Ухвала суду № 76704848, 20.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/461/18 Справа № 705/3788/18 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2018 року, якою щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю Управління держпраці в Черкаській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби терміном на 59 днів, тобто до 05.11.2018 включно та покладено обов’язок, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018251100000099 від 05.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 працюючи на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю Управління Держпраці в Черкаській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вимагання, всупереч інтересам служби, з метою покращення свого матеріального становища, маючи умисел на безпідставне та незаконне збагачення, в період з 05.09.2018 по 06.09.2018 року під час усних розмов в м. Умань з ОСОБА_11, який є співвласником мережі мобільних кав’ярень «Кофе Мобайл» розташованих в м. Умань, пред’явив вимогу та, в подальшому, отримав 06.09.2018 від останнього в м. Умань по вул. Тищика, 19 близько 11 год. 20 хв. кошти в сумі 10 000 грн. неправомірної вигоди за невиконання ним службових обов’язків в інтересах ОСОБА_11, що полягало в уникненні останнім відповідальності та накладенні штрафу у разі проведення перевірки ОСОБА_7 діяльності суб’єкта господарювання, а саме кав’ярень «Кофе Мобайл», співвласником яких являється ОСОБА_11, на предмет дотримання останнім вимог законодавства про працю під час використання найманої праці для ведення господарської діяльності.

З метою документування факту надання неправомірної вигоди службовій особі при безпосередньому переслідуванні підозрюваного 06.09.2018 в період часу з 11 год. 36 хв. до 14 год. 34 хв. проведено огляд місця події за адресою: м. Умань, вул. Тищика, 19, в ході якого ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України на місці скоєння злочину, після отримання ним неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн.

07.09.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Цього ж дня ст. слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим з прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_13, про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.

08.09.2018 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області в задоволенні клопотання ст. слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 відмовлено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороною залишати житло, розташоване за адресою: вул. Спортивна, 22, смт. Маньківка Черкаської області в період доби з 20 год. до 07 год., терміном на 59 днів, тобто до 05.11.2018 та покладено обов’язок, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Дана ухвала вмотивована тим, що прокурором не доведено, що застосування щодо ОСОБА_7 іншого більш м’якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти наведеним в клопотанні слідчого ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, слідчим суддею враховано, що матеріали кримінального провадження містять докази про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого правопорушення, які не є беззаперечними, характеризуючі дані на останнього, зокрема: його вік, наявність постійного місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, працевлаштованість, наявність міцних соціальних зв’язків і позитивних характеристик, те, що він являється інвалідом ІІ групи, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, в якому він підозрюється.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали слідчого судді через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Зазначає про обґрунтованість та вмотивованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і його відповідність вимогам ст. 184 КПК України.

Звертає увагу на те, що під час розгляду клопотання слідчого прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 ухилятиметься від явки до слідчого, прокурора та суду; незаконно впливати на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

На думку апелянта, застосований щодо ОСОБА_7 запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування, оскільки підозрюваний вчинив умисний корисливий злочин, який відноситься до категорії тяжких і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна і який становить підвищену суспільну небезпеку.

Заслухавши суддю - доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні та просив її задовольнити в повному обсязі, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників – адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9 про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження №42018251100000099, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.

Згідно ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7, слідчий суддя місцевого суду виходив з того, що в наданому на розгляд слідчого судді клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та доданих до нього документах, існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором у судовому засіданні не доведено, наявні в клопотанні слідчого посилання на обставини, які вказують на такі ризики, є не обґрунтованими і не підтвердженими відповідними доказами.

При цьому, слідчий суддя місцевого суду по суті дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного запобіжного заходу, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі: вік та стан здоров’я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, відсутність судимостей, те, що підозрюваний має постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, являється інвалідом ІІ групи, а тому існують підстави вважати, що доцільним запобіжним заходом буде домашній арешт, який зможе запобігти тому ризику, який існує та забезпечити досягнення мети їх застосування, та є достатнім.

Посилання прокурора, як на підставу скасування ухвали слідчого судді місцевого суду, а саме на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та слідчим суддею не враховано поведінку підозрюваного, не враховано те, що підозрюваний вчинив умисний корисливий злочин, який відноситься до категорії тяжких і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна і який становить підвищену суспільну, є помилковими. Оскільки, на думку колегії суддів, докази та обставини, на які присутні посилання в клопотанні та досліджені в суді, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, має дохід, обставини події кримінального провадження дають достатні підстави вважати, що запобігти вказаним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування іншого, більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахувавши дані про особу підозрюваного, спосіб життя, обставин події кримінального провадження, прийшов до вірного висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 та у зв’язку із наведеним, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2018 року, якою щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби терміном на 59 днів, тобто до 05.11.2018 включно та покладено обов’язок, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :