Постанова № 76704700, 26.09.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2710/18

3/705/1127/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року місто Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю секретаря судового засідання Власової Т.Ю., прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1, особи, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, справу про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора Уманського колгоспного ринку Черкаської облспоживспілки, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов протокол №ГП507879 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, складений 19 червня 2018 року о/у управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 У протоколі зазначено, що ОСОБА_2, будучи депутатом Уманської міської ради та, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки граничний термін подачі законодавством було встановлено 02.06.2017 року, а фактично декларація подана – 31.01.2018 року.

У судовому засіданні прокурор вважав, що матеріалами справи доведена винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, проте, так як на час розгляду справи завершився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП, важав, що права з цих підстав підлягає до закриття.

ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що рішення сесії міської ради від 2 червня 2017 року про припинення його повноважень як депутата міської ради йому до цього часу не вручене. Про наявність такого рішення його усно повідомили, десь через місяць після рішення. Також, у січні 2018 року йому зателефонували з міської ради і сказали, що треба подати декларацію особи, яка звільнилась. Про необхідність подання такої декларації він взагалі не був обізнаний.

Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлює строк для подачі декларації при припиненні повноважень депутата міської ради саме в день припинення таких повноважень. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що днем виявлення правопорушення є не 19.06.2018 року, як зазначено у протоколі, а ще 2 квітня 2018 року, коли робились відповідні запити. Тобто, на час надходження 3 липня 2018 року протоколу до суду, вже закінчився строк накладення адміністративного стягнення. Однак, просила закрити справу саме за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, доводи захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи та матеріали, прийшов до висновку, що особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, а також прокурором у судовому засіданні, не надано допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При цьому суддя враховує, що протокол про адміністративне правопорушення, який являється одночасно доказом, згідно вимог статті 251 КУпАП, а також основним документом, в якому формулюються обставини адміністративного правопорушення і на підставі якого провадиться розгляд справи, повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП та не містити всякого роду сумнівів чи суперечностей.

В даному випадку, протокол про адміністративне правопорушення, містить суперечності у зазначенні даних, передбачених вимогами статті 256 КУпАП, або ж взагалі не містить необхідних даних.

Зокрема, стаття 256 КУпАП визначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, зазначаються: місце його складення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У протоколі часом та місцем його складання зазначено: 19 червня 2018 року м.Умань. Однак, в подальшому протокол містить посилання на те, що протокол був складений в приміщенні УЗЕ в Черкаській області за адресою: вул.Благовісна, 189, м.Черкаси. Протокол не містить посилань на місце вчинення правопорушення.

До протоколу не додано жодного документу, який би підтверджував, що особа, відносно якої складено протокол, була обрана депутатом Уманської міської ради, і коли вона приступила до повноважень депутата міської ради.

Документи, долучені до протоколу, зокрема, копія рішень Уманської міської ради VII скликання від 19.11.2015 року та 02.06.2017 року, копія заяви депутата Уманської міської ради ОСОБА_2 з проханням винести рішення на сесію про дострокове припинення його повноважень як депутата, суддя не може взяти до уваги як допустимі, так як відсутні відомості про те, що вони отримані в межах повноважень та у порядку, визначеному законодавством України, у тому числі КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані документи, були надані на запит керівника Уманської місцевої прокуратури до голови Уманської міської ради. При подачі запиту прокурор керувався статтями 12, 23 ч.7 Закону України «Про прокуратуру», а також ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», згідно якої органи прокуратури є спеціально уповноваженим суб’єктом у сфері протидії корупції.

Проте, положення КУпАП, Закону України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру» не надають повноважень прокурору здійснювати спеціальні заходи, у тому числі шляхом надання запитів, пов’язані із виявленням фактів корупційних правопорушень.

Стаття 12 Закону України «Про прокуратуру», на яку посилався керівник прокуратури у запиті, визначає, що місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників. Стаття 23 Закону України «Про прокуратуру», на яку також посилався керівник прокуратури, врегульовує виключно таку функцію органу прокуратури як представництво інтересів громадянина або держави в суді. Частина 7 вказаної статті, згідно якої, у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження, також не може стосуватись інших сфер діяльності прокурора, ніж та, яка пов’язана виключно з представництвом інтересів громадянина або держави в суді.

Також, судді не надано жодного документу, який би підтверджував факт несвоєчасного подання ОСОБА_2 декларації особи, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій місцевого самоврядування, а також дату вчинення такої дії.

До протоколу долучено роздруківки результату пошуку та декларації з публічної веб-сторінки Єдиного державного реєстру декларацій, з яких неможливо достовірно ідентифікувати особу, якою було подано таку декларацію, так як роздруківка містить посилання на конфіденційну інформацію. Крім того, є незрозумілим походження таких роздруківок (ким і коли вони виконані), їх відповідність даним, які офіційно розміщені на сайті НАЗК. Вказані роздруківки взагалі не являються документами, які в розумінні статті 251 КУпАП можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Поряд з наведеним вище, суддя звертає увагу на те, що при виявленні факту можливої наявності правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, не було дотримано, порядок, визначений у Законі України «Про запобігання корупції». Стаття 11 вказаного Закону визначає, що до повноважень Національного агентства належать: …8) здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; … 9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;…

Стаття 49 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Національне агентство перевіряє факт подання відповідно до цього Закону декларацій особами, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону. Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування.

Тобто, Закон України «Про запобігання корупції» наділив правом ініціювання перевірки своєчасності подання декларації, в даному випадку, орган місцевого самоврядування, який і повинен був перевірити дотримання ОСОБА_2 терміну подачі декларації. Саму перевірку своєчасності подання декларації повинно проводити НАЗК, яке, в разі виявлення порушень, і повинно було інформувати спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, для подальшого реагування згідно вимог законодавства України.

З матеріалів справи не вбачається, що такий порядок був дотриманий, і на якій підставі відповідні перевірки проводились органами прокуратури та Національної поліції.

Крім того, у протоколі наявне посилання на те, що повноваження ОСОБА_2 як депутата Уманської міської ради припинились 2 червня 2017 року, і граничним терміном подачі декларації перед звільненням для нього було визначено Законом до 00:00 2 червня 2017 року. В даному випадку, йде мова про Закон України «Про запобігання корупції», та посилання на ч.2 ст.45 вказаного Закону.

Частина 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Жодного посилання на строки подання такої декларації Закон України «Про запобігання корупції» не містить, хоча на таку обставину наявне посилання у протоколі.

За таких обставин взагалі не може йти мова про несвоєчасне подання декларації, що є обов’язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Пункт 1 частини 1 ст.247 КУпАП визначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Стаття 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Враховуючи те, що матеріалами справи та у судовому засіданні не доведена наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, справа підлягає закриттю.

Суддя вважає за необхідне закрити справу саме за відсутності складу адміністративного правопорушення, так як вказана обставина являється реабілітуючою, хоча наявні підстави і для закриття справи у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Суддя звертає увагу на те, що про факт і дату подачі ОСОБА_2 декларації, про яку йде мова у протоколі, було відомо ще 30.03.2018 року, так як вказана дата наявна у роздруківках з сайту НАЗК, долучених до протоколу. Запит керівника місцевої прокуратури до голови Уманської міської ради відносно ОСОБА_2 датований 02.04.2018 року. Тобто, на вказані дати вже проводились певні перевірочні дії. Згідно ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення. Протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду 03.07.2018 року, тобто з порушенням тримісячного терміну.

Керуючись ст.ст.7, 251, 247, 252, 256, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, а також прокурором, виключно у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя: О.В. Корман