 і колишня дружина ОСОБА_7, які вслід ОСОБА_5 висловлювали погрози. Особисто він не бачив, коли ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_5. Крім того, свідок зазначив, що в нього в магазині, як всередині та і ззовні, ведеться відео спостереження, під час перегляду якого, він побачив, що під час конфлікту ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_11 по ногах;

- показаннями свідка ОСОБА_16, даними в суді першої інстанції, який підтвердив наявність 22.06.2015 конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 біля магазину «Будматеріали», в якому він працював, в ході якого його учасники бігали, махали руками один на одного, однак чи хтось наносив удари він не бачив. Крім того, зазначив, що біля магазину наявна камера відеоспостереження, на якій зафіксовано обставини події;

- даними запису з камери відеоспостереження (а.с. 175) біля магазину «Будматеріали», що по вул. Центральній 1, в смт. Буки Маньківського району Черкаської області, на якому зафіксовано, що ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 під’їхали на автомобілі «Деу Ланос», припаркувавши його попереду автомобіля потерпілого ОСОБА_5, та чекали виходу останнього з магазину, після чого між ними відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8 дійсно оточили ОСОБА_5, шарпали один одного. ОСОБА_5 намагався покинути місце події, однак його зупинили інші учасники конфлікту, пошкодивши дзеркало заднього виду його автомобіля. В свою чергу один з учасників взяв із автомобіля «Деу Ланос» предмет схожий на биту, та почав погрожувати ОСОБА_11. Також зафіксовано, що саме ОСОБА_3 наносив удари по ногах ОСОБА_5 (час 10:44:05 по 10:44:18);

- даними висновку судово-медичної експертизи (а.с. 122-124) №877 від 23.09.2015 про наявність у ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, які не виключено, що могли утворитися за обставин вказаних в постанові про призначення експертизи від 23.09.2015;

- даними слідчого експерименту (а.с. 125-140) за участю потерпілого ОСОБА_5 від 30.06.2016, під час якого потерпілий розповів про обставини подій, які відбувалися 22.06.2015;

- даними висновку судово-медичної експертизи (а.с. 142-144) №836 від 25.08.2016 про можливість утворення, виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень за обставин та в обстановці, що були вказані ним при проведенні за його участю слідчого експерименту 30.06.2016;

- даними слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 21.10.2016 (а.с. 161-164), про відтворення обстановки та обставин конфлікту, що відбувся 22.06.2015 біля магазину "Будматеріали" смт. Буки. Дане відтворення було зафіксоване за допомогою безперервного відеозапису, який був безпосередньо відтворений та продемонстрований в залі судового засідання під час судового розгляду в суді першої інстанції;

- даними протоколу огляду предметів від 24.10.2016 (а.с.165), згідно якого оглянуто мобільний телефон «Nokia 6300»;

- даними висновку судово-медичної експертизи №1047 від 26.10.2016 (а.с.172-173), згідно якого вбачається, що можливість утворення, виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень при обставинах та в обстановці, що були вказані ним при проведенні за його участю слідчого експерименту 21.10.2016 не виключається;

- даними протоколу огляду предметів, а саме - диску із записом камери відео-спостереження від 24.10.2016 (а.с. 166,174), на якому зафіксовано перебіг конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, в ході якого ОСОБА_3 наносив по ногах ОСОБА_5 удари ногами.

Аналіз наведених доказів свідчать про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 щодо невчинення ним відносно потерпілого ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції, а тому розцінюються колегією суддів як обраний ним спосіб захисту.

Колегія суддів вважає, що показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_12, які вони безпосередньо давали в судовому засіданні є чіткими, послідовними, узгоджуються між собою, показаннями потерпілого ОСОБА_5 та з іншими доказами кримінального провадження, є об’єктивними та достовірними і узгоджуються з записом з камери відеоспостереження біля магазину «Будматеріали», що по вул. Центральній 1, в смт. Буки Маньківського району Черкаської області, та підтверджують неправомірні дії обвинуваченого щодо нанесення ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 одного удару правою ногою в ліве коліно, тому суд першої інстанції, давши їм відповідну оцінку, обґрунтовано поклав їх в основу вироку, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, зафіксовані на відеозаписі обставини перебігу подій, які відбувалися 22.06.2015 близько 10 год. 40 хв., біля магазину «Будматеріали», а саме : нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 одного удару правою ногою в ліве коліно, узгоджуються з: висновком судово-медичної експертизи №877 від 23.09.2015; даними слідчого експерименту, за участю потерпілого ОСОБА_5 від 30.06.2016; висновком судово-медичної експертизи №836 від 25.08.2016; даними слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 21.10.2016, висновком судово-медичної експертизи №1047 від 26.10.2016, тому доводи захисника про відсутність доказів, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_3 заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, є безпідставними .

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо критичної оцінки показань свідків ОСОБА_8, який є сином потерпілого ОСОБА_5, та ОСОБА_7, яка є колишньою дружиною останнього, і які знаходиться з потерпілим у неприязних відносинах, та були безпосередніми учасниками конфлікту. Крім того, ОСОБА_7 є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_3, тому доводи апелянта про те, що місцевим судом необґрунтовано не взято до уваги покази вказаних свідків є також безпідставними.

В своїй апеляційній скарзі апелянт також зазначає про те, що ОСОБА_3 захищався від нападу потерпілого ОСОБА_5, який погрожував учасникам конфлікту електрошокером. Однак з показів потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_10, та даних запису з камери відеоспостереження вбачається, що ініціаторами конфлікту були ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_3 звертався до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій відносно нього зі сторони потерпілого ОСОБА_5.

Колегія суддів вважає, що місцевим судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_17 про витребування амбулаторної карти потерпілого ОСОБА_5 та призначення додаткової судово-медичної експертизи, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні висновки судово-медичної експертизи №836 від 25.08.2016 та №1047 від 26.10.2016 відповідно до яких можливість утворення, виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень за обставин та в обстановці, що були вказані ним при проведенні за його участю слідчих експериментів не виключається. Вказані висновки ніким неоскаржені, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Під час апеляційного розгляду апелянтом - захисником ОСОБА_4 , за погодженням з обвинуваченим, змінено апеляційні вимоги, відповідно до яких, захисник просить вирок суду першої інстанції скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Однак відповідно до ст. 415 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення місцевого суду з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, і на жодну з них, змінюючи свої апеляційні вимоги, апелянт не посилається.

За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді даного кримінального провадження районним судом не допущено порушень, зазначених в ст. 415, ст. 412 КПК України, які б слугували підставою для безумовного скасування вироку суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як того просить апелянт, змінюючи свої апеляційні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлений щодо ОСОБА_3 вирок є законним і обґрунтованим, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Керуючись ст. 404, п.1 ч.1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2017 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін, а змінену апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 – без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :