Постанова № 76704366, 17.09.2018, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №823/1761/18

Провадження №2-а/701/12/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -ОСОБА_1. за участю секретаря -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови.

На підставу своїх вимог спирається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 13.04.2018 отримало постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу на Головне управління в розмірі 5100 грн., за виконавчим листом №701/1209/17-а від 02.03.2018 (ВП№ 55938624).

Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів Головне управління отримало постанову 13.04.2018, що підтверджується повідомленням УДППЗ «Укрпошта», отже строк на оскарження позивачем дотримано.

Позивач вважає, що дана постанова винесена з порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню з наступних підстав. Рішенням Маньківського районного суду по справі №701/1209/17 зобов'язати Головне управління відповідно до ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 02.06.2017 року №7410 провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку та виплачувати таку пенсію в подальшому з урахуванням здійсненого перерахунку.

Листом від 26.03.2018 року №6112/08-01 позивач повідомляв державного виконавця про виконання рішення суду в добровільному порядку та в межах повноважень покладених на органи Фонду, і до відкриття виконавчого провадження, що підтверджується розрахунком від 01.03.2018.

Крім цього державного виконавця було додатково проінформовано, що відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпеченияосіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Постановою №103 передбачено перерахунок пенсій з 1 січня 2016 року, призначених згідно із Законом №2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року.

Виплата перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органі внутрішніх справ (міліції) здійснюється з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, обчислена станом на 1 січня 2018 року, буде виплачуватися після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії;

- з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Відповідно до пункту 5 постанови №103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

Позивач також зазначає, що Міністерством внутрішніх справ України листом від 28.02.2018 №2900/05/21-2018 повідомлено Пенсійний фонд України про те, що використання довідок про розмір грошового забезпечення, поданих до органів Пенсійного фонду України до набрання чинності постановою №103, не можливо, у зв'язку з тим, що в зазначених довідках до розміру грошового забезпечення враховано премію за грудень 2015 року. Національна поліція України на виконання п. З постанови №103 визначає середній розмір премії, що фактично виплачений за відповідною посадою (посадами) за січень 2016 року.

Листом від 27.02.2018 року №2795/05/22-2018 Міністерством внутрішніх справ доручено ліквідаційним комісіям до 1 березня 2018 року надіслати до територіальних органів Пенсійного фонду України списки осіб, які були звільнені зі служби в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС.

Довідки про грошове забезпечення від ліквідаційної комісії надходили до органів Фонду протягом березня - квітня 2018 року.

Як передбачено статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які с обов'язковими до виконання.

Отже, правових підстав не виконувати постанову №103 у органів Фонду не має.

У відповідності до ч. 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Таким чином, державним виконавцем може бути винесено постанову про накладення штрафу виключно у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Перелік причин, які можуть визнаватися поважними Законом України «Про виконавче провадження» - не встановлені.

У відповідності до №2262 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. За рахунок інших джерел фінансування виплата пенсій не здійснюється. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» основним завданням Фонду, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством.

Позивач відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в області, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

У справі №21-1907а16 від 22 листопада 2016 року Верховний Суд України на підставі аналізу наданих для порівняння судових рішень Вищого адміністративного суду України виходив із того, що невиконання судового рішення органом ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з мета збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.»

Таким чином, завдання, покладені на органи Пенсійного фонду України, в тому числі щодо прийняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії із зазначенням її розміру, за своєю правовою природою, є їх виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження.

Відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів є поважною причиною не виконання рішення суду в повному обсязі, у зв'язку з чим представник позивача змушений звернутись з даною позовною заявою до суду.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, але згідно письмової заяви просить справу розглядати у його відсутність та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до суду тричі не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, однак це не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі зібраних доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: дійсно позивачем 13.04.2018 отримано постанову головного державного виконавця відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу на Головне управління в розмірі 5100 грн., за виконавчим листом №701/1209/17-а від 02.03.2018 (ВП№ 55938624). (а.с.16).

Рішенням Маньківського районного суду по справі №701/1209/17 зобов'язано позивача відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 02.06.2017 року №7410 провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку та виплачувати таку пенсію в подальшому з урахуванням здійсненого перерахунку.

Листом від 26.03.2018 року №6112/08-01 позивач повідомляв державного виконавця про виконання рішення суду в добровільному порядку та в межах повноважень покладених на органи Фонду, і до відкриття виконавчого провадження, що підтверджується розрахунком від 01.03.2018. (а.с.12).

Крім цього державного виконавця було додатково проінформовано, що відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Дані спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ).

Згідно зі ст.1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно ст.5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обовязок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом № 1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання.

Суд зазначає, що відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстровано в МЮУ 15 січня 2015 р. за № 40/26485 - головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, в т.ч. планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; організовує роботу управлінь Фонду щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за цільовим використанням коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Статтями 8 та 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № № 2262-ХІІ) передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. За рахунок інших джерел фінансування виплати пенсій не здійснюється.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), основним завданням Фонду, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством.

Статтею 72 цього Закону визначено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є: 1)надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування; 2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах; 3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; 3-1) кошти, сплачені виконавчій дирекції Пенсійного фонду за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення; 4) суми від фінансових санкцій та пені (крім сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків застрахованої особи до накопичувальної системи пенсійного страхування), застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення; 5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб; 6) добровільні внески; 7) інші надходження відповідно до законодавства. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом (ст.73 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою передбачено перерахунок пенсій з 1 січня 2016 року, призначених згідно із Законом № 2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпеченню (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року.

Виплата перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) здійснюється з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, обчислена станом на 1 січня 2018 року, буде виплачуватися після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Відповідно до пункту 5 постанови № 103, - перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами розгляду справи суд встановив, що ГУ ПФУ в Черкаській області на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження частково виконало рішення суду, провівши відповідні нарахування (перерахунок пенсії) , але виплату коштів не здійснило, посилаючись на відсутність правових підстав та фінансування з Державного бюджету України.

Тож, суд дійшов висновку, що невиконання ГУ ПФУ в Черкаській області судового рішення по справі № 701/1209/17-а в частині проведення виплати пенсії (грошових коштів) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та положень, визначених відповідними постановами КМУ - не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин і не може свідчити про протиправність дій чи бездіяльність субєкта владних повноважень. Сам по собі факт накладення штрафу на боржника за виконавчим провадженням, жодним чином не захищає право особи - стягувача на отримання бюджетних коштів.

Така позиція суду узгоджується із висновками колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, що викладена у постанові від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15), колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, що викладена у постанові від 13 жовтня 2015р. (справа №21-2635а15), а також у постановах від 30.03.2016р., від 20.10.2015р.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 271, 272, 287, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити .

Постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_5 серії ВП №55938624 від 11.04.2018 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за виконавчим листом №701/1209/17-а – скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_1